Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 09.11.2020 року у справі №910/18185/19 Ухвала КГС ВП від 09.11.2020 року у справі №910/18...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/18185/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І. В. - головуючий, Кондратова І. Д., Стратієнко Л. В.

за участю секретаря судового засідання Співака С. В.,

позивача - Шубак О. І.,

відповідача- Уколов О. Л.,

третьої особи - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Альянс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020

(головуючий суддя Дідиченко М. А., судді Пономаренко Є. Ю., Кропивна Л. В. )

та рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2020

(суддя Мудрий С. М. )

у справі №910/18185/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Альянс"

до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРТ СЕРВІС ПЛЮС"

про визнання договору поруки №4К12048И/П від 08.11.2016 недійсним,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Софт-Альянс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання недійсним договору поруки № 4К12048И/П від
08.11.2016.

1.2. В обґрунтування зазначених вимог позивач стверджує про наявність підстав для визнання договору недійсним, оскільки його вчинено внаслідок введення позивача в оману відповідачем.

2. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.08.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Софт-Альянс" (позичальник) та Публічними акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (банк) укладено кредитний договір №4С16114Г, згідно з яким ТОВ "Софт-Альянс" отримало кошти у розмірі 4 600 000 000,00 грн.

Відповідно до пункту А.6 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує відсотки за фіксованою ставкою в розмірі 10,5 % річних.

Пунктом А.7 кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань погашення/повернення кредиту, позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом за фіксованою ставкою в розмірі 21% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

2.2. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Софт-Альянс" та ПАТ КБ Приватбанк" укладено договори поруки:

- договір поруки № 4С14308И/П від 08.11.2016, згідно з яким ТОВ "Софт-Альянс" поручився перед ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за виконання ТОВ "СКАЙБУД ЛТД" своїх зобов'язань перед банком з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, визначені кредитними договорами: від 09.09.2014 №4С14311И та від 04.09.2014 №4С14308И;

- договір поруки № 4М12090И/П від 08.11.2016, згідно з яким ТОВ "Софт-Альянс" поручився перед ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за виконання ТОВ "МЕНОРІТА" своїх зобов'язань перед банком з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, визначені кредитними договорами: від 27 січня 2015 року №4М15018И, від 29 січня 2014 року №4М14041И, та від 27 березня 2012 року №4М12090И;

- договір поруки № 4М11303И/П від 08 листопада 2016 року, згідно з яким "Софт-Альянс" поручився перед ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за виконання ТОВ "МЕЛІТАС" своїх зобов'язань перед банком з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, визначені кредитними договорами: від 28 квітня 2016 року №4М16023Д, від 09 лютого 2012 року №4М12051И, від 16 квітня 2013 року № 4М13241И; 05 квітня 2012 року №4М12114И; від 20 лютого 2015 року №4М15062И, від 19 лютого 2014 року №4М14166И, від 28 квітня 2011 року №4М11303И;

- договір поруки № 4К12048И/П від 08 листопада 2016 року, згідно з яким ТОВ "Софт-Альянс" поручився перед ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за виконання ТОВ "КАРТСЕРВІС ПЛЮС" своїх зобов'язань перед банком з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, визначені кредитними договорами: від 09 лютого 2012 року №4К12048И, від 23 липня 2012 року №4К12213И;

- договір поруки № 4Д12105И/П від 08 листопада 2016 року, згідно з яким ТОВ "Софт-Альянс" поручився перед ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за виконання ТОВ "ДІЗАР" своїх зобов'язань перед банком з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, визначені кредитними договорами: від 04 квітня 2012 року №4Д12105И, від 17 лютого 2914 року №4Д14164И, від 20 лютого 2015 року №4Д15063И, від 19 квітня 2013 року №4Д13256И, від 23 серпня 2013 року №4Д13521И;

- договір поруки № 4Р12253И/П від 08 листопада 2016 року, згідно з яким ТОВ "Софт-Альянс" поручився перед ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за виконання ТОВ "РІЧ-ОЙЛ" своїх зобов'язань перед банком з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, визначені кредитними договорами: від 25 червня 2013 року № 4Р3392И, від 21 червня 2013 року №4Р13391И, від 11 жовтня 2012 року №4Р122593И.

2.3. У пунктах 4-6,8,10 договору поруки 4К12048И/П від 08.11.2016 (який оспорюється позивачем у цій справі) сторони домовились про те, що в разі невиконання ТОВ "Картсервіс Плюс" зобов'язань за кредитними договорами, останній і ТОВ "Софт-Альянс" відповідають перед ПАТ КБ "Приватбанк" як солідарні боржники в сумі заборгованості за кредитним договором та відсотками за користування коштами. У випадку невиконання боржником свого обов'язку кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання.

Поручитель зобов'язаний виконати свій обов'язок протягом п'яти календарних днів з моменту отримання вимоги. До поручителя, який виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять усі права кредитора за кредитним договором і договором (ам) застави (іпотеки), укладеним з метою забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором, у частині виконаного зобов'язання. ПАТ КБ "Приватбанк" зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж п'яти робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

У п. 3 договору поруки вказано, що поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.

За твердженням позивача, договір поруки № 4К12048И/П від 08.11.2016 був укладений ним внаслідок обману АТ КБ "Приватбанк". Як зазначено позивачем, ТОВ "Софт-Альянс" мало численні господарські зв'язки із різними організаціями та установами, у тому числі товариством відкрито рахунки у ПАТ КБ "Приватбанк", зокрема для заробітної плати працівників ТОВ "Софт-Альянс". За час взаємодії товариства позивача із ПАТ КБ "Приватбанк" - ТОВ "Софт-Альянс" зарекомендувало себе як надійний та перспективний клієнт, що постійно нарощує обсяг необхідних банківських послуг.

Укладаючи спірний договір, позивач мав намір отримати прибуток у вигляді отримання права власності на активи, що забезпечували зобов'язання попереднього боржника за кредитними договорами. Проте після завершення процесу переоформлення боргів рішенням Національного банку України від 18.12.2016 № 498-р ПАТ КБ "Приватбанк" визнано неплатоспроможним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2016 № 961 "Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи", а ПАТ КБ "Приватбанк" перейшов у власність держави. При цьому банк не виконав зобов'язання по передачі поручителю документів, що посвідчували права заставодержателя на активи, якими забезпечені зобов'язання боржників.

Така поведінка банку, на думку позивача, свідчить про відсутність намірів у відповідача виконувати свої зобов'язання за договором поруки ні в момент його укладення, ні протягом значного періоду після його укладення, тобто банк свідомо ввів в оману ТОВ "Софт-Альянс". Тому договір поруки № 4К12048И/П від 08.11.2016, на думку позивача, є недійсним на підставі ст. 230 ЦК України.

3. Стислий виклад змісту судових рішень, ухвалених у справі

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

За висновком суду першої інстанції, позивач не довів обставин, які б свідчили про введення його в оману відповідачем. Не доведено самого факту обману, наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин щодо яких особу введено в оману.

3.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 рішення суду першої інстанції залишено без змін. Суд апеляційної інстанції в цілому погодився з висновками, здійсненими судом першої інстанції. Суд зазначив, що позивач помилково стверджує про мету укладення ним кредитного договору № 4К12048И/П від 08.11.2016, вважаючи його наслідком необхідність укладення договору поруки, в той час як всі докази, наявні в матеріалах справи, підтверджують зворотне - отримання кредиту позивачем відбулося для фінансування його поточної діяльності, а укладення договору поруки позивачем відбулося не внаслідок отримання ним кредиту, а внаслідок його вільного волевиявлення.

4. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. Не погоджуючися з вищезазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

4.1.1. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначив неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права за відсутності висновків Верховного Суду щодо питання застосування частини 1 статті 230 ЦК України у подібних правовідносинах стосовно визнання договору недійсним у випадку, якщо сторона правочину в тексті договору повідомила недостовірні відомості щодо наявності забезпечення договору.

4.1.2. Крім того, скаржник стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах стосовно зазначення у відзиві вказівки на незгоду відповідача з обставиною, на якій ґрунтуються позовні вимоги.

4.2.01 грудня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 05.11.2020 у цій справі строк для подання відзивів на касаційну скаргу був встановлений Судом до 25.11.2020.

За змістом ч.2 ст.118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених ч.2 ст.118 ГПК України.

Зважаючи на те, що відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача поза межами строку, встановленого Судом, без клопотання про його поновлення, відзив відповідача залишається судом касаційної інстанції без розгляду.

4.3. Третя особа відзиву на касаційну скаргу позивача не подала.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Щодо меж розгляду справи у суді касаційної інстанції

5.1.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст.300 ГПК України).

5.1.2. Відповідно до ч.2 ст.300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір у справі про визнання недійсним договору поруки, оскільки його було вчинено внаслідок введення позивача в оману відповідачем.

5.2.2. Статтею 230 ЦК України встановлено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (Статтею 230 ЦК України), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі ст. 230 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем факту обману.

Під обманом необхідно розуміти умисне введення в оману особу, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину.

Отже, обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть.

Водночас, наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману (позивач). Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

5.2.3. Відмовляючи у задоволенні позову, суди встановили, що відповідно до протоколу (рішення) № 7/11/2016 від 07.11.2016 загальних зборів учасників ТОВ "Софт-Альянс", а саме по першому питанню порядку денного було вирішено: укласти з ПАТ КБ "Приватбанк" кредитний договір, ліміт цього кредитного договору 4 600 000 000,00 грн.

Жодних посилань/згадувань/рішень в частині необхідності укладення кредитного договору/договорів поруки з метою отримання прибутку у вигляді продажу/отримання у власність позивачем майна, переданого як забезпечення за "старими" кредитами, у зазначеному протоколі не міститься, так само, як і не міститься будь-яких згадок і даних взагалі щодо такого майна (його оцінки, наявності тощо) та взагалі щодо трансформації кредитного портфелю банку.

За висновками судів, кредитний договір укладено виключно для фінансування поточної діяльності товариства позивача.

Відповідно до протоколу техніко-економічного обґрунтування повернення кредитних коштів від 04.11.2016 та заявки на отримання кредиту від 04.11.2016, що були надані ТОВ "Софт-Альянс" на адресу банку, метою кредитування самим позивачем зазначено - фінансування поточної діяльності. Жоден пункт кредитного договору не містить згадок про трансформацію, необхідність укладення оспорюваного позивачем договору поруки та щодо інших обставин, на які позивач покликається, обгрунтовуючи позов у цій справі.

За висновками судів, позивач помилково стверджує про мету укладення ним кредитного договору № 4К12048И/П від 08.11.2016, вважаючи його наслідком необхідність укладення договору поруки, в той час як всі докази, наявні в матеріалах справи, підтверджують зворотне - отримання кредиту позивачем відбулося для фінансування його поточної діяльності, а укладення договору поруки позивачем відбулося не внаслідок отримання ним кредиту, а внаслідок його вільного волевиявлення.

Зважаючи на межі компетенції суду касаційної інстанції, про які йшлося вище у пункті 5.1. цієї постанови, Суд не може встановлювати чи додатково досліджувати обставини справи, а також повторно оцінювати докази, наявні у ній. По суті, всі аргументи скаржника, наведені у касаційній скарзі, ґрунтуються на неправильній оцінці обставин справи судами попередніх інстанцій. Тому такі доводи Суд до уваги не бере.

Врахувавши зазначене вище, встановивши, що позивач не довів обставин, які б свідчили про ведення його в оману відповідачем згідно з ст. 230 ЦК України, суди правомірно відмовили у задоволенні позову.

5.2.4. Щодо аргументів скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини 4 статті 165 ГПК України у подібних правовідносинах стосовно зазначення у відзиві вказівки на незгоду відповідача з обставиною, на якій ґрунтуються позовні вимоги (п.4.2.1 постанови), Суд зазначає таке.

У касаційній скарзі ТОВ "Софт-Альянс" зазначає, що, оскільки відзив АТ КБ "ПриватБанк" не містить вказівки на незгоду відповідача з основною обставиною, на якій ґрунтується позов (відсутність забезпечення кредитних договорів), то відповідач не може заперечувати відсутність такої обставини та визнає її, а тому необхідно дійти висновку, що такі договори не укладалися.

Такі доводи скаржника спростовуються змістом судових рішень, які переглядаються, та наявними у матеріалах справи документами, адже відповідач у відзиві на позовну заяву, з посиланням на відповідні докази та норми права, заперечував проти обставин, якими позивач обґрунтував підстави позову. Зазначеним обставинам судами попередніх інстанцій надана вичерпна правова оцінка.

5.2.5. Підсумовуючи зазначене вище, Суд констатує, що звертаючись з касаційною скаргою, позивач не довів неправильне застосування судами норм права як необхідної передумови для скасування чи зміни судових рішень, які оскаржуються.

За результатами перегляду справи в касаційному порядку Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносини, з правильним застосуванням до них норм матеріального права. Порушень норм процесуального права не встановлено.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 309 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.2. З огляду на зазначене вище у розділі 5 цієї постанови, Верховний Суд залишає касаційну скаргу позивача без задоволення, а постанову та рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір, пов'язаний з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Альянс" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі №910/18185/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст