ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 20/5007/1475-Б/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк": Рішко Н. І.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019

у складі колегії суддів: Дужича С. П. (головуючий), Коломис В. В., Саврія В. А.

та на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 01.08.2019

у складі судді Гнисюка С. Д.

у справі за заявою Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ"

про визнання банкрутом

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст та підстави наведених вимог

1.20.03.2019 Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до Господарського суду Житомирської області із заявою про визнання недійсним результатів других повторних відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" (далі - ТОВ "ЮЛ СОФ"), проведених 15.01.2019.

2. В обґрунтування вимоги про визнання недійсними результатів аукціону ПАТ "Дельта Банк" стверджувало, що реалізація майна була здійснена з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за ціною, нижчою ніж реальна ринкова вартість; оцінку майна банкрута проведено після його реалізації; організатора аукціону не було визнано учасником провадження у справі про банкрутство; договір купівлі-продажу майна нотаріально не посвідчений; в оголошенні про проведення 15.01.2019 аукціону з продажу майна відсутні додатки до змісту оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута (перелік майна, що продається, його характеристика та місцезнаходження).

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.12.2012 порушено провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ "ЮЛ СОФ" за правилами статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

4. Постановою Господарського суду Житомирської області від 26.03.2013 ТОВ "ЮЛ СОФ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

5. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.09.2013 припинено процедуру ліквідації ТОВ "ЮЛ СОФ", як відсутнього боржника, та здійснено перехід до загальної процедури.

6. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.02.2014 ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" призначено арбітражного керуючого Тищенко Оксану Іванівну.

7. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.04.2018 частково задоволено заяву банку про визнання заставним кредитором у справі про банкрутство ТОВ "ЮЛ СОФ" та визнано вимоги ПАТ "Дельта Банк" на суму 27 144
588,86 грн (сума заборгованості за кредитом - 16 206 000,00 грн; сума заборгованості за відсотками - 9 974 016,01 грн; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 605 616,00 грн; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 358 956,85 грн), а також 2 756,00 грн - судового збору, що підлягають задоволенню в першу чергу, у решті вимог - відмовлено.

8. За результатами проведеної ліквідатором інвентаризації майна банкрута встановлено, що майно, яке перебуває в заставі ПАТ "Дельта Банк" згідно з Договором застави рухомого майна б/н від 21.08.2010 є рухомим, складається з операторської дробарки СМД 118, пандуса, залізобетонних підземних галерей №1, №2, №3 та перебуває у незадовільному стані (часткове розбирання, непридатність їх до експлуатації).

9. З метою реалізації майна боржника у ліквідаційній процедурі 24.02.2015 ліквідатором боржника було розміщено оголошення в газеті "Житомирщина" № 19-20 (20385) про оголошення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна ТОВ "ЮЛ СОФ".

10. До ліквідатора надійшли пропозиції від ПП "ТОРГИ. УА" та Товарної біржі "Всеукраїнський торгівельний центр". Вивчивши ці пропозиції, 12.03.2015, ліквідатор ТОВ "ЮЛ СОФ" визначив Товарну біржу "Всеукраїнський торгівельний центр" організатором аукціону з продажу майна банкрута.

11.14.03.2015 між ліквідатором та Товарною біржою "Всеукраїнський торгівельний центр" укладено Договір № 1 про проведення відкритих торгів у формі аукціону.

12.01.10.2018 ліквідатором отримано від ПАТ "Дельта Банк" лист-погодження №
23.1/2484 продажу забезпеченого майна банку, згідно якого заставний кредитор надав згоду на проведення з першого прилюдного аукціону з продажу всього майна боржника, як цілісного майнового комплексу, за початковою вартістю, що дорівнює сукупності всіх визнаних у справі про банкрутство ТОВ "ЮЛ СОФ" вимог, без можливості пониження початкової вартості. У випадку якщо перші прилюдні торги з реалізації майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу не відбудуться, здійснити продаж майна, що забезпечує вимоги ПАТ "Дельта Банк", окремими лотами за початковою вартістю та на умовах, окремо погоджених письмово у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, висновків про вартість майна у порядку визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", здійснити незалежну оцінку майна банкрута, заставодержателем якого є ПАТ "Дельта Банк" у суб'єкта оціночної діяльності, що акредитований у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб.

13.01.10.2018 на офіційному сайті Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України опубліковані оголошення про проведення аукціону із продажу майна банкрута, стартова ціна продажу визначена, як сума усіх кредиторських вимог у справі про банкрутство ТОВ "ЮЛ СОФ" без можливості її зниження.

14. Через відсутність заявок на участь від потенційних покупців 29.10.2018 опубліковано повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "ЮЛ СОФ", призначеного на 02.11.2018, який визнано таким, що не відбувся.

15.29.10.2018 опубліковано оголошення про проведення повторного аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "ЮЛ СОФ" з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче граничної вартості, що становить 50 % початкової вартості.

16. Через відсутність заявок на участь від потенційних покупців 13.11.2018 опубліковано повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "ЮЛ СОФ", призначеного на 28.11.2018, який визнано таким, що не відбувся.

17.13.11.2018 опубліковано оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "ЮЛ СОФ" з можливістю зниження початкової вартості без обмеження граничної вартості, який також не відбувся через відсутність заявок потенційних покупців.

18.03.12.2018 вдруге було здійснено публікацію про проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута з можливістю зниження початкової вартості без обмеження граничної вартості.

19. Відомості про проведення аукціону з продажу майна банкрута розміщено на сторінках офіційних вебсайтів. Разом з цим, Державне підприємство "Інформаційні судові системи" (лист № 844/л-19 від 05.02.2019) повідомило, що були технічні ускладнення в роботі сайту в розділі подачі боржниками та організаторами аукціону про справи про банкрутство.

20.15.01.2019 відбулися другі повторні відкриті торги у формі аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "ЮЛ СОФ ", на яких ТОВ "ВРЄМЯ 2050" запропонувало найбільшу ціну за майновий комплекс боржника, що пропонувався до продажу - 944
327,66 грн та було визначене переможцем аукціону.

21. В цей же день, 15.01.2019 між переможцем аукціону - ТОВ "ВРЄМЯ 2050" та боржником - ТОВ "ЮЛ СОФ" укладено Договір купівлі-продажу № 01/01/19 та складено акт приймання-передачі майна.

22. За замовленням ліквідатора 24.01.2019 суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Канзас Ріал Естейт" здійснено незалежну експертну оцінку майна банкрута ТОВ "ЮЛ СОФ" (до складу якого увійшло заставне рухоме майно) та визначено його ринкову вартість як цілісного майнового комплексу у розмірі 6 274 803,00 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

23. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.08.2019 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 15.01.2019 з реалізації майнового комплексу ТОВ "ЮЛ СОФ".

24. Місцевий господарський суд відхилив доводи ПАТ "Дельта Банк" та дійшов висновків, що вдруге здійснивши публікацію про проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута з можливістю зниження початкової вартості без обмеження граничної вартості та реалізуючи це майно, як цілісний майновий комплекс, ліквідатор діяв з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною та відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

25. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від
18.09.2019 ухвалу Господарського суду Житомирської області від 01.08.2019 залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Дельта банк" - без задоволення.

26. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду стосовно відмови у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсними результатів аукціону та зазначив, що продаж заставного майна ТОВ "ЮЛ СОФ", частина якого була непридатна до експлуатації, у складі цілісного майнового комплексу дозволила реалізувати це майно за найвищою ціною.

27. Апеляційний суд зазначив, що у ліквідатора були відсутні підстави для продажу частини заставного майна боржника (операторської дробарки СМД 118, пандуса, підземних галерей №1, №2, №3), як нерухомого майна, оскільки ці будівлі є самочинно збудованими об'єктами, перебувають у незавершеному і непридатному для експлуатації стані, та передавалися у заставу ПАТ "Дельта Банк" як рухоме майно.

28. Відхиляючи доводи скаржника щодо неналежного інформування потенційних покупців про проведення аукціону з продажу майна 15.01.2019 апеляційний суд послався на недоведеність того, що в період з 03.12.2018 (дата розміщення оголошення про проведення аукціону) та по 15.01.2019 (день проведення аукціону) наявні технічні проблеми щодо відкриття повного тексту оголошення та додатків до нього завадили ознайомленню зі змістом цього оголошення та додатків.

29. Суд апеляційної інстанції послався на частину 5 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та зазначив, що ліквідатор вправі був продовжувати продаж майна цілісним майновим комплексом як у повторному, так і у другому повторному аукціоні, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить отримати найвищу ціну.

30. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що проведення повторного аукціону та другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу боржника з можливістю зниження початкової вартості без обмежень здійснено з метою реалізації майна боржника за найвищою ціною для забезпечення потреб кредиторів згідно з вимогами статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

31. Не погоджуючись з вказаними вище судовими рішеннями місцевого та апеляційного господарських судів ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про визнання недійсними результатів аукціону з продажу активів банкрута від 15.01.2019 у повному обсязі.

РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

32.08.10.2019 Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до Верховного Суду через Північно-західний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою № 23.1/2452 від 08.10.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 01.08.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12.

33. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5023/2911/12 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О.

О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
24.10.2019.

34. Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 20/5007/1475-Б/12 за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк", призначено її до розгляду на 21.11.2019.

35. У судове засідання 21.11.2019 з'явилася представник ПАТ "Дельта Банк", яка підтримала вимоги касаційної скарги та надала пояснення у справі.

36. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подали касаційну скаргу

(ПАТ "Дельта Банк")

37. Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права зазначаючи, зокрема, таке:

- ліквідатор не мав права в складі цілісного майнового комплексу боржника реалізовувати нерухоме майно (побутове приміщення, приміщення чергової зміни та операторської дробарки СМД 118), майнові права на яке не були оформлені належним чином;

- розміщені на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України оголошення про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "ЮЛ СОФ" не містили передбаченого законодавством переліку відомостей про проведення аукціону, при переході за відповідним посиланням;

- повторне проведення другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ТОВ "ЮЛ СОФ" суперечить вимогам частини 5 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки після проведення другого повторного аукціону ліквідатору належало здійснювати продаж майна боржника частинами.

Доводи інших учасників справи

38. Від інших учасників відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

39. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

40. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

41. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

42. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції

43. Відповідно до частини 1 статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, Конституції України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

44. Згідно із частиною 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому частиною 6 статті 12 ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

45. Предметом судового розгляду у цій справі є заява ПАТ "Дельта Банк" від
20.03.2019 № 23.1/2849 про визнання недійсними результатів відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "ЮЛ СОФ", який відбувся 15.01.2019.

46. Відповідно до пункту 1-1 частини 1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній з 19.01.2013), положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

47. Провадження у справі № 20/5007/1475-Б/12 про банкрутство ТОВ "ЮЛ СОФ" порушено 29.12.2012, постановою Господарського суду Житомирської області від
26.03.2013 ТОВ "ЮЛ СОФ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

48. Оскаржений ПАТ "Дельта Банк" аукціон було проведено 15.01.2019 Товарною біржою "Всеукраїнський торгівельний центр" за замовленням ліквідатора у справі № 20/5007/1475-Б/12 про банкрутство ТОВ "ЮЛ СОФ".

49. Враховуючи зазначене, до спірних правовідносин щодо продажу майна у межах ліквідаційної процедури ТОВ "ЮЛ СОФ" підлягають застосуванню положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VI (із змінами на час виникнення спірних правовідносин).

50. Відповідно до частини 8 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціону, в тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

51. У справі № 20/5007/1475-Б/12 про банкрутство ТОВ "ЮЛ СОФ" відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсними результатів других повторних відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна ТОВ "ЮЛ СОФ" від
15.01.2019, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що реалізуючи це майно, як цілісний майновий комплекс, ліквідатор діяв з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною та відповідно до вимог Закону про банкрутство.

52. Оцінюючи ці висновки місцевого та апеляційного господарських судів на відповідність вимогам законодавства, суд касаційної інстанції враховує таке.

53. Згідно з частиною 3 статті 55 Закону про банкрутство, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

54. Розглядаючи заяву про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута суду належить перевірити обставини його організації та проведення відповідно до положень розділів ІІІ, IV Закону про банкрутство.

55. Так, до предмету доказування у разі оскарження результатів аукціону входять з'ясування обставин дотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог Закону про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58,59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів) (статті 64-68 Закону).

56. При цьому порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Вирішуючи спір щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити дотримання порядку його проведення на кожному із зазначених етапів (аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 31.07.2019 у справі № 5004/1537/12).

57. Суд відзначає, що при вирішенні спорів про визнання недійсними результатів аукціону, слід встановити таке: чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону.

58. Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону про банкрутство, оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог частина 3 статті 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів.

59. За змістом статті 44 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

60. Закон про банкрутство не містить визначення поняття цілісного майнового комплексу, однак, за змістом частини 8 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" можна дійти висновку що під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу в установленому Законом порядку як в процедурі санації, так і у ліквідаційній процедурі, відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги (фірмове найменування, знаки для товарів та послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.11.2018 у справі № 924/1708/14).

61. Відповідно до вимог частини 1, 2 статті 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

62. Виходячи з системного аналізу положень статті 43, частин 1 та 5 статті 44 та статей 64-66 Закону про банкрутство, суд касаційної інстанції відзначає, що законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (частина 1 статті 44 Закону про банкрутство). У цій же нормі (частина 5 статті 44 Закону про банкрутство), законодавець визначає обов'язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

63. Таким чином, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина 1 статті 43 Закону про банкрутство) є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов'язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.

64. Відтак, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Надалі ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 914/701/17)

65. Таким чином визначальною метою аукціону як способу реалізації є, передусім, відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, а початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення.

66. Відповідно до частини 1 статті 49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому частини 8 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

67. Приписами частин 1-3 статті 65 Закону про банкрутство визначено, що у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон.

68. Верховний суд наголошує, що можливості проведення втретє повторного аукціону Законом про банкрутство не передбачено.

69. Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, у зв'язку з визнанням повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу боржника таким, що не відбувся, 13.11.2018 опубліковано оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "ЮЛ СОФ" з можливістю зниження початкової вартості без обмеження граничної вартості, який також не відбувся через відсутність заявок потенційних покупців.

70. Продаж цілісного майнового комплексу ТОВ "ЮЛ СОФ" відбувся 15.01.2019 за результатами вдруге призначених других повторних відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "ЮЛ СОФ" з можливістю зниження початкової вартості без обмеження граничної вартості, тобто фактично з третіх повторних торгів, можливість проведення яких Закон про банкрутство не передбачає.

71. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що розділ ІV "Продаж майна в провадженні у справі про банкрутство" Закону про банкрутство дозволяє зробити висновок про те, що законодавцем передбачено процедуру продажу майна банкрута, яка є універсальною для всіх суб'єктів банкрутства та містить ряд імперативних норм, які не можуть змінюватися за домовленістю учасників провадження у справі про банкрутство (постанови Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 5/173/б та від 21.06.2018 у справі № 914/701/17).

72. Як вже зазначалося статтею 49 Закону про банкрутство визначено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому частини 8 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", шляхом проведення торгів. частини 8 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено порядок проведення торгів у формі аукціону, кількість аукціонів, які може проводити ліквідатор та головні вимоги до кожного з аукціонів.

73. Зазначені вище норми є імперативними за своєю правовою природою, а процедура, регламентована ними, не може змінюватися за рішеннями окремих учасників провадження, що є однією з гарантій дотримання передбачених Законом строків ліквідаційної процедури, пріоритету задоволення вимог кредиторів, балансу інтересів кредитора і боржника та принципу публічності в конкурсному провадженні.

74. Так, однією з гарантій реалізації принципу публічності на етапі проведення аукціонів з продажу майна боржника є вимоги Закону про банкрутство щодо публікації відповідних оголошень на вебсайтах Вищого господарського суду України і Міністерства юстиції України та стосовно повноти їх змісту, які спрямовані на забезпечення участі в аукціоні з продажу майна банкрута найширшого кола осіб та, як наслідок - можливості реалізації майна банкрута за вищою ціною.

75. Таким чином, дослідження порядку оголошення про проведення аукціону з продажу майна боржника та повноти його змісту на відповідність вимогам статей 58,59 Закону про банкрутство є одним з складових елементів предмету доказування у цій справі.

76. Відтак колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами касаційної скарги, що неналежне інформування (неповнота відомостей) про проведення аукціону з продажу майна боржника могла негативно вплинути на його результат, а неналежне дослідження судами попередніх інстанцій цих обставин та формальне відхилення таких аргументів скаржника ставить під сумнів об'єктивність висновків місцевого та апеляційного господарських судів про дотримання вимог Закону про банкрутство під час продажу майна ТОВ "ЮЛ СОФ".

77. Як зазначено у пункті 56 цієї постанови, за усталеною судовою практикою порушення імперативних приписів Закону про банкрутство, зокрема на етапі проведення торгів з реалізації майна боржника, є однією з самостійних підстав для визнання результатів аукціону недійсними в цілому.

78. Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що визначена Законом про банкрутство процедура продажу майна на аукціоні передусім має на меті отримання найвищої його вартості з метою максимального задоволення вимог кредиторів.

Недотримання такої процедури є істотним порушенням вимог Закону про банкрутство, що в силу частини 3 статті 55 Закону про банкрутство є підставою для визнання недійсними результатів аукціону.

79. В контексті цієї справи колегія суддів Верховного Суду оцінює наведені вище порушення порядку продажу активів боржника ТОВ "ЮЛ СОФ" як істотні, що вплинули на результати торгів та стосувалися інтересів скаржника, відтак вважає ці обставини достатньою підставою для визнання недійсними результатів проведення відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "ЮЛ СОФ" від
15.01.2019.

80. Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності, суттєве значення має принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута (висновки щодо змісту цього принципу наведено, зокрема постановах Верховного Суду від 16.102018 у справі № 5/530-03, від 09.04.2019 у справі № Б8/180-10).

81. Цей принцип полягає, серед іншого, у судовому нагляді за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об'єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів, а також за збереженням балансу інтересів сторін у тому числі під час продажу майна банкрута з метою реалізації за найвищу ціну та відповідно до встановленої Законом про банкрутство процедури.

82. Як неодноразово зазначав Верховний Суд, суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи. Разом з тим, межею та критерієм такого розсуду в контексті даної справи є аргументи скаржника щодо недійсності результатів аукціону внаслідок порушення імперативних приписів Закону про банкрутство, яким судами попередніх інстанцій не надано вмотивованої оцінки.

83. Виходячи з наведеного Верховний Суд дійшов висновків, що суди першої і апеляційної інстанції не забезпечили в повній мірі дотримання принципу судового нагляду у відносинах банкрутства, оскільки встановивши фактичні обставини порушення визначеного Законом про банкрутство порядку здійснення продажу активів банкрута ТОВ "ЮЛ СОФ" не надали їм належної правової кваліфікації, відтак ухвалили оскаржувані рішення з порушенням приписів процесуального і матеріального права, що є підставою для їх скасування.

84. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

85. Проте судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів зазначеним вимогам не відповідають, оскільки судами допущено зазначені вище порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

86. У рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується на тому, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (справа "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та справа "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (справа "Хамідов проти Росії").

Щодо суті касаційної скарги

87. Ураховуючи наведене вище суд касаційної інстанцій дійшов висновку про задоволення вимог касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк" в повному обсязі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

88. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

89. Частинами 1 та 2 статті 311 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

90. З огляду на вищевикладене, постанова Північно-Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 та ухвала Господарського суду Житомирської області від 01.08.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12 підлягають скасуванню із прийняттям у справі нового рішення - про задоволення заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсними результатів відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" від 15.01.2019.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити повністю.

2. Постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 01.08.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

3. Заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від 20.03.2019 №
23.1/2849 про визнання недійсними результатів проведення відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" від 15.01.2019 задовольнити повністю.

4. Визнати недійсними результати проведення відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" від
15.01.2019.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

Л. Й. Катеринчук