Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 04.02.2018 року у справі №906/1765/15 Ухвала КГС ВП від 04.02.2018 року у справі №906/17...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 906/1765/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.

за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.

за участю представників:

Drobiarstwo-Dzialy Specjalne Malec Lidia (Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець") - Бабуха А.Б. (довіреність від 19.12.2015),

Арбітражного керуючого Гонти О.А, (посвідчення від 01.02.2013 )

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з господарським судом Львівської області та господарським судом Вінницької області касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал Райз"

на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.03.2018

(суддя - Міньковський С.В.)

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2018

(колегія суддів: Шутенко І.А. - головуючий, Здоровко Л.М., Плахов О.В.)

у справі

за заявою Drobiarstwo-Dzialy Specjalne Malec Lidia (Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець")

до Фермерського господарства "Пустомитівське"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.11.2017 господарським судом приєднано справу №922/2985/17 до справи про банкрутство ФГ "Пустомитівське" № 906/1765/15 для подальшого розгляду в межах справи про банкрутство у відповідності до приписів п.7 ч.1 ст.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції після 19.01.2013 та призначено заяву ліквідатора Гонти О.А. про витребування частині нерухомого майна банкрута з ТОВ «Гал Райз», м. Львів, а саме: приміщення комплексу №3 моноблоку №26, загальною площею 6388,5 кв.м. та приміщення трансформаторної будівлі, загальною площею 68,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належали банкруту Фермерському господарству «Пустомитівське».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції ухвалених за наслідком розгляду заяви про витребування майна

2. Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.03.2018 заяву ліквідатора ФГ "Пустомитівське" Гонти О.А. задоволено; вирішено витребувати у ТОВ "Гал Райз" (м. Львів) на користь ФГ "Пустомитівське" будівлю (приміщення комплексу №3 моноблоку №26), загальною площею 6388,5 кв.м. та будівлю (приміщення трансформаторної будівлі), загальною площею 68,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належали банкруту Фермерському господарству "Пустомитівське". Зобов'язано ТОВ "Гал Райз" (м.Львів) повернути будівлю (приміщення комплексу №3 моноблоку №26), загальною площею 6388,5 кв.м. та будівлю (приміщення трансформаторної будівлі), загальною площею 68,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належали банкруту Фермерському господарству "Пустомитівське".

3. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 ухвалу господарського суду Харківської області від 26.03.2018 у справі № 906/1765/15 залишено без змін.

4. Оскаржувані судові рішення мотивовані наступним:

4.1. Судом першої інстанції встановлено, що постановою апеляційного господарського суду Харківської області від 11.12.2017, котра набрала законної сили, було визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі від 10.07.2015 року приміщення комплексу №3 моноблоку №26, загальною площею 6388,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ФГ "Пустомитівське" та ТОВ "А-Женс", посвідчений приватним нотаріусом Моісєєвою О.Я. та зареєстрованого за №861. Також, судом визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі від 10.07.2015 року (трансформаторної будівлі), загальною площею 68,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ФГ «Пустомитівське» та ТОВ «А-Женс», посвідчений приватним нотаріусом Моісєєвою О.Я. та зареєстрованого за №870.

4.2. Проте, вказана вище нерухомість ТОВ "А-Женс" (в подальшому на підставі державної реєстрації відповідних змін до установчих документів найменування ТОВ «Мідея плюс»), як встановив суд першої інстанції, на підставі договорів купівлі - продажу від 22.03.2016 за номером 547 та 542 була продана ТОВ «Гал Райз», м. Львів. Вказане засвідчує інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 15.03.2018 за ТОВ «Гал Райз»: номер запису про право власності 13895973 (трансформаторної будівлі), загальною площею 68,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, номер запису про право власності 13895638 приміщення комплексу №3 моноблоку №26 загальною площею 6388,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

4.3. Суд апеляційної інстанції встановив, що на момент звернення ліквідатора з заявою про витребування майна та на момент постановлення оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна спірне майно зареєстровано за ТОВ "Гал Райз" (код ЄДРПОУ 40275054).

4.4. В рішенні суду першої інстанції зазначено, що для захисту свого права титульний власник майна ФГ «Пустомитівське», якого очолює ліквідатор банкрута Гонта О.А. має право, на думку суду, витребувати вищевказане майно у відповідності до п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України, у добросовісного набувача ТОВ «Гал Райз», право на майно якого за товариством виникло на підставі договорів купівлі-продаж від 22.03.2016, укладених між ТОВ «Гал Райз» та ТОВ «А-Женс» та зареєстровано в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

4.5. Наведені висновки стали підставою для задоволення заяви ліквідатора Гонти О.А. про витребування частині нерухомого майна банкрута з ТОВ «Гал Райз».

4.6. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані приписами ст. ст. 388, 1212 ЦК України та ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи яка подала касаційну скаргу

5. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал Райз" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 та ухвалу господарського суду Харківської області від 26.03.2018 і ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Гонти О.О. про витребування майна.

6. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора Гонти О.О. про витребування майна Скаржник у касаційній скарзі наводить наступні доводи:

6.1. Суди попередніх інстанцій неправильно не врахували того, що 25.04.2018 об'єкти нерухомості, витребування яких є вимогою заяви ліквідатора ФГ "Пустомитівське" перебувають у власності в ОСОБА_10

6.2. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ст. 388 ЦК України.

6.3. Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

7. До Верховного Суду від арбітражного керуючого Гонти О.А. надійшов відзив на касаційну скаргу та додаткові пояснення у яких ліквідатор банкрута просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

8. Також до Верховного Суду від Drobiarstwo-Dzialy Specjalne Malec Lidia (Польське підприємство птахівництва "Лідія Малець") надійшов відзив на касаційну скаргу у якому ініціюючий кредитор просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

9. Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2018 прийнято до провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал Райз" на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.03.2018 та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 у справі № 906/1765/15, розгляд скарги призначено на 03.10.2018 у відкритому судовому засіданні.

10. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді-доповідача та пояснення представників учасників у справі, а також дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що слід відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення слід залишити без змін виходячи з наступного.

11. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

12. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій неправильно не врахували того, що 25.04.2018 об'єкти нерухомості, витребування яких є вимогою заяви ліквідатора ФГ "Пустомитівське" перебувають у власності в ОСОБА_10, колегія суддів зазначає наступне.

14. Згідно положень ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

15. В постанові суду апеляційної інстанції встановлено, що на момент звернення ліквідатора з заявою про витребування майна та на момент постановлення оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна спірне майно зареєстровано за ТОВ "Гал Райз" (код ЄДРПОУ 40275054).

16. Скаржник у касаційній скарзі не спростовує вищезазначену фактичну обставину справи.

17. З урахуванням наведеного, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необґрунтованість доводу касаційної скарги, який викладений в підпункті 6.1. пункту 6 даної постанови.

18. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ст. 388 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

19. Зазначений довід обґрунтований тим, що суди не врахували тої обставини, що майно вибуло з власності банкрута на підставі його волі.

20. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

21. Судом першої інстанції встановлено, що постановою апеляційного господарського суду Харківської області від 11.12.2017, котра набрала законної сили, було визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі від 10.07.2015 року приміщення комплексу №3 моноблоку №26, загальною площею 6388,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ФГ "Пустомитівське" та ТОВ "А-Женс", посвідчений приватним нотаріусом Моісєєвою О.Я. та зареєстрованого за №861. Також, судом визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі від 10.07.2015 року (трансформаторної будівлі), загальною площею 68,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ФГ «Пустомитівське» та ТОВ «А-Женс», посвідчений приватним нотаріусом Моісєєвою О.Я. та зареєстрованого за №870.

22. Відповідно до положень ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

23. Враховуючи те, що майно, витребування якого є предметом заяви ліквідатора, вибуло на підставі правочину, котрий було визнано судом недійсним, з урахуванням приписів ст. ст. 216 та 388 ЦК України, колегія суддів дійшла до висновку, що за умови, коли договори купівлі-продажу від 10.07.2015 року було судовим рішенням визнано недійсними, то зазначена обставина є свідченням того, що майно за такими договорами вибуло всупереч волі власника. Аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду України від 11.06.2014 у справі №6-52цс14.

24. За таких обставин, є необґрунтованим довід касаційної скарги, який викладений в підпункті 6.2. пункту 6 даної постанови.

25. Щодо доводу касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів зазначає наступне.

26. Зазначений довід мотивований тим, що ТОВ "Гал Райз" не є кредитором у справі про банкрутство ФГ "Пустомитівське", а тому з ТОВ "Гал Райз" в межах провадження про банкрутство ФГ "Пустомитівське" не можна випробовувати майно на користь банкрута в порядку ст. 388 ЦК України.

27. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі в тексті - Закон № 2343-XII), суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

28. Системний аналіз положень Закону № 2343-XII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону № 2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону № 2343-XII); за позовом розпорядника майна (частина дев'ята статті 22 Закону № 2343-XII); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону № 2343-XII); за заявою керуючого санацією (частина п'ята статті 28 Закону № 2343-XII); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону № 2343-XII).

29. Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону № 2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси в тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення повного або часткового задоволення вимог кредиторів та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

30. Відповідно статті 13 Конвенції "Про захист прав і основоположних свобод людини", кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

31. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

32. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

33. Концентрація спорів про витребування майна банкрута у добросовісного набувача або з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство забезпечить реалізацію контролю суду в провадженні якого перебуває справа про банкрутство за діяльністю боржника є ефективним засобом юридичного захисту прав як банкрута так і кредиторів та узгоджується з приписами ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 06.04.2018 у справі № 925/1874/13).

34. За таких обставин є необґрунтованим довід касаційної скарги, який викладений в підпункті 6.3. пункту 6 даної постанови.

35. Згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

36. Відповідно положень ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

37. Колегія суддів касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 26.03.2018 та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

38. Враховуючи наведене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал Райз" підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Харківської області від 26.03.2018 та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 - без змін.

39. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника - ТОВ "Гал Райз".

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал Райз" на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.03.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 у справі № 906/1765/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.03.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 у справі № 906/1765/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст