ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/21/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

керівник Токмацької місцевої прокуратури

від прокуратури - Савицька О.В.

позивач - Головне управління Держгеокадастру в Запорізькій області

представник позивача - не з'явився

відповідачі - (1) Воздвижівська сільська рада Гуляйпільського району Запорізької області (2) Фізична особа-підприємець Распопов Сергій Вікторович

представник відповідача - 1 - не з'явився

представник відповідача - 2 - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду у складі Антоніка С.Г. - головуючого, Іванова О.Г., Дарміна М.О. від 12 грудня 2018 року

Історія справи

Обставини справи, встановлені судами

1. У 2008 році між Гуляйпільською районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець) та Приватним підприємцем Распоповим Сергієм Вікторовичем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 69,5304 га (сіножаті) на території Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір зареєстровано 07.12.2008 за №040826900044, строк дії договору - 5 років з наданням орендарю переважного права на поновлення договору на новий строк шляхом звернення до орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору та продовження дії договору на тих же умовах у разі відсутності заперечень орендодавця протягом місяця після закінчення строку його дії.

2. 01.11.2013 орендар звернувся до Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району із заявою про надання дозволу на продовження вищевказаного договору оренди землі.

3. За результатами розгляду зазначеної заяви Воздвижівською сільською радою Гуляйпільського району прийнято рішення "Про поновлення договору оренди земельної ділянки ПП Распопова С.В." від 13.11.2013 № 9, відповідно до якого договір оренди поновлено на 10 років зі сплатою орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (далі - спірне рішення). Вказане рішення сторонами не виконано, відповідна додаткова угода до договору оренди не укладена.

4. 10.12.2013 Распопов Сергій Вікторович звернувся до Головного управління Держземагентства у Запорізькій області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 69,5304 га (сіножаті) на території Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області для ведення фермерського господарства.

5. Наказом Головного управління Держземагентства у Запорізькій області від 20.12.2013 № ЗП/2321881000:08:006/00000458 надано дозвіл Распопову Сергію Вікторовичу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 69,5304 га (сіножаті) на території Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області (за межами населеного пункту) для ведення фермерського господарства.

6. У подальшому починаючи з листопада 2015 року Распопов Сергій Вікторович неодноразово звертався до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з вимогою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки державної власності та надання її в оренду строком на 10 років, проте вказана вимога задоволена не була.

7. Згідно з інформацією Гуляйпільського відділення Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в листі від 15.08.2017 № 455/08/07/123 відповідно до договору оренди від 02.12.2008 за №040826900044 Распоповим С.В. протягом 2013-2017 років сплачувалась орендна плата за земельну ділянку до місцевого бюджету Воздвижівської сільської ради.

Короткий зміст позовних вимог

8. У січні 2018 року керівник Токмацької місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області (далі - відповідач-1, Воздвижівська сільська рада) та Фізичної особи-підприємця Распопова Сергія Вікторовича (далі - ФОП Распопов С.В., відповідач-2) про: (1) визнання незаконним та скасування рішення Воздвижівської сільської ради від 13.11.2013 № 9; (2) зобов'язання ФОП Распопова С.В. повернути на користь держави в особі позивача земельну ділянку площею 69,5304 га з кадастровим номером 23218810000:08:006:0003 на території Воздвижівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області.

9. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийнято відповідачем-1 з перевищенням наданих повноважень, оскільки стосується розпорядження земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, повноваженнями власника якої, у тому числі щодо передачі такої землі в оренду, наділений позивач. Таким чином, договір оренди від 07.12.2008 за №040826900044 закінчився 08.12.2013 (після закінчення строку його дії), після цього орендар не звертався до належного орендодавця з метою поновлення такого договору, відповідна додаткова угода між сторонами не укладалась, орендна плата за користування землею відповідачем-2 не сплачувалась. У зв'язку з чим відповідач-2 користується спірною земельною ділянку без наявності правових підстав, а отже зобов'язаний повернути її державі в особі уповноваженого органу - позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

10. Рішенням господарського суду Запорізької області від 10 травня 2018 року позов задоволений. Визнано незаконним та скасовано спірне рішення відповідача-1; зобов'язано відповідача-2 повернути на користь держави в особи позивача спірну земельну ділянку.

11. Судове рішення мотивовано тим, що відповідно до положень Земельного кодексу України (у редакції Закону України від 06.09.2012 № 5245-VІ) з 01.01.2013 повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до позивача, а отже відповідач-1 розпорядився земельною ділянкою державної власності незаконно, з перевищенням наданих законодавством повноважень.

12. Щодо другої позовної вимоги, то строк договору оренди від 07.12.2008 за №040826900044 закінчився 08.12.2013, оскільки після спливу п'ятирічного строку його дії орендар не звертався до належного орендодавця з метою продовження дії договору та укладення додаткової угоди в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі", не сплачував орендну плату, а тому використовує спірну земельну ділянку без жодних правових підстав та в порушення статті 785 Цивільного кодексу України, статті 34 Закону України "Про оренду землі".

13. Судом також встановлено, що ФОП Распопов С.В. з метою надання своїм діям щодо використання спірної земельної ділянки ознак законності, недобросовісно, усвідомлюючи, що в силу умов договору та статті 33 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припинено після закінчення строку, на який його укладено (08.12.2013), 01.11.2013 звернувся до завідомо некомпетентного органу - Воздвижівської сільської ради із заявою про продовження договору оренди землі, який у свою чергу прийняв завідомо незаконне спірне рішення про продовження такого договору. Про відсутність правових підстав для використання вказаної земельної ділянки свідчать і звернення Распопова С.В. ще 10.12.2013 до ГУ Держземагентства у Запорізькій області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на передачу спірної земельної ділянки площею 69,5304 га в оренду та подальші звернення до позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

14. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12 грудня 2018 року рішення господарського суду Запорізької області від 10 травня 2018 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання ФОП Распопова С.В. повернути на користь держави в особі позивача спірну земельну ділянку. Прийнято в цій частині нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

15. Мотивуючи постанову в частині скасування рішення суду першої інстанції, апеляційний суд керувався приписами частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та зазначив, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених вказаною нормою, не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору. Договір оренди від 07.12.2008 був укладений строком на 5 років, проте орендар продовжив користуватися земельною ділянкою, заперечень від орендодавця не надходило, що свідчить про поновлення дії договору оренди в силу частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. Не погоджуючись із вказаною постановою, перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині відмови в задоволенні другої позовної вимоги, рішення суду першої інстанції в цій частині залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи прокурора, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

17. Поновлення договору оренди земельної ділянки за частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" відбувається тільки у разі укладення між сторонами додаткової угоди та її державної реєстрації. У той же час відповідач-2 до позивача, як належного орендаря, з метою укладення такої угоди не звертався, а тому користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди здійснюється ФОП Распоповим С.В. без жодних правових підстав та без сплати орендної плати. У зв'язку з чим орендар має право вимагати повернення земельної ділянки у будь-який момент до укладення додаткової угоди, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду в постановах від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 11.12.2018 у справі № 920/740/17.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

18. Верховний Суд враховує доводи касаційної скарги прокурора та зазначає про таке.

19. Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

20. Отже, необхідною правовою підставою для застосування приписів частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" є збереження між сторонами первинно укладеного договору оренди фактичних орендних правовідносин після закінчення строку дії договору, про що свідчить одночасна наявність таких умов: орендар продовжує використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та сплачувати орендодавцю орендну плату в погодженому в договорі оренди розмірі, а орендодавець у свою чергу не висловлює заперечень проти такого користування, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі, у тому числі продовжує приймати, як належну, сплату орендної плати. Отже, у такому випадку має місце добросовісне та належне виконання орендарем умов договору оренди та одночасне безумовне прийняття такого виконання орендодавцем.

21. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, на яку обґрунтовано посилається прокурор в касаційній скарзі.

22. Проте судами у даній справі встановлено, що протягом 2013-2017 років, тобто після закінчення встановленого в договорі оренди п'ятирічного строку, ФОП Распопов С.В. сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою державної власності до місцевого бюджету Воздвижівської сільської ради (пункт 7 Постанови), не зважаючи на те, що з 01.01.2013 повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності набув центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи. При цьому обставина звернення Распопова С.В. 10.12.2013 до ГУ Держземагентства у Запорізькій області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на передачу спірної земельної ділянки в оренду та подальші звернення до його правонаступника - позивача про затвердження проекту землеустрою безумовно свідчать про те, що відповідач-2 принаймні з грудня 2013 року був обізнаний з тим, до кого саме перейшли повноваження орендодавця землі державної власності сільськогосподарського призначення за договором від 07.12.2008 за №040826900044 (стаття 770 ЦК України, частина 4 статті 32 Закону України "Про оренду землі"), проте умисно сплачував орендну плату за землю неналежному орендодавцю.

23. Вказані обставини свідчать про недобросовісну поведінку орендаря та дають підстави для висновку про припинення фактичних орендних правовідносин між сторонами договору оренди після закінчення строку його дії, що в сукупності виключає застосування до спірних правовідносин положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". За даних фактичних обставин справи, тобто за умови неналежного виконання умов договору оренди з боку орендаря, сама по собі відсутністю заперечень орендодавця проти поновлення договору оренди (так звана "мовчазна згода") не спричиняє поновлення договору оренди землі в силу закону.

24. У зв'язку з чим Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції в пунктах 12, 13 Постанови та, відповідно, вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції в пункті 15 Постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. За таких обставин, враховуючи встановленні статтею 300 ГПК України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, постанова суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача-2 повернути земельну ділянку позивачу підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції у цій частині - залишенню в силі. У зв'язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

26. Відповідно до статей 129, 315 ГПК України внаслідок задоволення касаційної скарги витрати скаржника зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача-2.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 306, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12 грудня 2018 року у справі № 908/21/18 в частині відмови в позові про зобов'язання Фізичної особи - підприємця Распопова Сергія Вікторовича повернути на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області земельну ділянку площею 69,55304 га, кадастровий номер 23218810000:08:006:0003, яка розташована на території Воздвижівської сільської ради, скасувати.

3. Рішення Господарського суду Запорізької області від 10 травня 2018 року у справі № 908/21/18 про задоволення позову у зазначеній частині залишити в силі.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Распопова Сергія Вікторовича (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, просп. Д.Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) 3 200 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Запорізької області видати наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.