ДОДАТКОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1948/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І. І.

за участю представників сторін:

Офісу ГПУ - Скрипка М. В.,

відповідача-1 - Надьон О. В.,

відповідача-2 - не з'явився,

відповідача-3 - Надьон Р. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Фермерського господарства "Сухини" та ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення

до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
27.08.2020 у справі № 922/1948/19

за позовом заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області

до:
1. ОСОБА_1,

2. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,

3. Фермерського господарства "Сухини"

про визнання незаконним наказу, договору оренди землі недійсним, скасування їх реєстрації та повернення землі,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.12.2019 у справі №922/1948/19 відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі з підстав спливу позовної давності.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 у справі №922/1948/19 вищезазначене судове рішення залишено без змін із наведенням іншої правової оцінки обставин справи.

Постановою Верховного Суду від 27.08.2020 скасовано постанову апеляційної інстанції та залишено в силі рішення місцевого господарського суду

До ухвалення постанови судом касаційної інстанції на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли пояснення від Фермерського господарства "Сухини" та ОСОБА_1, в яких останні заперечували проти задоволення касаційної скарги та просили застосувати положення частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо розподілу судових витрат.

25.09.2020 Фермерське господарство "Сухини" та ОСОБА_1 безпосередньо до Касаційного господарського суду звернулися із заявами про прийняття додаткового рішення.

Прокурор як усно під час слухання справи у суді касаційної інстанції, так і у запереченнях на вищезазначені заяви просить відмовити у їх задоволенні, оскільки, на його думку, заявниками не надано доказів, які підтверджують розмір та обґрунтованість відповідних витрат. Додатково наголошує, що заяви подані поза межами строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та заявниками не надано доказів, які підтверджують відповідних витрат та копії договорів про надання правової допомоги.

19.11.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли клопотання від Фермерського господарства "Сухини" та ОСОБА_1 щодо приєднання до матеріалів справи доказів (копії договорів про представництво інтересів та надання правничої допомоги та додаткових угод до них, на підставі яких визначено суми оплати послуг надання професійної правничої допомоги).

У судовому засіданні 26.11.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

У зв'язку з перебуванням судді-доповідача Зуєва В. А. на лікарняному повний текст вказаної додаткової постанови виготовлено 29.12.2020.

Дослідивши заяви Фермерського господарства "Сухини" та ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі та заперечення на них, судова колегія вважає, що вказані заяви не підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Положеннями частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару;

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12, від 12.08.2020 у справі №916/2598/19, від 27.08.2020 у справі №873/2/20, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19 та від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

При цьому колегія суддів враховує, що договір про надання правової допомоги укладається між двома суб'єктами - адвокатом та його клієнтом, однак, у випадках встановлених Господарським процесуальним кодексом, на його підставі можуть виникнути права та обов'язки у особи, яка не є стороною цього договору та на яку судом буде покладено обов'язок щодо їх відшкодування.

Зважаючи на зазначене, Господарським процесуальним кодексом України, зокрема в статтях 126,129, встановлено повноваження суду щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, відмови у їх відшкодуванні, залишення без розгляду заяви про їх відшкодування тощо.

Додатково Суд звертає увагу, що особа, яка надає правничу допомогу у справі є адвокатом, який здійснює незалежну професійну діяльність щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, склала кваліфікаційний іспит, підтвердивши теоретичні знання у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, високий рівень практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Таким чином, укладаючи договір про надання правової допомоги, адвокат не тільки обізнаний про порядок, умови та особливості укладення договору про надання правової допомоги, правові наслідки пов'язані з його виконанням, а також розподілом витрат на професійну правничу допомогу між сторонами за результатами розгляду справи, а й повинен забезпечувати допомогу клієнту щодо отримання відшкодування витрат понесених ним у зв'язку з судовим розглядом справ (в тому числі щодо формування тексту договору, погодження розміру витрат (вартості робіт), підтвердження їх первинними документами тощо.

Відповідно до пункту 4.1. договору щодо представництва інтересів та надання правової допомоги від 01.07.2019 (укладений між адвокатом Надьон Оленою В'ячеславівною та ОСОБА_1) та пункту 4.1. договору про представництво інтересів та надання правової допомоги від 15.07.2019 (укладений між адвокатом Надьоном Русланом Анатолійовичем та Фермерським господарством "Сухини") за виконану роботу, Замовник сплачує готівкою у національній валюті України або перераховує на поточний рахунок Виконавця плату, розмір якої обумовлено Додатковою угодою.

Водночас, матеріали справи не містять відповідних Додаткових угод щодо погодження вартості наданих адвокатом послуг, зазначені документи не надавались ані до суду першої інстанції, ані до судів апеляційної та касаційної інстанції.

З огляду на те, що вищезазначеними договорами про надання правової допомоги не визначено порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, вказане виключає об'єктивну можливість встановити домовленість між адвокатом та клієнтом.

При цьому, ненадання поданих стороною документів, пов'язаних з наданням правничої допомоги, до ухвалення рішення у справі іншій стороні позбавляє останню можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, а суд можливості надати оцінку їх обґрунтованості, правових підстав та обсягу їх стягнення.

Крім того, із поданих суду заявниками 16.07.2020 та 21.09.2020 актів прийому передачі наданих послуг неможливо встановити дійсну вартість витрат на професійну правничу допомогу, оскільки має місце розбіжність заявлених до стягнення сум, а саме вартості загального обсягу наданих послуг (в акті прийому передачі наданих послуг адвокатом Надьоном Р. А. від 09.07.2020 - 62 610,00 грн, а в акті від 27.08.2020 - 48 178,00 грн; в акті прийому передачі наданих послуг адвокатом Надьон О. В. від 09.07.2020 - 41 000,00 грн, а в акті від 27.08.2020 - 34 000,00 грн), а також розрахунку вартості послуг за складання адвокатом відзиву до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (в акті прийому передачі наданих послуг адвокатом Надьоном Р. А. від 09.07.2020 вартість однієї сторінки визначена у розмірі 500,00 грн, а в акті від 27.08.2020 - 800,00
грн).

Також, колегія суддів зазначає, що договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов'язаними з розглядом конкретної судової справи. Втім, заявниками відповідних доказів надано не було.

Водночас, надані суду 19.11.2020 додаткові угоди №5 від 18.06.2020 та №5 від
20.06.2020, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки останні подані з порушенням строку визначеного частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (відповідні докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву). У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, як убачається з наданих заявниками документів, Акти прийому передачі наданих послуг до договору щодо представництва інтересів та надання правничої допомоги були складені 27.08.2020, тобто в день прийняття постанови судом касаційної інстанції, додаткові угоди щодо погодження вартості наданих адвокатами послуг датовані 18.06.2020 та 20.06.2020, що свідчить про відсутність об'єктивної неможливості їх подання до суду у строки встановлені процесуальним законодавством.

З огляду на зазначене документи подані до суду поза межами встановлено строку судом не розглядаються.

Вищевикладене у сукупності свідчить про відсутність підстав для задоволення заяв Фермерського господарства "Сухини" та ОСОБА_1 про стягнення з прокуратури Харківської області витрат на професійну правничу допомогу адвоката за ведення справи №922/1948/19 у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяв Фермерського господарства "Сухини" та ОСОБА_1 про стягнення з прокуратури Харківської області витрат на професійну правничу допомогу адвоката за ведення справи №922/1948/19 у суді касаційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв Судді Н. О. Багай Ю. Я. Чумак