Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.06.2018 року у справі №911/2119/16
Ухвала КГС ВП від 21.02.2019 року у справі №911/2119/16
Постанова КГС ВП від 12.11.2018 року у справі №911/2119/16
Постанова ВГСУ від 08.11.2016 року у справі №911/2119/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/2119/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" Комлика І.С.

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду

від 24.04.2018

у складі колегії суддів: Сотнікова С.В. (головуючого), Доманської М.Л., Остапенка О.М.

у справі № 911/2119/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліситер"

до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.12.2016 порушено провадження у справі № 911/2119/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського".

2. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Київської області від 20.02.2018 у справі №911/2119/16 серед іншого визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 170 410,89 грн - 6 черга реєстру вимог кредиторів.

3. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ТОВ "Цитрус" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу попереднього засідання Господарського суду Київської області від 20.02.2018 в частині визнання грошових вимог ТОВ "Цитрус" та включення їх до шостої черги задоволення, прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ТОВ "Цитрус" у розмірі 3 200,00 грн - вимоги І черги, 170 410,89 грн - вимоги IV черги.

4. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України, зобов'язано ТОВ "Цитрус" усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання Київському апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору в сумі 5 286,00 грн протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.

5. На виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018, ТОВ "Цитрус" подало клопотання про відстрочення сплати судового збору (№ 09.1-11/1770/18 від 24.04.2018), в якому просило відстрочити сплату судового збору до прийняття апеляційним судом рішення у даній справі на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

6. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі № 911/2119/16 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" про відстрочення сплати судового збору відхилено, апеляційну скаргу ТОВ "Цитрус" на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Київської області від 20.02.2018 у справі № 911/2119/16 з доданими до неї документами повернуто скаржнику.

7. Розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Цитрус", суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її повернення скаржнику з огляду на наступне.

7.1. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України, зобов'язано ТОВ "Цитрус" усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання Київському апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору в сумі 5 286,00 грн протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.

7.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Цитрус" не надало докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, втім заявило клопотання про відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення за результатами апеляційного провадження.

7.3. Клопотання про відстрочення сплати судового збору мотивоване тим, що підприємство перебуває в процедурі банкрутства, а така дія як оплата судового збору підлягає додатковому погодженню на засіданні комітету кредиторів, однак така процедура погодження триватиме декілька тижнів.

7.4. Згідно з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

7.5. Відповідно до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційних скарг у справі про банкрутство ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви.

7.6. Разом з тим, частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

7.7. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній з 15.12.2017.

7.8. Суд апеляційної інстанції зазначив, що на підставі Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній з 15.12.2107) суд вправі прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору або звільнити від сплати судового збору лише фізичних осіб - позивачів, у зв'язку з чим клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" належить відхилити.

7.9. Також, апеляційний суд відхилив доводи про необхідність погодження дій керуючого санацією щодо сплати судового збору при зверненні до суду, оскільки комітет кредиторів відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не наділений такими повноваженнями, при цьому керуючий санацією здійснює управління боржником та діє від його імені без доручення та на власний розсуд.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

8. 14.05.2018 керуючий санацією товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" Комлик І.С. звернувся через Київський апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі № 911/2119/16.

9. 31.05.2018, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, справу № 911/2119/16 Господарського суду Київської області разом з вказаною касаційною скаргою керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" Комлика І.С. було направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

10. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 31.05.2018 для розгляду справи № 911/2119/16 визначено колегію суддів у складі: судді - Білоуса В.В. (головуючого), судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В.

11. Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2018 касаційну скаргу керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" Комлика І.С. на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі № 911/2119/16 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України; надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 25 червня 2018 року шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі № 911/2119/16. Вказані недоліки скаржником було усунуто.

12. Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 911/2119/16 за касаційною скаргою керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" Комлика І.С. на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018; розгляд касаційної скарги призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

13. Не погодившись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 керуючий санацією ТОВ "Цитрус" Комлик І.С. звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за скаргою ТОВ "Цитрус" на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.02.2018 у справі № 911/2119/16.

14. Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції було невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення.

15. Мотивуючи касаційну скаргу, скаржник зазначив, що ТОВ "Цитрус" користуючись правом, передбаченим ст. 8 Закону України "Про судовий збір" просило суд відстрочити сплату судового збору до винесення судом ухвали за наслідками розгляду апеляційної скарги, у зв'язку з неможливістю його сплати, оскільки підприємство перебуває в процедурі банкрутства, а оплата судового збору підлягає додатковому погодженню на засіданні комітету кредиторів, а процедура погодження може тривати декілька тижнів.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

16. Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

17. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не буле встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

19. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).

21. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

22. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 апеляційну скаргу ТОВ "Цитрус" було залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України, зобов'язано апелянта усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання Київському апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору в сумі 5 286,00 грн протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.

23. На виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018, ТОВ "Цитрус" подано клопотання про відстрочення сплати судового збору (№ 09.1-11/1770/18 від 24.04.2018), в якому апелянт просив відстрочити сплату судового збору до прийняття апеляційним судом рішення у даній справі на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

24. Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

25. Водночас, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції після 15.12.2017, яка діяла на момент звернення з клопотанням про відстрочення сплати судового збору) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

26. Отже, наведеними правовими нормами Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

27. Таким чином, за відсутності умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд міг би, зокрема, відстрочити сплату судового збору ТОВ "Цитрус", суд апеляційної інстанції правомірно відхилив клопотання ТОВ "Цитрус" від 24.04.2018 (№ 09.1-11/1770/18).

28. Враховуючи, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, оскільки клопотання про відстрочення сплати судового збору відхилено, колегія суддів апеляційного суду дійша правильного висновку про повернення апеляційної скарги відповідно до вимог частини 4 статті 174 ГПК України.

29. Доводи касаційної скарги, які є аналогічними доводам апеляційної скарги, про необхідність погодження з комітетом кредиторів дій керуючого санацією щодо сплати судового збору при зверненні до суду, то судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що керуючий санацією здійснює управління боржником та діє від його імені без доручення та на власний розсуд.

30. Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

31. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

32. Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

33. В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

34. Згідно приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

35. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

36. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

37. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

38. Вказані вимоги судом апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваної ухвали були дотримані.

39. Оскільки підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" Комлика І.С. на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі № 911/2119/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі № 911/2119/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

Н. Г. Ткаченко