ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № Б-11/45-3/270-21/145

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Державне підприємство "Підгайчиківський спиртзавод",

боржник - Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості,

кредитор - Державна податкова інспекція у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області

представник - Федорців О.О. (довіреність №1463/8/09-15-01-32 від 20.07.2018),

кредитор - Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську,

кредитор - Державне підприємство "Укрспирт"

представник - Кондра О.Я. (довіреність №31-01/03 від 01.01.2018)

Міністерство аграрної політики та продовольства України

представник - Костюченко М.Є. (довіреність №31-4/34 від 10.05.2018),

Прокуратура Івано-Франківської області,

Фонд державного майна України,

ліквідатор - арбітражний керуючий Седлецький Олександр Валентинович, особисто

представник працівників Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості - ОСОБА_8 (копія протоколу звітно-виборчих зборів первинної профспілкової організації №16/1 від 16.07.2018)

Генеральна прокуратура України - прокурор Савицька О.В. (посвідчення №041103 від
04.02.2016)

розглянув касаційні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України та Заступника прокурора Львівської області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 30.07.2018

у складі колегії суддів: Мирутенко О.Л. (головуючий), Матущак О.І., Якімець Г.Г.

та на постанову Господарського суду Івано-Франківської області

від 08.05.2018

у складі судді Михайлишина В.В.

у справі № Б-11/45-3/270-21/145

за заявою Державного підприємства "Підгайчиківський спиртзавод"

до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості

про банкрутство

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1.28.08.2018 поштовим відправленням, направленим на адресу Львівського апеляційного господарського суду, заступник прокурора Львівської області звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою №05/2-1276вих-18 від 27.08.2018 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 та на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018 у справі №Б-11/45-3/270-21/145 в порядку статей 286, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотав про поновлення строку на касаційне оскарження.

2.29.08.2018 поштовим відправленням, направленим на адресу Львівського апеляційного господарського суду, Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою №31-4/1266 від 28.08.2018 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 та на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018 у справі №Б-11/45-3/270-21/145 в порядку статей 286, 287, 288 ГПК України та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

3.30.08.2018 поштовим відправленням, направленим на адресу Львівського апеляційного господарського суду, Голова Ради трудового колективу Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості ОСОБА_12 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 29.08.2018 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 та на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018 у справі №Б-11/45-3/270-21/145 в порядку статей 286, 287, 288 ГПК України та клопотав про поновлення строку на касаційне оскарження.

4. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №Б-11/45-3/270-21/145 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколами передачі справи раніше визначеному складу суду від
20.09.2018.

5. Ухвалою Верховного Суду від 01.10.2018 поновлено Міністерству аграрної політики та продовольства України, заступнику прокурора Львівської області та Голові Ради трудового колективу Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості ОСОБА_12 строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від
30.07.2018 та постанови Господарського суду Івано-Франківської області від
08.05.2018 у справі №Б-11/45-3/270-21/145, відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Міністерства аграрної політики та продовольства України, заступника прокурора Львівської області та представника трудового колективу Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості ОСОБА_12 та призначено їх розгляд на 20.11.2018.

6. Ліквідатор - арбітражний керуючий Седлецький О.В., Державна податкова інспекція у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області та представник працівників Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості - ОСОБА_8 подали відзиви на касаційні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України, заступника прокурора Львівської області та представника трудового колективу Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості ОСОБА_12.

7. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява представника працівників Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості ОСОБА_8 про відмову від касаційної скарги, поданої представником трудового колективу Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості ОСОБА_12 від
29.08.2018 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
30.07.2018 та на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від
08.05.2018 у справі №Б-11/45-3/270-21/145.

8. Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2018 прийнято відмову представника працівників Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості ОСОБА_8 від касаційної скарги, поданої представником трудового колективу Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості ОСОБА_12 від 29.08.2018, касаційне провадження за касаційною скаргою представника працівників трудового колективу Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості ОСОБА_12 від 29.08.2018 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 та на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018 у справі №Б-11/45-3/270-21/145 закрито.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

9. Провадження у справі №Б-11/45-3/270-21/145 про банкрутство Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (далі - боржник), порушене ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.04.2003 за заявою Державного підприємства "Підгайчиківський спиртзавод" (далі - ДП "Підгайчиківський спиртзавод") за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній до 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника.

10. Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2017, скасованою постановою Львівським апеляційним господарським судом від 05.07.2017, припинено процедуру розпорядження майном Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

11. Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2017 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 та постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2017 скасовано, справу направлено до Господарського суду Івано-Франківської області на новий розгляд на стадію розпорядження майном в іншому складі суду.

12. Скасовуючи судові рішення першої та апеляційної інстанцій, Вищий господарський суду України виходив з того, що у 2012 році внесено зміни у статтю 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", якою передбачено що Кабінет Міністрів України затверджує перелік об'єктів державної власності, рішення про приватизацію яких приймаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. До цього переліку включаються, зокрема, майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт. Також, звернено увагу на те, що судами не надано оцінки постанові Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №672 "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості", якою боржника включено до переліку державних підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, щодо якого застосовується реорганізація, яка триває і наразі.

13. Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018 припинено процедуру розпорядження майном Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Седлецького О.В., визнано банкрутом Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Седлецького О.В., зобов'язано ліквідатора банкрута провести ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 08.04.2019.

13.1. Постанова суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом мотивована тим, що з проведеного розпорядником майна аналізу фінансового стану боржника вбачається, що доля кредиторських зобов'язань у структурі пасивів постійно зростає та складає більше 99%; низька якість дебіторської заборгованості; дефіцит власного оборотного капіталу зростає; існує неплатоспроможність боржника; відсутня рентабельність виробництва; відсутня можливість відновлення платоспроможності, відсутні пропозиції зі сторони можливих інвесторів та пропозиції щодо санації боржника, відсутня фінансова допомога з боку Міністерства аграрної політики та продовольства України, як органу управління майном боржника, що є підставою для визнання неспроможності боржника відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до фінансової звітності боржника за період 2015-2017 років спостерігається зменшення чистого доходу боржника на 52 120 тисяч гривень, зменшення собівартості реалізованої продукції на 40 822 тисячі гривень, зменшення валового прибутку на 11 298 тисяч гривень, збільшення збитку підприємства на 44 951 тисячу гривень.

13.2. Судом встановлено, що в складі дебіторської заборгованості боржника обліковується безнадійна заборгованість в розмірі 18 130 613,28 грн. по Орендному підприємству "Донецький виноробний завод" та в розмірі 7 805 624,16
грн. по Товариству з обмеженою відповідальністю "Галичина-Табак" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Галичинатабак".

13.3. Суд встановив, що боржник фактично припинив господарську діяльність, оскільки виготовити продукцію неможливо через відсутність всіх необхідних складових впродовж всього технологічного ланцюжка виробництва лікеро-горілчаних виробів та відсутність коштів для попередньої сплати акцизу (майже 50% кінцевої вартості продукції).

13.4. Судом встановлено обставини прийняття рішення комітетом кредиторів боржника від 10.01.2018, оформленого відповідним протоколом без номеру від
10.01.2018, на якому за результатами заслуховування проміжного звіту розпорядника майна боржника Седлецького О.В., інформації тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості ОСОБА_14, голови комісії з реорганізації Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Кондри О.Я., представника Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську ОСОБА_15 прийнято рішення про затвердження звіту арбітражного керуючого (розпорядника майна боржника) Седлецького О.В. станом на 31.12.2017, доручено арбітражному керуючому Седлецькому О.В. звернутися до Господарського суду Івано-Франківської області з клопотанням про визнання боржника - Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (т. 27, а. с. 180-185).

13.5. Врахувавши вказівки Вищого господарського суду України згідно з Постановою
27.09.2017 при скасуванні попередніх рішень про введення ліквідаційної процедури, судом встановлено, що до 08.02.2012 Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості в силу прямої норми Закону України "Про приватизацію державного майна" відносилося до об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, незалежно від включення його до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, який затверджується Верховною Радою України. Однак, з набранням
08.02.2012 законної сили відповідних змін до Закону України "Про приватизацію державного майна", Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості не відноситься до підприємств-об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації. Отже, на даний час Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості не є об'єктом права державної власності, що не підлягає приватизації, в розумінні частин 2, 4 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", і може бути приватизоване відповідно до рішення, яке приймається Кабінетом Міністрів України (частина 6 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна").

13.6. Судом встановлено, що Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості включене в Додаток №2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості" від 28.07.2010 №672, тобто як таке, що має бути реорганізоване шляхом виділу майна, яке використовується для виготовлення підакцизної продукції. Проте, станом на день розгляду справи, реорганізація Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості не була розпочата, оскільки орган управління державним майном не приймає відповідних рішень.

13.7. Суд дійшов висновку, що за відсутності законодавчої заборони на приватизацію Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та поширення на нього норм законодавства про банкрутство в повному обсязі відсутні законні підстави для відмови у задоволенні клопотання комітету кредиторів боржника про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, виключно з огляду на те, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову, яка зазначає про необхідність реорганізації боржника.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

14. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 апеляційні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України, представника працівників боржника - голови ради трудового колективу боржника, першого заступника прокурора Івано-Франківської області залишено без задоволення, постанову Господарського суду Івано-Франківської області від
08.05.2018 у справі №Б-11/45-3/270-21/145 залишено без змін.

14.1. Переглянувши справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з правильністю оцінки та повнотою встановлення обставин справи судом першої інстанції, з його висновками про стійку неплатоспроможність боржника за відсутності ознак фіктивного банкрутства чи доведення його до банкрутства, про відсутність в Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги конкурсних кредиторів, за відсутності пропозиції зі сторони можливих інвесторів та пропозиції щодо санації боржника, фінансової допомоги з боку Міністерства аграрної політики та продовольства України як органу управління майном боржника, відсутності фінансово-господарської можливості відновити платоспроможність боржника, що в сукупності свідчить про те, що боржник не має можливостей погасити заборгованість перед кредиторами та має місце його неоплатність. Наявність грошових вимог кредиторів та відсутність реальних можливостей щодо проведення процедури санації і пропозицій щодо укладання мирової угоди у справі є підставою для визнання неспроможності боржника відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

14.2. Апеляційним судом встановлено, що відповідно до частини 8 статті 16 Закону про банкрутство, 10.01.2018 комітетом кредиторів прийнято рішення клопотати перед господарським судом про винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

14.3. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до чинних на час розгляду справи норм законодавства відсутня пряма заборона щодо приватизації майна боржника відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", а тому положення статті 22 Закону про банкрутство (в редакції, що застосовується у даній справі) можуть застосовуватися щодо боржника з врахуванням необхідності виконання у ліквідаційній процедурі Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості" від
28.07.2010 №672, згідно з Додатком №2, якої передбачено виділ з майнового комплексу боржника майна, що використовується для виготовлення підакцизної продукції, яке заборонене до приватизації та передачу його Державному підприємству "Укрспирт".

14.4. Апеляційний суд зазначив про те, що згідно з частиною 14 статті 11 та частиною 11 статті 13 Закону про банкрутство, з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи-боржника приймається в порядку, визначеному статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна"; після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права без погодження з розпорядником майна приймати рішення про реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника.

Апеляційний суд встановив що реорганізація боржника шляхом виділу та передачі Державному підприємству "Укрспирт" майна, яке використовується для виробництва підакцизної продукції на виконання Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості" від 28.07.2010 №672 в процедурі розпорядження майном розпочата не була.

Зазначене, разом з тим, не може бути підставою для відмови у введенні ліквідаційної процедури боржника.

14.5. Апеляційний суд спростував доводи заявників апеляційних скарг про можливість застосування до боржника іншої процедури в процесі банкрутства, зокрема, санації, оскільки за 15 (п'ятнадцять) років банкрутства даного боржника жодний інвестор не виявив бажання відновити його платоспроможність в ході санації, а орган управління боржника в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України самоусунувся від процесу можливого відновлення платоспроможності боржника.

14.6. Апеляційний суд погодився з правильністю висновків місцевого суду про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Седлецького О.В., який виконував повноваження розпорядника майном боржника, задовольнивши при цьому клопотання комітету кредиторів боржника про його призначення.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (Міністерства аграрної політики та продовольства)

15. Скаржник доводив, що в порушення вимог статей 37,40,96 Закону про банкрутство суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доказам неспроможності боржника відновити платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури; не з'ясували, які дії вчинялися розпорядником майна боржника щодо укладення мирової угоди чи виявлення осіб, які мають бажання взяти участь у процедурі санації, не дослідивши повноту дій розпорядника майном щодо відновлення платоспроможності боржника.

16. Скаржник аргументував, що судами не надана оцінка постанові Кабінету Міністрів України №672 від 28.07.2010 "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості", якою прийнято рішення щодо реорганізації боржника, що належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України шляхом виділу майна, з використанням якого виготовляється підакцизна продукція, та передача його підприємству, що не підлягає приватизації, що свідчить про неможливість відчуження такого майна з державної власності та на думку скаржника унеможливлює введення ліквідаційної процедури.

17. Скаржник доводив, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з порушенням норм процесуального права, а саме статті 120 ГПК України, оскільки присутнього у судовому засіданні в режимі відеоконференції у Господарському суді міста Києва представника Мінагрополітики України належним чином не повідомили про оголошення перерви в судовому засіданні 08.05.2018 о 13 год. 00 хв. та продовження розгляду в цей же день о 14 год. 30 00 хв.

Доводи скаржника (заступника прокурора Львівської області)

18. Скаржник доводив, що в порушення вимог статті 316 ГПК України судами першої та апеляційної інстанцій проігноровано вказівки, що містились у постанові Вищого господарського суду України від 27.09.2017 у даній справі щодо реорганізації державних підприємств та об'єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, шляхом виділу майна і передачі такого майна до Державного підприємства "Укрспирт" при прийнятті рішення про перехід до ліквідаційної процедури, яка фактично призведе до порушення інтересів держави внаслідок вибуття з її власності майна.

19. Скаржник аргументував, що судами проігноровано вимоги Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", оскільки при визнанні боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури буде проводитись продаж державного майна боржника відповідно до статті 44 Закону про банкрутство, на яке накладено мораторій та яке заборонене до приватизації.

20. Скаржник доводив, що судами не надано належної оцінки проведеному розпорядником майна аналізу фінансово-господарської діяльності боржника як такому, що побудований на підставі недостовірних доказів та базується виключно на припущеннях, оскільки звіти про фінансовий стан підприємства за 2016 рік не підписані керівником підприємства, що був звільнений у листопаді 2016 року та не мав повноважень щодо підписання звітності за грудень 2016 року, внаслідок цього судами порушено приписи статей 77, 78 ГПК України, а також порушено статтю 185 ГПК України, оскільки постанова про визнання боржника банкрутом винесена за результатом проведення підготовчого засідання у справі.

21. Суди не прийняли до уваги висновків про перевищення активів боржника над його пасивами, виходячи з ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 21.11.2013 про затвердження реєстру вимог кредиторів боржника на загальну суму 18 267 493 грн. та висновків ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.2016 і постанови Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2016 у даній справі, що на думку скаржника є повторною оцінкою встановлених судами обставин справи та порушенням принципу юридичної визначеності (res judicata).

Доводи інших учасників справи

22. Ліквідатор - арбітражний керуючий Седлецький О.В., ДПІ у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області та представник працівників Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості - ОСОБА_8 у відзивах на касаційні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України, заступника прокурора Львівської області заперечували доводи касаційних скарг та зазначили, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

23. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції ~law32~ (в редакції до внесення змін
19.01.2013)

Стаття 1 - банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Частина 3 статті 5 - провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI ~law33~.

Частина 5 статті 5 - положення ~law34~ застосовуються до юридичних осіб-підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

Частина 14 статті 11 - з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи-боржника приймається в порядку, визначеному ~law35~.

Частина 11 статті 13 - після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи правління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення про: реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід із складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника.

Частина 8 статті 16 - до компетенції комітету кредиторів належить, зокрема, прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.

~law36~, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

24. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012, 2013, 2014 роки" №4336-VI від 13.01.2012, діє з 18.02.2012

Пункт 5-частину 2 статті 5, пункт "г" Закону України "Про приватизацію державного майна" викласти в такій редакції: "г) об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому: запаси державного резерву незалежно від його місцезнаходження, підприємства, установи і організації та інші об'єкти, що входять до системи державного резерву; майно Державної кримінально-виконавчої служби України; майно підприємств, установ і організацій національної гідрометеорологічної служби; матеріали Державного інформаційного геологічного фонду України; матеріали та дані Державного картографо-геодезичного фонду України, топографо-геодезичні і картографічні матеріали, створені за кошти державного бюджету; державні еталони, інші об'єкти, що забезпечують функціонування Державної метрологічної служби; автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам (до першого розгалуження їх за межами території цих підприємств); майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою; метрополітен, міський електротранспорт; майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі; атомні електростанції, гідроелектростанції з греблями, що забезпечують водопостачання споживачам та проведення гідромеліоративних робіт; магістральні нафто- і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища; майнові комплекси підрозділів пожежної охорони (пожежні депо, пости, адміністративні приміщення), транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійного лиха; об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод; акваторії портів, причали і пірси всіх категорій та призначень, огороджувальні та захисні гідротехнічні споруди, засоби навігаційного обладнання, системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту); аеродроми та аеродромні об'єкти (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони, системи посадки, наземні засоби зв'язку, навігації, спостереження, інші елементи аеродромів, що забезпечують безпеку польотів); водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди; місця поховання".

25. Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" №2269-VIII від 18.01.2018, який діє з 07.03.2018

Частина 5 статті 12 - справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств / господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника. Справи про банкрутство підприємств / господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про завершення приватизації, не можуть порушуватися протягом одного року з дня завершення приватизації з підстав, що виникли до завершення приватизації.

Підпункт 10 пункту 9 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення". Внести зміни до таких законодавчих актів України:

10) розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №32-33, ст. 413 із наступними змінами) доповнити пунктами 4-2 - 4-4 такого змісту:

"4-2. Справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до завершення приватизації.

4-3. Провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, зупиняється перебіг позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Зазначені дії не поширюються на задоволення вимог поточних кредиторів, на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

4-4. Справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про завершення приватизації, не можуть порушуватися протягом одного року з дня завершення приватизації з підстав, які виникли до завершення приватизації".

26. Господарський процесуальний кодекс України в редакції з 15.12.2017

Частина 6 статті 12 - господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому Господарський процесуальний кодекс України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частини 2,3 статті 177 - підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Частина 1 статті 269 - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

27. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржників про порушення судами попередніх інстанцій положень статей 16,22 Закону про банкрутство (в редакції, чинній до 19.01.2013), статей 40,96 Закону про банкрутство (в редакції, чинній з 19.01.2013), статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній до 07.03.2018), статей 76, 77, 120, 177 ГПК України при прийнятті оскаржуваних в касаційному порядку судових рішень про визнання боржника банкрутом та ведення щодо нього ліквідаційної процедури. Касаційний перегляд здійснюється в межах доводів скаржників за касаційними скаргами.

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги

28. З огляду на порушення провадження у даній справі про банкрутство у 2003 році, суди дійшли правильних висновків про застосування щодо боржника на момент введення ліквідаційної процедури правових підстав відповідно до статті 22 Закону про банкрутство (в редакції, чинній до 19.01.2013), що не виключає застосування правових наслідків ліквідаційної процедури згідно із статтями 38-40,44 Закону про банкрутство (в редакції, чинній з 19.01.2013).

29. Системний аналіз положень частини 5 статті 5 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013) та статті Закону України "Про приватизацію державного майна" підтверджує те, що на момент порушення провадження у даній справі боржник належав до підприємств, майнові комплекси яких не підлягали приватизації, як такий, що був підприємством лікеро-горілчаної промисловості. Отже, щодо нього не могли застосовуватися такі процедури банкрутства, як ліквідація та санація до моменту виключення боржника з переліку об'єктів, що не підлягали приватизації.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012, 2013, 2014 роки" №4336-VI від 13.01.2012, який набрав чинності з 18.02.2012, майнові комплекси підприємств спиртової, виноробної та лікеро-горілчаної промисловості було виключено з переліку об'єктів загальнодержавного значення, які не підлягали приватизації, що мало наслідком правову можливість введення процедури санації та ліквідаційної процедури у справах про банкрутство.

30. Юридичний аналіз Закону про банкрутство (в редакції з 19.01.2013) дозволяє зробити висновок про те, що з прийняттям Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012, 2013, 2014 роки" №4336-VI №4212-VІ від 22.12.2011 було внесено ряд змін та доповнень до інших нормативних актів, а зокрема, виключено абзац третій статті 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" щодо введення мораторію на продаж майна в процесі провадження справи про банкрутство, визначеного статтями 22, 23, 24, 25, 26, 30, частиною 11 статті 42, абзацом 2 частини 6 статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.

Відтак, законодавцем з 19.01.2013 скасовано мораторій на продаж майна боржника, у статутному капіталі якого державна частка становить не менше 25 відсотків, у ліквідаційній процедурі банкрутства.

31. Юридичний аналіз наступних змін до приватизаційного законодавства, а зокрема, Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" №2269-VIII від 18.01.2018, який діє з 07.03.2018 та був чинним на момент прийняття судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуваних рішень, дозволяє зробити висновок про те, що законодавець не змінив правового статусу підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості як об'єктів, що можуть бути приватизовані, оскільки такі підприємства не передбачені в переліку заборонених до приватизації підприємств згідно з ~law49~.

Разом з тим, законодавець визначив ~law50~, як такий, що має імперативне регулювання щодо підприємств з державною часткою у статутному капіталі більше 50%, що перебувають у процедурах банкрутства, згідно якого провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника (частина 5 статті 12 Закону).

З огляду на таке, колегія суддів касаційного суду зазначає, що введення ліквідаційної процедури щодо боржника, як державного підприємства, в цілому не суперечить Закону про банкрутство з огляду на чинні зміни у приватизаційному законодавстві, однак, за відсутності рішення власника (органу управління), про згоду на здійснення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство та виконання ліквідатором вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.11.2010 №672 "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості", згідно з Додатком №2 якої передбачено виділ майна боржника, з використанням якого виготовляється підакцизна продукція, провадження у справі про банкрутство такого боржника на стадії ліквідаційної процедури має бути припинено згідно з ~law51~ та пункту 4-3 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

32. З огляду на встановлення судами тривалості процедури розпорядження майном з
08.04.2003 по 07.05.2018 (понад 15 років), відсутності достатніх активів боржника для задоволення вимог кредиторів, скорочення випуску продукції упродовж останніх трьох років та погіршення майнового стану боржника, відсутності пропозицій щодо санації чи інших пропозицій щодо відновлення платоспроможності боржника, зокрема, й від органу управління боржником, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про можливість введення ліквідаційної процедури щодо боржника у даній справі.

Доводи скаржників про неповноту дій розпорядників майна щодо вжиття заходів на відновлення його платоспроможності та неналежну оцінку доказів загального фінансового стану боржника, Суд вважає необґрунтованими, оскільки істотних процесуальних порушень при оцінці доказів судами не встановлено, а висновки судів про певні фактичні обставини прийняті в межах судового розсуду, наданого судам відповідно до статті 86 ГПК України. Зазначені доводи спрямовані на переконання касаційного суду здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі його повноважень згідно із статтею 300 ГПК України.

33. Колегія суддів касаційного суду не вбачає порушень судами вимог статті 316 ГПК України та невиконання вказівок згідно з постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2017 у даній справі щодо застосування норм приватизаційного законодавства, чинного на момент введення ліквідаційної процедури, та зазначає про можливість та необхідність виконання в ліквідаційній процедурі боржника вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.11.2010 №672 "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості", згідно з Додатком №2 якої передбачено виділ майна боржника, з використанням якого виготовляється підакцизна продукція.

34. Доводи скаржників про ігнорування судами вимог Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" касаційний суд вважає необґрунтованими, оскільки з 19.01.2013 діє редакція Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", якою скасовано мораторій на продаж в ліквідаційній процедурі майна підприємств, з часткою у статутному капіталі 25% і більше (~law55~ 22.12.2011 було внесено ряд змін та доповнень до інших нормативних актів, а зокрема, виключено абзац третій статті 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна").

35. Доводи скаржників про можливі порушення в ході ліквідаційної процедури приписів статей 40,44,96 Закону про банкрутство щодо включення до ліквідаційної маси та реалізації частини майна боржника, яка не підлягає приватизації та підлягає виділу з передачею Державному підприємству "Укрспирт", є припущенням скаржників, яке на їх думку відбудеться в майбутньому та не може бути підставою для скасування прийнятих судових рішень.

36. Доводи скаржників про неправильне застосування судами статті 37 Закону про банкрутство Суд вважає необґрунтованими, оскільки в даному випадку стаття 37 Закону про банкрутство (в редакції, чинній з 19.01.2013) судами не застосовувалася, так як суди ввели ліквідаційну процедуру, керуючись правовими підставами відповідно до статті 22 Закону про банкрутство (в редакції, чинній до
19.01.2013) та пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство №4212-VI від 22.12.2011.

37. Доводи прокурора про порушення статті 177 ГПК України, Суд вважає неправильними, оскільки провадження у справах про банкрутство має особливості відповідно до Закону про банкрутство, якими не передбачено застосування процедур підсумкового засідання за статтею 177 ГПК України на етапах введення окремих процедур банкрутства (санації, ліквідації), що також обґрунтовано частиною 6 статті 12 ГПК УКраїни.

38. Доводи органу управління боржником про допущене процесуальне порушення апеляційним судом статті 120 ГПК України, яке полягало у неповідомленні його про перерву в судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду
08.05.2018 з 13 год 00 хв. до 14 год. 30 хв., що здійснювалося в режимі відеоконференції, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до частини 4 статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Отже, представнику органу управління боржником у випадку переривання відеоконференцзв'язку належало дочекатися інформації від Львівського апеляційного господарського суду про подальший розгляд справи.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційних скарг Міністерства аграрної політики та продовольства України та Заступника прокурора Львівської області, залишення без змін оскаржуваної постанови апеляційного суду від
30.07.2018 та постанови суду першої інстанції від 08.05.2018 про введення ліквідаційної процедури боржника як таких, що прийняті без порушення норм матеріального та процесуального права, та з огляду на висновки касаційного суду в пунктах 28-38 мотивувальної частини даної постанови.

В. Судові витрати

40. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційних скарг Міністерства аграрної політики та продовольства України та Заступника прокурора Львівської області та залишає без змін оскаржувані судові рішення, Суд покладає на скаржників витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України та Заступника прокурора Львівської області залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 та постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018 у справі №Б-11/45-3/270-21/145 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк