ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №704/1547/17

адміністративне провадження №К/9901/59613/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий Стародуб О.П.,

судді Анцупова Т.О., Кравчук В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018р. (судді Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Кузьмишин О.М.) у справі за його позовом до Черкаської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У грудні 2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Черкаської міської ради щодо порушення порядку розгляду клопотання позивача від 04.10.2017р. про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах норм безоплатної приватизації в межах окресленої на графічних матеріалах території міста Черкаси;

- зобов'язати Черкаську міську раду винести на пленарне засідання на найближчій сесії (після набрання постановою суду законної сили) та розглянути його клопотання від 04.10.2017р. та надати мотивовану відповідь за результатами розгляду клопотання у формі рішення;

- зобов'язати Черкаську міську раду в місячний строк з моменту набрання постановою суду законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язання вчинити певні дії, а копію цього звіту направити позивачу;

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 15.01.2018р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Черкаської міської ради щодо порушення порядку розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах норм безоплатної приватизації в межах окресленої на графічних матеріалах території міста Черкаси.

Зобов'язано Черкаську міську раду винести на пленарне засідання на найближчій сесії (після набрання рішенням суду законної сили) та розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах в межах окресленої на графічних матеріалах території міста Черкаси в порядку і в строки, встановлені чинним законодавством України та надати ОСОБА_1 мотивовану відповідь за результатами розгляду клопотання у формі рішення.

В решті вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018р. рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 15.01.2018р. в частині відмови у задоволенні позову скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов'язано Черкаську міську раду в місячний строк з моменту набрання постановою суду законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язання вчинити певні дії.

25.06.2018р. позивач звернувся до апеляційного суду з клопотанням про накладення штрафу та встановлення нового строку подання звіту по адміністративній справі №704/1547/17, яке обґрунтовано тим, що станом на 25.06.2017р., рішення апеляційного суду залишається невиконаним, мотивована відповідь за результатами розгляду клопотання у формі рішення відповідачем не надана.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018р. у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу та встановлення нового строку подання звіту по адміністративній справі №704/1547/17 відмовлено.

ОСОБА_1 не погодився з ухвалою суду апеляційної інстанції, звернувся з касаційною скрагою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та вирішити питання про накладення штрафу та встановлення нового строку подання звіту по адміністративній справі №704/1547/17.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що вирішуючи клопотання суд апеляційної інстанції здійснив посилання на процесуальні норми, які не мають відношення до предмета, суті та змісту клопотання, поданого ним в порядку ст. 382 КАС України та фактично розглянув питання щодо ухвалення додаткового рішення в порядку ст. 252 КАС України та питання застосування заходів процесуального примусу в порядку ст. 149 КАС України, а не питання накладення штрафу та встановлення нового строку подання звіту в порядку судового контролю за виконанням рішення суду.

Посилався на те, що незадоволення зазначеного клопотання є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме права на доступ до суду та права на ефективний засіб юридичного захисту.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018р. рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 15.01.2018р. в частині відмови у задоволенні позову скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким зобов'язано Черкаську міську раду в місячний строк з моменту набрання постановою суду законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язання вчинити певні дії.

Враховуючи, що станом на 25.06.2018р. рішення апеляційного суду залишається невиконаним, мотивована відповідь за результатами розгляду клопотання у формі рішення відповідачем не надана, позивач звернувся до апеляційного суду з клопотанням про накладення штрафу та встановлення нового строку подання звіту по адміністративній справі №704/1547/17.

Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про накладення штрафу та встановлення нового строку подання звіту суд апеляційної інстанції виходив з того, що в даному випадку відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення у справі, а накладенню штрафу мають передувати певні обставини, яких позивачем не наведено, з огляду на що дійшов висновку, що клопотання позивача про накладення штрафу та встановлення нового строку подання звіту у даній справі задовленню не підлягає.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зобовязання відповідача в місячний строк з моменту набрання постановою суду законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення в частині зобовязання вчинити певні дії було окремою позовною вимогою та апеляційною вимогою, яка судом апеляційної інстанції була задоволена та якій надано нормативне обґрунтування, а тому відсутні підстави для повторного її задоволення.

Колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними з огляду на наступне.

Питання щодо судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано статтею 382 КАС України.

Так, відповідно до частин 1, 2 зазначеної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009р. №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Тобто, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

Разом з тим, розглядаючи клопотання позивача про накладення на керівника субєкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу та зобовязання відповідача з моменту набрання ухвалою суду законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення, судом апеляційної інстанції вказані норми Кодексу адміністративного судочинства України залишені поза вагою, натомість фактично розглянуто питання щодо можливості ухвалення додаткового судового рішення у справі, а також вжиття заходів процесуального примусу, які є процесуальними діями, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обовязків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, і жодним чином не ругулюють питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Таким чином, апеляційний суд вирішив питання, які не були заявлені позивачем, натомість залишив не вирішеним питання що мають значення для правильного вирішення заявленого позивачем клопотання, як то: чи виконано відповідачем рішення суду, чи подано звіт про його виконання, наявність чи відсутність підстав для встановлення нового строку подання звіту, накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу.

Відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції у відповідності до норм статті 341 КАС України переглядає судові рішення на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом апеляційної інстанції порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому таке рішення підлягає скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018р. скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук