Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

31 липня 2018 року

справа №810/2688/14

адміністративне провадження №К/9901/2474/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року у складі судді Лисенко В.І. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у складі колегії суддів Шелест С.Б., Пилипенко О.Є., Романчук О.М. у справі № 810/2688/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелекс» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В :

05 травня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтелекс» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 15 листопада 2013 року №0005702203, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 722719 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 54520 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

06 червня 2014 року постановою Київського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року, позов Товариства задоволено, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 15 листопада 2013 року № 0005702203.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій висновувались на правомірності формування позивачем витрат та недоведеності податковим органом податкових правопорушень покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

19 вересня 2014 року податковим органом подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийняття судових рішень без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Касаційна скарга відповідача дублює частину акту перевірки, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення, жодного аргументу про те, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права податковий орган не наводить, доводи касаційної скарги зводяться виключно до незгоди відповідача з оцінкою доказів судами.

22 вересня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, при цьому справа із суду першої інстанції не витребовувалась.

10 січня 2018 року матеріали касаційної скарги К/9901/2474/18 передані до Верховного Суду.

11 січня 2018 року матеріали касаційної скарги К/9901/2474/18 прийняті Верховним Судом до провадження та витребувано справу №810/2688/14 з Київського окружного адміністративного суду.

22 січня 2018 року справа №810/2688/14 надійшла до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 31392783, перебуває на податковому обліку податкового органу з 26 квітня 2001 року.

У жовтні 2013 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань відображення в складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування із Приватним акціонерним Товариством «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» та Публічним акціонерним Товариством «Страхова компанія «Скайд» (далі - контрагенти позивача) за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року, результати якої викладені в акті перевірки від 24 жовтня 2013 року №1250/22-03/31392783 (далі - акт перевірки).

15 листопада 2013 року керівником податкового органу згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки прийняте податкового повідомлення рішення, яким за порушення позивачем положень пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 722719 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 54520, при цьому правова підстава їх застосування не визначена.

В основу податкового правопорушення податковим органом покладений висновок про заниження Товариством податку на прибуток внаслідок завищення витрат (валових витрат) на загальну суму 3 546 543 грн. у звітних податкових періодах 2010-2012 років, внаслідок недоведеності фактів здійснення господарських операцій з двома контрагентами.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно з'ясували обставини, що мають значення для справи, встановили види діяльності позивача, якими є зокрема, роздрібна торгівля лікарськими засобами, фармацевтичними товарами, укладання та виконання з контрагентами договорів добровільного страхування майна, зокрема акти виконаних робіт, додаткові угоди до укладених договорів, страхові свідоцтва, договори оренди та суборенди приміщень, копії ліцензій на роздрібну торгівлю ліками, розрахунки між сторонами, включаючи внесення страхових платежів.

Відтак, судами попередніх інстанцій встановлений склад спірних витрат та порядок їх визнання, підтверджено те, що до складу витрат віднесенні витрати, які враховані позивачем для визначення об'єкта оподаткування на підставі первинних документів, складених за фактом здійснення господарських операцій, що спростовує податкові правопорушення визначені податковим органом в акті перевірки.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про помилковість висновків податкового органу стосовно того, що укладені між позивачем та його контрагентами договори є нікчемними, з огляду на відсутність належних доказів їх нікчемності та з огляду на те, що визнання їх такими актом перевірки податкового органу знаходиться за межами його компетенції.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у справі № 810/2688/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер