ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №609/558/17

адміністративне провадження №К/9901/43272/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Сапіги В.П., Кухтея Р.В., Обрізка І.М. від 11.09.2017 у справі №609/558/17 за позовом ОСОБА_2 до Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про порушення права на соціальний захист,

УСТАНОВИВ:

В травні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила: визнати протиправними дії Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільськуої області (далі - Кременецьке ОУПФУ) щодо припинення нарахування та виплати пенсії; зобов'язати відповідача відновити з 01.01.2017 року виплату їй пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Постановою Шумського районного суду Тернопільської області від 08 серпня 2017 року позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року скасовано постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 08 серпня 2017 року та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити в нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що з 01.01.2017 року відповідач протиправно не виплачує їй пенсію, виплату якої було відновлено судовим рішенням з 18.11.2015 року. До того ж, відповідач припинив виплату їй пенсії без винесення будь-якого рішення. Зазначає також, що суд апеляційної інстанції не врахував, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача та перевіривши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Позивачу з 21.09.2014 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року в справі №876/4256/16, яка набрала законної сили, зобов'язано Кременецьке ОУПФУ відновити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 пенсії, починаючи з 18.11.2015 року.

Згідно довідки Управління соціального захисту населення Шумської районної державної адміністрації Тернопільської області № 01-14/1543 від 07.06.2017 року ОСОБА_2 працює у вказаному управлінні на посаді заступника начальника управління - начальника відділу праці, яка віднесена до посад державних службовців (а.с. 32).

В лютому 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії з 01.01.2017 року на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року в справі №876/4256/16.

Листом від 07.03.2017 за № 7/Л-11 відповідач повідомив позивача про те, що виплати за рішенням суду, яким зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком , продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. У зв'язку з тим, що з 01.01.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VІІІ від 06.12.2016, яким внесено зміни до ст. 37 Закону України «Про державну службу» щодо особливого порядку виплати пенсій в 2017 році пенсіонерам, які займають посади державної служби, визначені Закони України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу», правові підстави для виплати пенсії позивачу в 2017 році відсутні.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулася до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, який скасовує норми щодо пенсійного забезпечення державних службовців - інвалідів , прийнятий через 10 років після призначення позивачці вказаної пенсії, не може бути підставою для невиплати пенсії позивачу, оскільки обмежує права на соціальне забезпечення, передбачені Конституцією України. При цьому суд врахував, що законодавцем не виконано вимогу вищевказаного закону про прийняття до 01.01.2017 року закону щодо призначення усіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки позивач працює на посаді та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", то на неї поширюється дія Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №1774-VІІІ від 06.12.2016 року (далі - Закон №1774-VІІІ) в частині встановлення обмеження щодо отримання пенсії особами у період служби в органах державної влади.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон №1774-VIII, яким внесено зміни до частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абзаци другий і третій якої викладені в такій редакції: "Тимчасово, по 31 грудня 2017 року:

особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється".

Станом на час вирішення спору вищенаведені норми закону не скасовані та не визнані у встановленому порядку такими, що не відповідають Конституції України.

Отже, з 1 січня 2017 року призначені пенсії не виплачуються, у разі роботи осіб на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав для здійснення позивачу виплати призначеної їй пенсії, а відтак суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і зводяться до незгоди із оскаржуваним судовим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

Судді Верховного Суду