ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №204/980/17

адміністративне провадження №К/9901/17962/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №204/980/17

за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання дій протиправними щодо відмови у призначенні пенсії, призначення пенсії за вислугу років, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2017 року та додаткову постанову цього ж суду від 1 вересня 2017 року, ухвалені головуючим суддею Книш А.В., та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, постановлені у складі колегії суддів: головуючого судді Лукманової О.М., суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпрі, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- визнати протиправними та неправомірними дії відповідача та скасувати рішення, оформлене протоколом №26, щодо відмови у призначенні їй пенсії за вислугу років та не включення до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років наступних періодів: з 29.08.1979 по 31 грудня 1981- дитячий садок № 62 на посаді музичного керівника; з 06.11.1990 по 30.05.1997- дошкільний заклад № 370 на посаді музичного керівника; з 01.04.1978 по 22.08.1979- дитячий туберкульозний санаторій № 5 на посаді музичного керівника;

- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років вказані періоди роботи;

- зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня подання заяви про призначення пенсії - 24.04.2017.

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Правобережного об'єднаного УПФУ в м.Дніпрі та скасовано рішення, оформлене протоколом №26 від 04.05.2017 щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років та не включення до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, наступних періодів: з 29.08.1979 по 31.12.1981 - дитячий садок № 62 на посаді музичного керівника; з 06.11.1990 по 30.05.1997 - дошкільний заклад № 370 на посаді музичного керівника; з 01.04.1978 по 22.08.1979 - дитячий туберкульозний санаторій № 5 на посаді музичного керівника. Зобов'язано Правобережне об'єднане УПФУ в м.Дніпрі зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років, час роботи з 29.08.1979 по 31.12.1981 в дитячому садочку № 62 на посаді музичного керівника; з 06.11.1990 по 30.05.1997 в дошкільному закладі № 370 на посаді музичного керівника; з 01.04.1978 по 22.08.1979 в дитячому туберкульозному санаторії № 5 на посаді музичного керівника.

Додатковою постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 1 вересня 2017 року зобов'язано Правобережне об'єднане УПФУ в м.Дніпрі призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня подання заяви про призначення пенсії - 24.04.2017.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року зазначені судові рішення залишено без змін.

Задовольняючи позов, суди дійшли висновку про те, що займані позивачем посади у спірні періоди передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Правобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували норми діючого законодавства та дійшли помилкового висновку про зарахування періоду з 29.08.1979 по 31.12.1981 на посаді музичного вихователя, оскільки зазначена посада не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909. Зазначено, що період роботи позивача з 01.04.1978 по 22.08.1979 на посаді музичного керівника-вихователя в дитячому туберкульозному санаторії №5 не може бути зараховано до стажу за вислугу років, оскільки санаторій не є закладом освіти, а період роботи з 06.11.1990 по 30.05.1997 можливо буде зарахувати після внесення відповідних записів до трудової книжки на підставі актів зустрічної перевірки та первинних документів.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення скарги.

Суди встановили, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 з 01.04.1978 по 22.08.1979 працювала на посаді музичного керівника в дитячому туберкульозному санаторії №5, з 29.08.1979 по 01.09.1982 працювала на посаді музичного керівника в дитячому садку №62, з 01.09.1982 по 15.08.1986 - навчання в Мелітопольському педагогічному інституті, з 20.08.1986 по 20.11.1989 працювала на посаді музичного керівника в дитячому комбінаті №370 Дніпропетровського ордену Леніна металургійного заводу ім. Петровського, з 20.11.1989 по 05.11.1990 працювала музичним керівником в дитячому садку №33 Дніпропетровського ордену Леніна металургійного заводу ім. Петровського, з 06.11.1990 по 30.05.1997 працювала на посаді вихователя-музичного керівника дошкільного закладу №370, з 31.08.1997 по 31.05.1998 призначена виплата допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», з 21.12.1998 по 15.03.1999 працювала на посаді музичного керівника відділення медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів, з 16.03.1999 по 02.08.1999 працювала на посаді музичного керівника дошкільного закладу №199 Жовтневого відділу освіти, з 01.11.2006 по 16.07.2012 працювала на посаді музичного керівника дошкільного навчального закладу №404, з 28.09.2012 по 01.03.2013 працювала на посаді музичного керівника Комунального закладу освіти «Дошкільний навчальний (ясла-садок) №116 комбінованого типу» Дніпропетровської міської ради, з 04.03.2013 по 14.07.2014 працювала на посаді музичного керівника в дошкільному закладі при НВК №99, з 17.11.2014 по 30.12.2016 працювала на посаді музичного керівника відділу освіти Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради.

15.11.2016 ОСОБА_1 звернулась до Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровську з заявою про призначення пенсії за вислугою років.

Листом від 25.11.2016 №3744/03/18 Правобережне об'єднаного УПФУ в м. Дніпропетровську повідомило ОСОБА_1 про відмову у призначені пенсії за вислугу років, у зв'язку з тим, що загальний трудовий стаж складає 36 років 21 день, а стаж за вислугу років 23 роки 7 місяців 1 день, що є недостатнім.

Отже, пенсійний орган не врахував до спеціального стажу, який дає право на пенсію згідно п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи ОСОБА_1 на посаді музичного керівника в дитячому садку № 62, в дитячому комбінаті № 370 Дніпропетровського металургійного заводу ім. Петровського та у дитячому туберкульозному санаторії № 5.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

За приписами п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугою років мають, зокрема, працівники освіти після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років,а після цієї дати з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців.

Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, право на пенсію за вислугу років надає робота в дошкільних навчальних закладах на посадах музичних керівників.

Згідно з ч. 4 ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

За приписами п. 3 Положення про дошкільний навчальний заклад затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305, відповідно до потреб громадян створюються такі дошкільні навчальні заклади, зокрема, ясла-садок компенсуючого типу (спеціальні і санаторні) - для дітей віком від двох до шести (семи) років, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; тривалого лікування та реабілітації відповідно до їх особистісних можливостей.

Відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, до посади педагогічного керівника відносить посада музичного керівника.

Суди установили, що Актом перевірки особових рахунків про наявність трудового стажу №280/06-18 від 30.09.2016 підтверджено, що позивач працювала з 29.08.1979 у дитячому садочку № 62, що відображено у особових рахунках, та починаючи з січня 1982 року в особових рахунках вказано: «бюро детских учреждений, табельный №7143, ФИО ОСОБА_1, год рождения 1960, дата приема 29.08.1979, профессия музыкальный руководитель».

Згідно свідоцтва про укладання шлюбу від 30.09.1983 позивач після реєстрації шлюбу змінила прізвище з «Самошкіна» га «Краснікова».

Актом перевірки (звірки) на підприємстві № 197/06-18 від 18.08.2016 встановлено, що ОСОБА_1 в Комунальному закладі «Дитячий протитуберкульозний санаторій №5» ДОР в період з 01.04.1978 по 27.08.1979 займала посаду музичного керівника. Також, актом перевірки (звірки) на підприємстві № 195/06-18 від 17.08.2016 встановлено, що позивач згідно наказу №103-к §13 від 05.11.1990 була прийнята на посаду вихователя - музичного керівника в дошкільний заклад № 370 з 06.11.1990, але в наказі допущена помилка, про що свідчить довідка № 7/29-142 від 26.06.2014.

Листом відділу освіти Шевченківської районної у місті ради № 5/6-29 від 08.02.2017 повідомлено ОСОБА_1, що відділ не може внести зміни до запису у трудову книжку з вихователя-музичного керівника на музичного керівника за період роботи у дошкільному закладі № 320 з 06.11.1990 по 30.05.1997.

Отже, дослідженими судами доказами підтверджено, що період роботи ОСОБА_1 з 29.08.1979 по 31.12.1981 та з 06.11.1990 по 30.05.1997 на посаді музичного керівника в дошкільному навчальному закладі має бути включено до стажу за вислугу років, з урахуванням яких, спеціальний стаж роботи позивача становить більше 26 років, що, в свою чергу, надає їй право на призначення пенсії за вислугу років.

З урахуванням викладеного, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Проте, Суд не погоджується із висновком щодо наявності підстав для включення періоду роботи з 01.04.1978 по 22.08.1979 в дитячому туберкульозному санаторії № 5 на посаді музичного керівника, оскільки згідно Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, робота в санаторії на посадах учителів, вихователів, логопедів, сурдопедагогів та тифлопедагогів надає право на пенсію за вислугою років, а не на посаді музичного керівника.

З огляду наведене, слід виключити з мотивувальної та резолютивної частин судових рішень посилання на необхідність включення вказаного періоду роботи до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років.

Проте, це виключення не призведе до зміни судових рішень по суті позовних вимог щодо наявності у позивача загального стажу роботу для призначення пенсії за вислугою років більше 26 років.

Відповідно до частин першої та другої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

За приписами статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі задовольнити частково.

Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2017 року, додаткову постанову цього ж суду від 1 вересня 2017 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року змінити, виключивши з їх мотивувальних частин посилання на необхідність включення періоду роботи ОСОБА_1 з 01.04.1978 по 22.08.1979 в дитячому туберкульозному санаторії № 5 на посаді музичного керівника до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років.

Виключити з резолютивної частини постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2017 року посилання на необхідність включення періоду роботи ОСОБА_1 з 01.04.1978 по 22.08.1979 в дитячому туберкульозному санаторії № 5 на посаді музичного керівника до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років.

В решті постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2017 року, додаткову постанову цього ж суду від 1 вересня 2017 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі №204/980/17залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду