ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №127/13081/16-а

адміністративне провадження №К/9901/7637/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 127/13081/16-а

за позовом ОСОБА_2

до Інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м.Вінниці Гапонюк Інни Станіславівни

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2016 року (головуючий - Вишара І.Ю.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Боровицького О.А., суддів - Сапальової Т.В., Матохнюка Д.Б.),

ВСТАНОВИВ :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2015 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Вінниці Гапонюк Інни Станіславівни (далі -відповідач), в якому просив:

- скасувати постанову серії ПС2 №175322 від 16 червня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складену відносно позивача.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

02 вересня 2016 року Вінницький міський суд Вінницької області вирішив:

- в задоволенні позову ОСОБА_2 до Інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Вінниці Гапонюк І.С. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №175322 від 16 червня 2016 року - відмовити.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху був достовірно встановлений відповідачем, прийняте ним оскаржуване рішення є цілком правомірним, а застосоване стягнення відповідає характеру вчиненого правопорушення.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, з урахуванням доказів у справі та фактичних обставин справи, є доведеним.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

12 грудня 2016 року Вінницький апеляційний адміністративний суд вирішив:

- апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2016 року - без змін.

Апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, яка у січні 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.

У касаційній скарзі позивач просить:

- скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року;

- прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

Позивач у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому такі рішення є незаконними.

Скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки обставинам справи, що призвело до безпідставних висновків про визнання законною оспорюваної постанови.

Відповідач заперечення на касаційну скаргу не подавав.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 червня 2016 року о 14 год.20 хв. позивача було зупинено інспектором роти №1 БУПП у м. Вінниці рядовим Гапонюк І.С., з підстав порушення ПДР, зокрема в зв'язку з не наданням переваги в русі пішоходам.

В подальшому відповідачем було висунуто вимогу пред'явити поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що зробити, на дуку позивача, було не можливо, в зв'язку з тим, що транспортний засіб позивача створював перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, тому ним було запропоновано працівникам поліції переїхати у більш прийнятне та безпечне місце, однак йому було відмовлено.

Після чого відповідачем було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, в зв'язку з не пред'явленням позивачем полісу (договір) обов'язкового страхування.

Позивач із постановою у справі про адміністративне правопорушення відносно нього не погодився та вважаючи вказану постанову незаконною звернувся в суд за захистом свого порушеного права.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Частина 1 статті 126 КУпАП. Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про правила дорожнього руху» (далі - ПДР, Правила).

Підпункт «ґ» пункту 2.1 ПДР. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС; г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил; ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція)

Пункт 4 розділу І Інструкції. У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Пункт 10 розділу ІІІ Інструкції. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

Пункт 1-2 частини 1 статті 341. Межі перегляду судом касаційної інстанції.

1. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 червня 2016 року інспектором роти №1 БУПП у м. Вінниці Гапонюк І.С., винесено постанову серії ПС2 №175322 про визнання винним ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП України та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Крім того, судом апеляційної інстанції було встановлено, що позивач, як він сам зазначає, не пред'явив поліцейському для перевірки страховий поліс, чим підтвердив факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

Пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Посилання позивача в касаційній щодо недоведеності його вини в скоєному правопорушенні Суд приймає критично, як суб'єктивне уявлення позивачем правомірності своїх дій.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо незаконної вимоги відповідача надати поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, з огляду на те, що підпунктом «ґ» пункту 2.1 ПДР чітко передбачено які документи водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, в тому числі, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності дій відповідача при складанні оскаржуваної постанови ПС2 №175322 від 16 червня 2016 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 126 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі визначеному законом.

Суд не приймає до уваги доводи позивача викладені в касаційній скарзі про відсутність належних умов для розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також порушення прав встановлених ст. 268 КУпАП, оскільки вказане не спростовує самого факту правопорушення.

Судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень було повно встановлено обставин справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права

Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

2. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич