Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.10.2018 року у справі №826/16847/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2019 року

Київ

справа №826/16847/15

адміністративне провадження №К/9901/4815/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №826/16847/15

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного банку "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - ПАТ "Банк "Київська Русь", про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Костюк Л.О., суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича (надалі також - Відповідач-1, Уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі також - Відповідач-2, Фонд) про:

- визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи щодо не включення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язання Уповноважену особу включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; з

- зобов`язання Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 для виплати відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за договором банківського рахунку № 25126-44.16 від 19.03.2015, укладеного нею з ПАТ «Банк «Київська Русь»;

- зобов`язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є вкладником грошових коштів за договором банківського рахунку, укладеним з ПАТ «Банк «Київська Русь». На підставі постанови Правління Національного банку України ПАТ «Банк «Київська Русь» віднесено до категорії неплатоспроможних, відкликано банківську ліцензію, розпочато процедуру ліквідації банківської установи з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами. Проте, в порушення чинного законодавства, що регулює порядок гарантування вкладів фізичних осіб, її не включено до реєстру осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, що полягає у неприйнятті та не включенні до Реєстру вимог кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь» вимог ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на суму 190 000 грн.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича включити вимоги ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на суму 190000 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь».

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суди встановили, що 19 березня 2015 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та позивачем укладено договір №25126-44.16 банківського рахунку в національній валюті, відповідно до якого банк відкриває позивачу поточний рахунок № НОМЕР_2 в національній валюті України та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов`язується оплатити послуги банка в розмірі, встановленому тарифами на операції та послуги банку, що діють на дату надання послуги або проведення операції.

Згідно платіжного доручення №11 від 19 березня 2015 року позивач внесла на рахунок № НОМЕР_2 кошти в розмірі 190 000 грн.

19 березня 2015 року на підставі постанови правління Національного банку України №190 від 19 березня 2015 року «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №61 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь», згідно якого розпочато з 20 березня 2015 року процедуру виведення ПАТ «Банк «Київська Русь» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №116 від 15 червня 2015 року продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» по 19 липня 2015 року (включно).

На підставі постанови правління Національного банку України від 16 липня 2015 року №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 липня 2015 року №138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» з 17 липня 2015 року та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.

На ім`я Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасово адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» 23 червня 2015 року, позивачем було направлено заяву про включення до Переліку вкладників і в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, 1 липня 2015 року позивач звернулась до регіонального відділення ПАТ АБ «Південний» із запитом щодо надання інформації про включення її до Переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Листом в.о. голови правління АБ «Південний» від 16 липня 2015 року №14-33067 позивача повідомлено, що виплати згідно реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, наданого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на ім`я ОСОБА_1 відсутні.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 6 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Київська Русь» задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 217 724, 38 грн., з них: сума коштів на рахунку в розмірі 190 000, 00 грн., сума втрат від знецінення грошей в сумі 3% річних - 1 124, 38 грн. та індекс інфляції - 26 600, 00 грн.

Повідомленням про нікчемність правочинів від 27 жовтня 2015 року №9676/16 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волковим О.Ю. повідомлено позивача, про нікчемність у відповідності до приписів пунктів 2 та 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 ЦК України правочину щодо перерахування частини одержаних внаслідок повернення поворотної фінансової допомоги грошових коштів у загальній сумі 190000,00 грн. та договору банківського вкладу від 19 березня 2015 року, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_1

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідачів щодо не включення його до переліку та загального реєстру вкладників, звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, складається Уповноваженою особою лише один раз та вже був поданий до Фонду, а тому зобов`язав Уповноважену особу включити позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк Київська Русь». При цьому суд зазначив, що позовні вимоги до Фонду заявлені позивачем на майбутнє та не підлягають задоволенню.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не є владником, оскільки грошові кошти надані як фінансова допомога від ПП «Сімекс Зооветсервіс», останні не можуть вважатись вкладом у розумінні цілей Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».Також, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість посилань Уповноваженої особи на те, що спірний правочин є нікчемним з підстав, визначених статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач не погодилась із рішенням суду апеляційної інстанції і через свого представника подала касаційну скаргу з вимогами про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що вона є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відповідач протиправно не подав до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про неї як вкладника, оскільки така бездіяльність порушила право на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що віднесення договору банківського вкладу до нікчемних на підставі ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про часткове задоволення скарги з огляду на таке.

Так, згідно матеріалів справи, позивачем було заявлено вимоги до Уповноваженої особи та Фонду щодо включення її до Переліку до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

При цьому, позивачем не ставилось питання про включення її до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку, оскільки сума вкладу становить 190000грн., тобто є такою, що заявляється в межах гарантованої суми - 200000грн.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банку та який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку (ч.1 ст.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно ч.4 ст.26 зазначеного Закону (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку вкладники набувають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах 200000,00 грн., за винятком вичерпного переліку підстав, передбачених ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

В силу вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Пунктами 3, 4 р.3 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14, встановлено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Відповідно до п.6 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Таким чином, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку уповноважена особа Фонду формує та подає до Фонду, зокрема, повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п.4-6 ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проте протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

У даному випадку, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач є вкладником у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» однак, помилково вийшов за межі позовних вимог та задовольнив позов шляхом зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. включити вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь».

Апеляційний суд не звернув уваги на вказані процесуальні порушення, допущені судом першої інстанції,та ухвалив рішення про відмову в позові, визнавши обґрунтованими доводи Уповноваженої особи про нікчемність укладеного позивачем з Банком договору. При цьому, апеляційним судом не встановлювались обставини щодо знаходження коштів на рахунку позивача.

У зв`язку з цим, колегія суддів зазначає, що частиною 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Чинними на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій нормами КАС України, зокрема, частиною 2 статті 11 було передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів звертає увагу, що завдання адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

За приписами до частини четвертої наведеної статті, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Вказані вище обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду, виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,-

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року та постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2015 року скасувати, а справу №826/16847/15 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук ,

Судді Верховного Суду