Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2019 року

Київ

справа №822/1698/16

адміністративне провадження №К/9901/30049/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О.В., Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №822/24664/16-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тур Авто Плюс" до Хмельницької обласної державної адміністрації, Департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання протиправним і скасування наказу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2016 року (постановлену у складі: головуючого судді - Козачок І.С.) та на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Залімського І.Г., суддів: Сушка О.О., Смілянця Е.С.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2016 року ТОВ "Тур Авто Плюс" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Хмельницької обласної державної адміністрації №33-н від 19 квітня 2016 року про введення в дію рішення конкурсного комітету, яким розірвано договір №290 від 24 грудня 2013 року про перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування по маршруту Нова Ушиця - Ставчани - Хмельницький (рейси 242/243), укладений з ТОВ "Тур Авто Плюс".

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ був прийнятий необґрунтовано, факти порушення умов договору на здійснення перевезень заперечує. Вважає, що відповідачем протиправно в односторонньому порядку були змінені умови договору перевезення в частині розкладу руху автобусів, без погодження з самим перевізником та без оформлення відповідних змін до договору у письмовому вигляді. На думку позивача це є порушенням пункту 21 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, а також свідчить про те, що діючим залишався попередній розклад руху, який виконувався перевізником належним чином. Зазначає, що інформація, викладена у листі ТОВ "Хмельницьктранс", яка стала підставою для видання спірного наказу, відповідачами у встановленому порядку не перевірялась. Натомість, неодноразові звернення жителів територіальних громад населених пунктів, які обслуговує позивач як перевізник, свідчать про те, що послуги надаються на належному рівні. Позивач також заперечує порушення умов договору в частині залучення для перевезення пасажирів сторонніх транспортних засобів, зазначаючи, що випадки виходу з ладу основного автобуса дійсно мали місце з незалежних від перевізника технічних причин, однак перевезення здійснювались резервними транспортними засобами позивача, а тому такі випадки не можна вважати порушенням зобов'язань з його боку.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 04 жовтня 2016 року Хмельницький окружний адміністративний суд вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Хмельницької обласної державної адміністрації №33-н від 19 квітня 2016 року про введення в дію рішення конкурсного комітету, яким розірвано договір №290 від 24 грудня 2013 року про перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування по маршруту Нова Ушиця - Ставчани - Хмельницький (рейси 242/243), укладений з ТОВ "Тур Авто Плюс".

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи рішення про видання спірного наказу та розірвання договору, відповідачами не були враховані усі обставини, що мають значення для вирішення питання, а під час прийняття спірного наказу не було дотримано вимог закону.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 17 січня 2017 року Вінницький апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року - без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 27 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року.

8. 27 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

9. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивач у справі):

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зазначає, що виконуючи перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування по маршруту Ставчани-Хмельницький (рейс 242/243) ТОВ "Тур Авто Плюс" систематично порушувало розклад руху автобусів внаслідок чого порушувалися законні права та інтереси касатора, як перевізника на іншому маршруті Ставчани-Нова Ушиця. Однак, судом першої інстанції фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 не було залучено до участі у даній справі. Посилається на те, що згідно з пунктом 1.1. договору Хмельницька обласна державна адміністрація (замовник) надала ТОВ "Тур Авто Плюс" (перевізник) право на перевезення пасажирів. Однак, існували випадки заміни основних автобусів на резервні, які не відповідали умовам договору (нижча посадочна кількість місць). На думку касатора, суди попередніх інстанцій, не у повній мірі з'ясували обставини справи та не надали їм відповідної правової оцінки, зокрема договору від 24 грудня 2003 року №290 про перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування по маршруту Ставчани-Хмельницький (рейс 242/243).

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено що 24 грудня 2013 року між ТОВ "Тур Авто Плюс" та Хмельницькою обласною державною адміністрацією був укладений договір №290 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування.

11. Згідно із пунктом 1.1 договору Хмельницька обласна державна адміністрація (замовник) надала ТОВ "Тур Авто Плюс" (перевізник) право на перевезення пасажирів по маршруту №242/243 Нова Ушиця - Ставчани - Хмельницький у звичайному режимі руху, а перевізник взяв на себе зобов'язання забезпечувати якісні та безпечні перевезення пасажирів. Відповідно до умов цього договору перевізник зобов'язується обслуговувати маршрут транспортними засобами, мінімальна пасажиромісткість та категорія яких становлять 25 місць для сидіння, М2.М3. Згідно із п.7.1 договору, договір укладений на строк з 24 грудня 2013 року по 09 грудня 2018 року.

12. 19 квітня 2016 року директором Департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Хмельницької обласної державної адміністрації був прийнятий наказ №33-н, яким з 19 квітня 2016 року було розірвано вищевказаний договір на перевезення.

13. Підставою для прийняття спірного наказу став лист ТОВ "Хмельницьктранс" від 16 березня 2016 року, в якому зазначалося про час прибуття по графіку та час прибуття по факту автобусами ТОВ "Тур Авто Плюс" по маршруту Ставчани - Хмельницький до АС Нова Ушиця протягом грудня 2015 - лютого 2016 року. На думку відповідача вказана у листі інформація свідчить про порушення перевізником розкладу руху та договірних зобов'язань.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

14. Конституція України.

14.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

15.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

15.2. Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

16. Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

16.1. Стаття 31. Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

У договір можуть бути включені інші питання за згодою сторін.

17. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

17.1. Пункт 21. Внесення змін до маршруту та/або графіка руху, передбачених пунктом 20 цих Правил, здійснюється шляхом внесення змін до договору про організацію перевезень чи дозволу на обслуговування (далі - дозвіл) за погодженням сторін.

17.2. Пункт 35. Перевізник самостійно забезпечує у повному обсязі перевезення пасажирів відповідно до умов договору про організацію перевезень або дозволу, в тому числі резервними автобусами, на випадок виходу автобуса з ладу чи збільшення пасажиропотоку.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

19. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог.

20. Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, сторони у своїх поясненнях та запереченнях посилаються на існування двох різних розкладів руху за маршрутом №242/243 Нова Ушиця - Ставчани - Хмельницький. Перший - затверджений 10 квітня 2013 року, за яким і здійснювались перевезення позивачем, та другий - затверджений 03 грудня 2014 року, на порушенні якого позивачем наполягають відповідачі.

21. Зі змісту заяви директора ТОВ "Тур Авто Плюс" від 19 грудня 2014 року, вбачається, що графік руху на маршруті Ставчани-Хмельницький був змінений (шляхом затвердження нового графіка 03 грудня 2014 року) після засідання робочої групи 20 листопада 2014 року. Перевізник - позивач звертає увагу замовника перевезень на те, що цей графік руху на практиці виконувати неможливо, так як відведена 1 хвилина на посадку і висадку пасажирів створює небезпеку для перевезень пасажирів. У зв'язку з цим перевізник звернувся до замовника перевезень з клопотанням про внесення змін в час стоянки в окремих населених пунктах з метою покращення безпеки пасажирських перевезень.

22. Відповідно до пункту 21 Правил від 18 лютого 1997 року №176 внесення змін до маршруту та/або графіка руху, передбачених пунктом 20 цих Правил, здійснюється шляхом внесення змін до договору про організацію перевезень чи дозволу на обслуговування за погодженням сторін. За загальними правилами, визначеними законом, внесення змін до Договору здійснюється лише за взаємною згодою його учасників і у формі, у якій вчинений сам договір.

23. Крім того, у договорі (п. 6.1.) №290, укладеного між ТОВ "Тур Авто Плюс" та Хмельницькою обласною державною адміністрацією, зазначалося, що усі зміни та доповнення до цього Договору дійсні лише у випадку, коли вони оформлені письмово і підписані сторонами.

24. Будь - які додаткові угоди в письмовій формі про внесення змін до вищевказаного договору про перевезення пасажирів в частині зміни розкладу руху або погодження нового розкладу руху між позивачем та Хмельницькою облдержадміністрацією не укладалися. Крім того, відсутні докази, які б підтверджували, що затвердження нового розкладу руху по маршруту стало наслідком погодження цього питання замовником та виконавцем перевезень.

25. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відхилення від нового розкладу руху автобусів, який було затверджено договірною стороною у односторонньому порядку, без погодження з іншою стороною, не може розглядатись як порушення умов договору перевізником.

26. Вищенаведені обставини спростовують посилання касатора на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Тур Авто Плюс" порушувало умови договору №290 від 24 грудня 2013 року.

27. Безпідставними є доводи касатора про порушення позивачем умов договору, у зв'язку із залучення до перевезень автобусів з меншою пасажиромісткістю, з огляду на наступне.

28. Право на залучення перевізником резервних автобусів, на випадок виходу автобуса з ладу чи збільшення пасажиропотоку, встановлене у пункті 35 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176.

29. З матеріалів справи вбачається, що обслуговування маршруту Нова Ушиця - Ставчани - Хмельницький, рейси №242/243 у січні-лютому 2016 року здійснювалось лише основним автобусом Мерседес д/н НОМЕР_1. У грудні 2015 року позивач дійсно декілька раз замінив цей транспортний засіб на інші наявні автобуси, у зв'язку з технічними несправностями основного автобуса, що підтверджується доповідними записками головного механіка підприємства, дефектними актами огляду транспортного засобу, довідками про пошкодження транспортних засобів.

30. Отже, невипуск транспортного засобу на маршрут не був пов'язаний з будь-якими умисними протиправними діями перевізника, а обґрунтовувався міркуваннями безпеки пасажирських перевезень, що не порушує умови договору та норми чинного законодавства.

31. Крім того, у матеріалах справи містяться звернення жителів с. Ставчани, с. Стара Гута, та с. Слобідка, у яких вони вказують на необхідність збереження вказаного маршруту та про те, що місцеві мешканці задоволені рівнем послуг, які надає зазначений перевізник.

32. У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що у зв'язку із незалученням його до участі у даній справі він не зміг спростувати доводи позивача, висловити свою правову позицію щодо поданого позову. Вказані доводи касатора колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_2 було реалізовано право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, а Вінницьким апеляційним адміністративним судом було розглянуто по суті вказану апеляційну скаргу в межах статті 195 КАС України.

33. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року у справі №822/24664/16-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

В. М. Шарапа