Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2019 року

Київ

справа №808/29/17

адміністративне провадження №К/9901/2540/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій областіна ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року (суддя Т.С. Прокопчук)у справі№ 808/29/17за позовомАсоціації фермерських господарств «Агро»доБердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Асоціація фермерських господарств «Агро» (далі - АГФ «Агро») звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 21 грудня 2016 року за № 0001591203, яким АГФ «Агро» нараховано 309140,62 грн. штрафних санкцій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області за № 0001591203 від 21 грудня 2016 року, яким АФГ «Агро» нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 309140,62грн.

Не погодившись із рішенням першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2017 року апеляційну скаргу податкової інспекції залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України) та надано строк до 03 липня 2017 року включно на їх виправлення, а саме: відповідачу пропонувалось повідомити суд апеляційної інстанції чи бажає його представник взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути адміністративну справу за відсутності представника податкової інспекції, а також надати суду апеляційної інстанції оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1515,80 грн.

Копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою податкової інспекції, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року повернуто апеляційну скаргу податковій інспекції, оскільки відповідачем у строк до 03 липня 2017 року включно невиконано вимоги ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Окрім того, судом апеляційної інстанції зауважено та підтверджується матеріалами справи, що клопотання про продовження строку, встановленого судом апеляційної інстанції для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, від податкової інспекції на адресу суду станом на 13 липня 2017 року не надійшло.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду. В обґрунтування касаційної скарги відзначає, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що відповідачем разом з апеляційною скаргою було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому було зазначено підстави для його відстрочення.

Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено порядок та строки апеляційного оскарження.

Відповідно до вимог частини шостої статті 187 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною третьою статті 189 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, а саме суд постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суддя повертає апеляційну скаргу, якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи на те, що відповідачем не виконано вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, касаційний суд вважає, що контролюючому органу обґрунтовано повернуто апеляційну скаргу.

Доводи ж касаційної скарги про неможливість сплати судового збору, яка зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав для відстрочення сплати судового збору.

Стаття 49 КАС України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

При цьому, Верховний Суд враховує, що апеляційну скаргу відповідача апеляційний суд повернув через два місяці після ухвалення рішення судом першої інстанції; при цьому, доказів направлення подання бюджетного запиту щодо необхідності виділення коштів на сплату судового збору та внесення змін до бюджету видатків та кошторису на 2017 рік матеріали справи не містять.

Також, слід відзначити, що полегшення тягаря судових витрат визначається статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України. Положення саме цієї статті спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах доступу до суду незалежно від майнового стану. За правилами вказаної норми, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, вирішення суддею питання про можливість звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати в конкретній справі залежить від наведених у клопотанні обставин, підтверджених відповідними засобами доказування, та є правом суду, а не обов'язком.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, при зверненні скаржником з апеляційною скаргою клопотання про відстрочення сплати судового збору було відсутнє.

Крім того, у відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 7 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи наведене, Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для повернення апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

..........................

...........................

..............................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду