Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.01.2019 року у справі №275/160/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2019 року

Київ

справа №275/160/17

адміністративне провадження №К/9901/18233/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Кравчука В.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 6 червня 2017 року (головуючий суддя - Данилюк О.С.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року (головуючий суддя - Шидловський В.Б., судді: Бучик А.Ю., Шевчук С.М.)

у справі № 275/160/17 за позовом ОСОБА_1 до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - Управління ПФУ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Управління ПФУ щодо відмови йому у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії державного службовця з урахуванням всіх виплат, в тому числі надбавок та премій, а також матеріальної допомоги, індексації доходів громадян, на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески у повному обсязі, та зобов'язати Управління ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80% від заробітної плати, починаючи з 20 лютого 2017 року, з урахуванням всіх виплат (доходів), отриманих ним за період, який був врахований при призначенні пенсії, тобто за 24 місяці, у тому числі надбавок та премій, а також матеріальної допомоги, індексації доходів громадян, на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог послався на те, що вказані доплати та виплати входили в його заробітну плату, як державного службовця, на них були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, але для обрахунку пенсії ці виплати не були враховані, що є порушенням та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 6 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправною відмову Управління ПФУ в проведенні ОСОБА_1 перерахунку раніше призначеної пенсії по інвалідності з урахуванням всіх виплат, у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації доходів громадян, на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески. Зобов'язано Управління ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80% від заробітної плати, починаючи з 1 березня 2017 року, з урахуванням всіх виплат (доходів), отриманих ним за період, який був врахований при призначенні пенсії, тобто за 24 місяці, у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації доходів громадян, на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески, визначених у довідці Управління ПФУ від 6 лютого 2017 року № 878/05.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління ПФУ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, а також індексація заробітної плати носять разовий характер та не є складовою частиною заробітної плати в розумінні частини другої статті 33 Закону України «Про державну службу», а сам факт утримання збору на обов'язкове державне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця. Крім того, з 1 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII), згідно статті 90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, Законом №889-VIII не передбачено перерахунку пенсії особам, яким призначено пенсію згідно цього Закону. У зв'язку з цим, постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 9 грудня 2015 року скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865, щодо порядку обчислення заробітної плати при проведенні перерахунку пенсій державним службовцям у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Вирішуючи спір суди виходили з того, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ з 5 червня 2012 року та з 24 травня 2013 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу". Пенсію обчислено при страховому стажі 21 рік 05 місяців, в тому числі 12 років 09 місяців 26 днів - стаж державної служби, у розмірі 80% з заробітної плати 2636,24 грн. на посаді головного спеціаліста станом на 22 травня 2013 року з врахуванням надбавок, премій та інших виплат за період з 1 травня 2011 року по 30 квітня 2013 року, тобто за останні 24 календарні місяці роботи перед зверненням. Для обчислення пенсії було враховано посадовий оклад, ранг, надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат. Інші виплати (матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань) при обчисленні пенсії не враховано.

Згідно з довідкою Управлінні ПФУ від 6 лютого 2017 року № 878/05 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" надбавки, премії та інші виплати за період з травня 2011 року по 30 квітня 2013 року становили 50411,72 грн., в тому числі 21689,34 грн. склали інші виплати: матеріальна допомога на оздоровлення, допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація. На всі виплати, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

20 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Управління ПФУ з заявою про перерахунок пенсії згідно з довідкою від 6 лютого 2017 року про складові заробітної плати за період з 1 травня 2011 року по 30 квітня 2013 року.

Листом від 24 лютого 2017 року Управління ПФУ відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, оскільки відповідно до статті 33 Закону України "Про державну службу", що діяв на момент призначення йому пенсії, заробітна плата державних службовців складається з посадового окладу, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок, а будь-які інші виплати не можуть бути враховані до заробітної плати для обчислення пенсії. Також вказано, що на час звернення позивача із заявою про проведення перерахунку пенсії норми Закону України від 16 грудня 1993 року № 3722-ХІІ "Про державну службу" втратили чинність на підставі Закону України від 10 грудня 2015 року №899-VII "Про державну службу", яким перерахунку пенсії не передбачено.

Вважаючи дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що отримані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того чи входять вони до структури заробітної плати.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі Закон №3723-ХІІ; чинного на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частинами другою та шостою статті 33 Закону №3723-ХІІ передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 33 Закону № 3723-ХІІ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів» керівникам цих органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 3 липня 1991 року передбачено, що об'єктом індексації грошових доходів населення є в тому числі заробітна плата, підстави для індексації грошових доходів населення наявні у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, те що індексація грошових доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.

Аналіз наведених положень, що діяли в період роботи позивача, дає підстави для висновку, що допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати входить до системи оплати праці державного службовця.

Частиною першою статті 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі №21-430а11.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на всі виплати, включені в довідку про складові заробітної плати, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а з 1 січня 2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому відповідні виплати мають враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

Доводи касаційної скарги з приводу того, що з 1 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», відповідно до якого призначені пенсії державного службовця не перераховуються є безпідставними, оскільки предметом позову у даній справі є неправильне обчислення розміру пенсії позивачу при її призначенні відповідно до вимог Закону №3723-ХІІ щодо врахування всіх складових оплати праці, з яких утримано внесок на державне соціальне страхування, на які позивач мала право до набрання чинності Законом №889-VIII.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки касаційна скарга подана на рішення судів попередніх інстанцій лише в частині задоволених позовних вимог, суд касаційної інстанції не перевіряв правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права в іншій частині.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга, в межах її доводів, не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 6 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

В.М. Кравчук

Л.Л. Мороз,

Судді Верховного Суду