Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.2018 Київ К/9901/1624/18 807/41/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г., -

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника заступника прокурора м. Ужгорода ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року (Старунського Д.М., Багрія В.М., Рибачука А.І.) у справі № 807/41/15 за позовом заступника прокурора м. Ужгорода ОСОБА_1 до прокуратури Закарпатської області (далі - Обласна прокуратура) про визнання протиправним та скасування розпорядження, окремих пунктів рішення оперативної наради та визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Обласної прокуратури, у якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просила:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження виконувача обов'язків прокурора Закарпатської області № 78 від 10 грудня 2014 року (далі - Розпорядження № 78);

- визнати протиправними дії Обласної прокуратури щодо проведення перевірки в прокуратурі м. Ужгород з 15 по 18 грудня 2014 року;

- визнати протиправним та скасувати пункт 4 Рішення оперативної наради № 47 від 24 грудня 2014 року в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», галузевих наказів Генерального прокурора України, Кримінального процесуального кодексу України (далі - пункт 4 Рішення оперативної наради);

- визнати протиправним та скасувати пункт 5 Рішення оперативної наради № 47 від 24 грудня 2014 року щодо призначення ОСОБА_1 дострокової атестації (далі - пункт 5 Рішення оперативної наради).

Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 26 травня 2015 року позовні вимоги задовольнив.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, представник позивача, ОСОБА_2, подав касаційну скаргу, у якій просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

В обґрунтування касаційної скарги представник ОСОБА_1 посилається на незаконність прийнятої апеляційним судом постанови, оскільки, на думку скаржника, вона не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а висновки суду є помилковими та суперечать фактичним обставинам справи.

Обласна прокуратура у своєму заперечені не погоджується із касаційною скаргою позивача та вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на них, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суди встановили, що наказом виконувача обов'язків прокурора Закарпатської області Балити Р.І. від 3 грудня 2014 року № 271 на час тимчасової непрацездатності прокурора м. Ужгорода Гаврилюка В.О., виконання обов'язків прокурора м. Ужгорода покладено на Берегівського міжрайонного прокурора Зареву І.І.

Наказом Генеральної Прокуратури України від 4 грудня 2014 року № 756к на час відсутності в.о. прокурора Закарпатської області Балити Р.І., якому було надано частину щорічної основної відпустки з 10 по 12 грудня 2014 року, виконання обов'язків прокурора області було покладено на заступника прокурора Обласної прокуратури Русняк П.М.

8 грудня 2014 року в.о. прокурора м. Ужгорода Зарева І.І подав рапорт в.о. прокурора Закарпатської області Балиті Р.І., в якому було вказано, що опрацювавши статистичну інформацію, вивчивши стан наглядової роботи, ним виявлено ряд грубих порушень галузевих наказів Генерального прокурора України, кримінально-процесуального та іншого законодавства. З урахуванням викладеного та з метою встановлення реального стану наглядової роботи просив вирішити питання щодо організації проведення перевірки силами апарату прокуратури області дотримання галузевих наказів Генерального прокурора України №№ 1, 2, 4, 6, 10, 15-гн та прийняти за її наслідками відповідні рішення.

10 грудня 2014 року в.о.прокурора Закарпатської області Русняк П.М. підписав розпорядження № 78, яким з метою забезпечення належної організації перевірки фактів, викладених в рапорті в. о. прокурора м. Ужгорода Зареви І.І. від 8 грудня 2014 року, вирішено відрядити до прокуратури м. Ужгорода працівників апарату області в кількості 6 осіб. Перевірку провести з 15 по 18 грудня 2014 року і доповісти про її результати у строк до 23 грудня 2014 року.

Того ж дня - 10 грудня 2014 року прокурор м. Ужгорода Гаврилюк В.О. направив листа відповідачу про відкликання вказаного вище рапорту в.о. прокурора м. Ужгород Зареви І.І. від 8 грудня 2014 року.

З пояснення представника позивача вбачається, що відкликання рапорту в.о. прокурора м. Ужгорода Зареви І.І. прокурором м. Ужгорода Гаврилюком В.О. відбулося після винесення розпорядження № 78 в.о. прокурора Закарпатської області Русняк П.М. про відрядження до прокуратури м. Ужгорода працівників апарату області для перевірки.

На підставі оскаржуваного розпорядження № 78 керівника прокуратури області від 10 грудня 2014 року, в прокуратурі м. Ужгорода проведено перевірку виконання окремих галузевих наказів Генерального прокурора України.

За результатами перевірки складено доповідну записку від 22 грудня 2014 року «Про результати перевірки фактів, викладених в рапорті в.о. прокурора м. Ужгород Зареви І.І.», яка була обговорена на оперативній нараді 24 грудня 2014 року за участі в.о. прокурора області Балити Р.І.

У ході оперативної наради, як зафіксовано протоколом від 24 грудня 2014 року № 47, зокрема, вирішено: за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», галузевих наказів Генерального прокурора України, Кримінального процесуального кодексу України, заступника прокурора м. Ужгород ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності (пункт 4 Рішення); у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків, недотриманням вимог професійної етики, а також з метою визначення відповідності займаній посаді призначити заступнику прокурора м. Ужгород ОСОБА_1 дострокову атестацію (пункт 5 Рішення).

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, дійшов висновку про правомірність прийнятого Розпорядження, дій відповідача та пунктів № 4, 5 Рішення оперативної наради.

Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Пунктом 7 наказу Генеральної прокуратури України від 26 грудня 2011 року № 1-гн (зі змінами; далі - наказ Генпрокуратури № 1-гн) передбачено, що організацію, засади і порядок роботи Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня та прокуратур міст із районним поділом визначити регламентами, в яких, крім іншого, зазначити виїзди до підпорядкованих прокуратур.

Згідно з пунктом 9.1 Регламенту прокуратури Закарпатської області, затвердженого наказом прокурора Закарпатської області від 14 травня 2012 року № 14 із змінами (далі - Регламент) перевірка діяльності підпорядкованих прокуратур проводиться відповідно до планів роботи прокуратури області, рішень колегій, координаційних, міжвідомчих, оперативних та оперативних нарад під головуванням прокурора області.

Позапланові виїзди з метою проведення перевірок у підпорядкованих прокуратурах чи на об'єктах, що їм піднаглядні, можуть здійснюватись тільки за погодженням прокурора області на підставі мотивованого рапорту заступника прокурора області або начальника самостійного структурного підрозділу, який закріплений за прокурором області. Ці рапорти попередньо візуються начальником організаційно-контрольного відділу (пункт 2 Регламенту).

Крім того, пунктом 9.3 Регламенту встановлено, що за наявності на доповідних записках, аналізах, узагальненнях та інших матеріалах резолюції прокурора області про проведення такої перевірки виїзд у відрядження здійснюється на підставі рапорту начальника структурного підрозділу, завізованого в організаційно-контрольному відділі і погодженого з відповідним заступником прокурора області.

При цьому, пунктом 15.1 наказу Генпрокуратури № 1-гн встановлено, що не передбачені планами роботи галузеві перевірки здійснюються за рішенням першого керівника прокуратури.

Пунктом 9.2.6 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 15 січня 2013 року № 3 установлено, що управлінські рішення керівника прокуратури у межах їхньої компетенції з питань організації роботи, відряджень і т.д. оформляються актом управління - розпорядженням.

Отже, позапланові виїзні перевірки здійснюються за розпорядженням прокурора області на підставі мотивованого рапорту заступника прокурора області або начальника самостійного структурного підрозділу, який закріплений за прокурором області.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, рапорт в.о. прокурора м. Ужгорода Зареви І.І. про перевірку надійшов в Обласну прокуратуру 8 грудня 2014 року, при цьому на бланку заступника прокурора області, в.о. прокурора області Русняк П.М. 10 грудня 2014 року поставив резолюцію про виїзд в прокуратуру м. Ужгорода для перевірки фактів, викладених в зазначеному рапорті.

За таких обставин, оскаржуване розпорядження в.о. прокурора області Русняка П.М. від 10 грудня 2014 року № 78 про відрядження до прокуратури м. Ужгорода для перевірки не суперечить пункту 7 наказу Генпрокуратури № 1-гн та Регламенту, і при його винесенні останній діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що оцінка планів на перевірку, якості проведення перевірки та надання правової оцінки доповідній записці «Про результати перевірки фактів викладених в рапорті в.о. прокурора м. Ужгорода Зареви І.І.», суперечить принципу диспозитивності, передбаченому частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки така не є предметом оскарження в даній справі.

Судом апеляційної інстанції при розгляді справи встановлено, що позивачку притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, але не на підставі пункту 4 Рішення оперативної наради від 24 грудня 2014 року, а наказом прокурора області від 31 грудня 2014 року № 1137к, який позивач оскаржила до суду ( справа № 807/168/15 ).

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що саме при розгляді вищезазначеної справи про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судом перевіряються всі обставини, що передували і стали підставою для накладення стягнення, в тому числі правомірність дій щодо перевірки, результати перевірки, зазначені у доповідній записці тощо.

Щодо пункту 5 Рішення оперативної наради про дострокову атестацію позивача слід зазначити наступне.

Пунктом 8 наказу Генерального прокурора України № 2гн-2014 «Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України» передбачено забезпечувати атестацію прокурорів та слідчих відповідно до Положення про порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України.

Згідно п.11.1 Положення дострокова атестація також може призначатися за ініціативою безпосереднього керівника працівника, що атестується, або керівника прокуратури вищого рівня у разі невиконання чи неналежного виконання працівником службових обов'язків, недотримання ним вимог професійної етики, а також за ініціативою самого працівника .

Так, оскільки за результатами проведеної перевірки у прокуратурі міста Ужгорода встановлено факти неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків та порушення Кодексу професійної етики працівників прокуратури, то у прокурора області, на його погляд, були наявні очевидні підстави для ініціювання питання про проведення дострокової атестації позивача, з метою визначення відповідності її займаній посаді заступника прокурора міста Ужгорода.

При цьому, виходячи з піврічних планів роботи атестаційної комісії, проведення дострокової атестації позивача передбачено планом роботи атестаційної комісії прокуратури області на І півріччя 2015 року .

Колегія суддів, вважає, що питання доцільності проведення атестації, не є видом дисциплінарного стягнення, а є виключними повноваженнями, в даному випадку, прокурора області, а не суду, що перевіряє тільки дотримання процедури, яка не була порушена.

Таким чином, пункти 4, 5 рішення оперативної наради не суперечать чинному законодавству, не порушили права позивача

Отже, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі № 807/41/15 - залишити без змін.

Касаційну скаргу представника заступника прокурора м. Ужгорода ОСОБА_1, - ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець