Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.11.2018 року у справі №235/4179/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 235/4179/17

адміністративне провадження № К/9901/34602/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 235/4179/17

за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії;

за касаційною скаргою Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області (суддя Філь О. Є.) від 11 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Василенко Л. А., Гайдара А. В., Васильєвої І. А.) від 17 жовтня 2017 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 21 липня 2017 року;

- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії на загальних умовах, період роботи з 16 січня 1978 року по 18 лютого 1998 року з моменту звернення з завою для призначення пенсії з 24 квітня 2017 року.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про протиправну відмову відповідача у призначені йому пенсії на пільгових умовах з підстав не зазначення у записі про прийом на роботу назви підприємства, оскільки у його трудовій книжці відображені всі необхідні записи у відповідності до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162.

3. Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі:

- визнано протиправним та скасовано рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області від 21 липня 2017 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2 за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов'язано Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_2 до стажу, що дає право на призначення пенсії на загальних умовах, періоду роботи з 16 січня 1978 року по 18 лютого 1998 року з моменту звернення з заявою про призначення пенсії з 24 квітня 2017 року.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, прийняти нове рішення, за яким ОСОБА_2 відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. 06 березня 2018 року касаційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року у справі № 235/4179/17 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

10. Станом на 30 листопада 2018 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій установлено, що 24 квітня 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Красноармійського ОУПФУ з заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до якої надав копії наступних документів: трудової книжки, атестата, військового квитка, паспорта, картки платника податків.

12. Згідно записів трудової книжки ОСОБА_2 /а. с. 9-11/:

- 22 липня 1975 року позивача прийнято автокрановщиком 5 розряду в Авторанспортне виробниче підприємство № 0501 «Облміжколгоспбуду» (запис № 1);

- з 27 жовтня 1975 року звільнено у зв'язку з призивом на військову службу і цей запис засвідчений печаткою підприємства (запис № 2);

- після служби в армії, після запису № 2 проставлений штамп Управління механізації «Облміжколгоспбуду» і здійснений запис № 3 про те, що позивач в період з 14 листопада 1975 року до 22 листопада 1977 року проходив службу в лавах Радянської армії.

- 16 січня 1978 року прийнято машиністом автокрану по 6 розряду (запис № 4);

- 01 вересня 1978 року Управління механізації перейменовано в пересувну механізовану колону № 5 (запис № 5);

- 06 січня 1986 року позивача призначено бригадиром (запис № 6);

- 29 квітня 1988 року у зв'язку з введенням нових тарифних умов оплати праці позивачеві присвоєно шостий розряд машиніста автокрана згідно (запис № 7);

- 21 березня 1989 року на базі Донецького облагростроя створений Будівельний кооператив «Темп» (запис № 8);

- 01 квітня 1989 року прийнято за переведенням в члени кооперативу машиністом 6 розряду (запис № 9);

- 01 липня 1994 року Будівельний кооператив «Темп» перейменований в Акціонерне товариство закритого типу «Пикус» (запис № 10);

- 18 лютого 1998 року позивач звільнений за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (запис № 11).

Всі перелічені записи в трудовій книжці позивача внесені на підставі наказів з зазначенням їх номеру та дати.

13. Рішенням Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії від 21 липня 2017 року позивачеві відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 15 років, оскільки до страхового стажу не зараховано, зокрема, період роботи з 16 січня 1978 року до 18 лютого 1998 року у зв'язку з відсутністю запису найменування підприємства при прийомі на роботу.

14. Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що записи у трудовій книжці позивача відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58) та Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року №162 (далі - Інструкція №162). Отже, суди дійшли висновку, що оскаржуване рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії є протиправним та підлягає скасуванню

16. Суди попередніх інстанцій зазначили, що:

- відповідачем, через неправильне дослідження запису № 4 в трудовій книжці про прийняття на роботу позивача після служби в армії безпідставно до стажу роботи не зараховано понад 20 років роботи позивача, а саме з 16 січня 1978 року до 18 лютого 1998 року;

- відповідач безпідставно не врахував тієї обставини, що підприємством - Управлінням механізації «Облміжколгоспбуду» перед записом № 4 на підставі військового квитка ОСОБА_2, здійснений запис № 3 про те, що позивач в період з 14 листопада 1975 року до 22 листопада 1977 року проходив службу в лавах Радянської армії (перед записом № 3 проставлений штамп підприємства), а за ним здійснений запис № 4 від 16 січня 1978 року про те, що позивача з 16 січня 1978 року прийнято машиністом автокрану по 6 розряду.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:

- порушений порядок ведення трудових книжок, оскільки Управлінням виявлені неточності при записах № 4-11, а тому вважає, що на цих підставах визнавати дійсними записи про трудову діяльність за період з 16 січня 1978 року по 18 лютого 1998 року Управління не має повноважень;

- чи дійсно Штархунов В. А. працював на підприємстві за ці періоди додатково не підтверджено;

- відсутні підстави для скасування оскаржуваного позивачем рішення, дії Управління є правомірними.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

19. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-VI (далі - Закон № 1058) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

21. Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

22. Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

23. У п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

24. Відповідно до п. 2.2 Інструкції № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

25. Згідно п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

26. Інструкція № 162 містить аналогічні вимоги до ведення трудових книжок.

27. Колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника касаційної скарги щодо правомірності оскаржуваного рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії позивачу згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з неврахуванням періоду роботи з 16 січня 1978 року до 18 лютого 1998 року з підстав відсутності у трудовій книжці запису найменування підприємства при прийомі на роботу, повністю дублюють його позицію, викладену в запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.

28. Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка.

29. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що з копії трудової книжки позивача, яка наявна в матеріалах справи, видно, що підприємством - Управлінням механізації «Облміжколгоспбуду» перед записом № 4 на підставі військового квитка ОСОБА_2, здійснений запис № 3 про те, що позивач в період з 14 листопада 1975 року до 22 листопада 1977 року проходив службу в лавах Радянської армії (перед записом №3 проставлений штамп підприємства), а за ним здійснений запис № 4 від 16 січня 1978 року про те, що з 16 січня 1978 року позивача прийнято машиністом автокрану по 6 розряду /а.с. 9-10/.

30. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що записи в трудовій книжці відповідають вимогам Інструкцій № 58, 162, спірне рішення відповідача від 21 липня 2017 про відмову в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо решти позовних вимог щодо зобов'язання Красноармійське ОУПФУ зарахувати спірний стаж роботи з 16 січня 1978 року до 18 лютого 1998 року з моменту звернення з заявою про призначення пенсії - з 24 квітня 2017 року, колегія суддів також вважає, що судами попередніх інстанцій правомірно їх задоволено, оскільки вони є похідними від вищезазначеної позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

31. Слід зазначити, що скаржником у касаційній скарзі нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, не зазначено.

32. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про задоволення позовних вимог.

33. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

34. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

35. З огляду на наведене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

36. Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року у справі № 235/4179/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб