Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/10408/16

адміністративне провадження №К/9901/35655/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2017 (суддя Аблов Є.В.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 (судді Грибан І.О., Безпалов О.О., Парінов А.Б.)

у справі № 826/10408/16

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2016 № 831-1305.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що положення пункту 4 розділу ІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII, якими встановлено обмеження дію пункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та встановлено, що вказана норма не поширюється на рішення місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2016 рік, не застосовується для спірних правовідносин, оскільки вказану норму не можна визнати пріоритетною по відношенню до правил Податкового кодексу України. Крім того, автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування у 2016 році, а у податкового органу не було даних стосовно пробігу автомобіля, який безпосередньо впливає на визначення середньоринкової вартості такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником транспортного засобу марки LEXUS, модель LX 570, універсал-В, 2011 року випуску, об'єм двигуна 5663 куб.см., дата реєстрації 13.08.2013 року.

08.06.2016 року ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 831-1305, яким ОСОБА_2 визначено суму грошового зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25000,00 грн.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 Податкового кодексу України було введено новий податок - транспортний податок.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що за розрахунком, здійсненим у відповідності до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та не спростованим позивачем, вартість належного останньому автомобіля перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року, а тому такий є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.

З такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України у редакції, що діяла у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

У відповідності до статті 10 Податкового кодексу України транспортний податок належить до місцевих податків.

Положеннями підпунктів 12.3.2, 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України передбачено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Зміни до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, які діяли у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, були внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної, який станом на 01.01.2016 становив 1378 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн.

При цьому, саме з п'ятирічним строком з року випуску автомобіля законодавець пов'язує одну з двох обов'язкових умов визначення об'єкта оподаткування. В межах спірних відносин судами попередніх інстанцій встановлений рік випуску автомобіля - 2011, що свідчить про те, що на час визначення податкового зобов'язання п'ятирічний строк сплив. Базовим податковим (звітним) періодом обчислення транспортного податку є календарний рік. Відтак, 2011 рік одночасно є роком випуску автомобілю та першим звітним податковим періодом, в незалежності від того коли позивач набув транспортний засіб у власність та здійснив його реєстрацію.

Згідно із приписами пункту 14.1.220 статті 14 Кодексу рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Отже, транспортний засіб позивача марки LEXUS, модель LX 570, універсал-В, 2011 року випуску не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, зважаючи, що з року випуску вказаного автомобіля минуло більше п'яти років.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для нарахування податковим органом позивачу грошового зобов'язання з транспортного податку у 2016 року, оскільки транспортний засіб позивача не є об'єктом оподаткування відповідно до положень підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України.

Відтак, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог та приходить до висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2016 № 831-1305.

Згідно частини 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки у справі немає необхідності встановлювати обставини, що не були встановлені у рішеннях судів попередніх інстанцій, а судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, суд дійшов висновку щодо необхідності скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 351 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 у справі № 826/10408/16 скасувати.

Адміністративний позов задовольнити: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2016 № 831-1305.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко