Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2019 року

Київ

справа № 823/447/17

провадження № К/9901/21098/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Мишенка В. В., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Бабенка К. А. (головуючий), Кузьменка В. В., Степанюка А. Г.

І. Суть спору

1. У березні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1.) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (надалі також відповідач, ГУНП в Черкаській області), в якій просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Черкаській області від 3 березня 2017 року № 77 о/с;

1.2. поновити позивача на посаді начальника ізолятора тимчасового тримання Христинівського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області;

1.3. стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. Позов обґрунтований протиправністю звільнення позивача з посади через скорочення штатів, адже, за твердженням позивача, відповідач грубо порушив установлену законом процедуру звільнення.

3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову відповідач наполягає на законності звільнення позивача, посилаючись на відсутність у структурі відділення поліції посади, на яку позивача поновлено згідно з рішенням суду.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. ОСОБА_1 7 листопада 2015 року прийнятий на службу до Національної поліції на підставі наказу від 7 листопада 2015 року № 1 о/с; з 7 листопада 2015 року по 3 березня 2016 року перебував на посаді старшого інспектора Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, а 3 березня 2016 року призначений на посаду начальника ізолятора тимчасового тримання Христинівського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області.

5. 21 жовтня 2016 року відповідач наказом № 181 о/с звільнив зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію" майора поліції ОСОБА_1 (М-081716) - начальника ізолятора тимчасового тримання Христинівського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області.

6. Позивач оскаржив цей наказ до суду.

7. Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 16 січня 2017 року у справі № 823/1744/16 визнав протиправними та скасував накази ГУНП в Черкаській області від 12 жовтня 2016 року № 1814 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Христинівського відділення поліції та Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області» в частині, що стосується ОСОБА_5, та від 21 жовтня 2016 року №181 о/с щодо звільнення ОСОБА_5

8. 3 березня 2017 року ГУНП в Черкаській області видало наказ № 77 о/с, згідно з яким на виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року та ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі № 823/1744/16 ОСОБА_5 поновлено на посаді начальника ізолятора тимчасового гримання Христинівського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області.

9. Цього ж дня, 3 березня 2017 року, ГУНП в Черкаській області видало наказ

№ 77 о/с, згідно з яким майора поліції ОСОБА_5, начальника ізолятора тимчасового тримання Христинівського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУПН в Черкаській області, звільнено зі служби в поліції за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну полінію» - через скорочення штатів.

10. Вважаючи цей наказ протиправним, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 4 квітня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, позов задовольнив повністю:

11.1. визнав протиправним та скасував наказ ГУПН в Черкаській області від 3 березня 2017 року № 77 о/с щодо звільнення ОСОБА_1;

11.2. поновив ОСОБА_1 на посаді начальника ізолятора тимчасового тримання Христинівського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області;

11.3. стягнув з ГУНП в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 4 березня 2017 року по 4 квітня 2017 року включно у розмірі 6000,00 гривень (шість тисяч) грн. 00 коп.

12. Ухвалюючи такі рішення, суди дійшли висновку про порушення з боку відповідача вимог Закону України «Про Національну поліцію» в частині необхідності персонального попередження працівника про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

13. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

14. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі відповідач наполягає на правомірності оскаржуваного наказу.

15. У касаційній скарзі представник відповідача просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити рішення про відмову в позові.

16. Заперечень (відзивів) на касаційну скаргу не надійшло.

V. Джерела права й акти їх застосування

17. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

19. Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

20. Згідно з частиною першою статті 48 Закону України «Про Національну поліцію» призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

21. За частиною першою статті 47 Закону України «Про Національну поліцію» призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

22. Відповідно до частини першої статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

23. Згідно з частиною другою статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

24. За змістом пункту 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

VІ. Висновки Верховного Суду

25. Зважаючи на установлені судами обставини справи Верховний Суд констатує факт грубого порушення з боку посадових осіб ГУНП в Черкаській області вимог частини першої статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» в частині здійснення персонального письмового попередження поліцейського про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

26. Наведене свідчить про очевидну незаконність звільнення позивача та наявність підстав для скасування оскаржуваного наказу ГУНП в Черкаській області із поновленням позивача на роботі, а тому суди першої й апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

27. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

28. Період вимушеного прогулу позивача та сума, присуджена судом першої інстанції в якості середнього заробітку за час такого прогулу, не є предметом касаційного оскарження.

29. За таких обставин Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

30. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІI. Судові витрати

31. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишити без задоволення.

2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі № 823/447/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець