Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2019 року

м.Київ

справа №815/3613/16

адміністративне провадження №К/9901/44595/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської районної адміністрації Одеської міської ради на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2016р. (суддя - Бжассо Н.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017р. (судді: Романішин В.Л., Запорожан Д.В., Шляхтицький О.І.) у справі за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до Державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Управдом" про скасування реєстраційного запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

У липні 2016 року Київська районна адміністрація Одеської міської ради звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_1 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу від 24.02.2016р. № 28409136, про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 140/1 приміщення 520/1.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що відповідно до п. 52 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень» для реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу (у тому числі в результаті виділення окремого об'єкту нерухомого майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складаються з двох або більше об'єктів), виділ частки або об'єднання кількох об'єктів, подається, в тому числі документ, що підтверджує присвоєння новоствореному об'єкту нерухомого майна окремої адреси. Відповідачу таких документів подано не було, що свідчить про незаконність рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за № 28409136 від 24.02.2016р. 09:29:18.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2016р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями судів першої апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована, крім іншого, тим, що при вчинені реєстраційної дії відповідач протиправно перейняла на себе повноваження виконавчого органу місцевого самоврядування в даному випадку - Київської районної адміністрації Одеської міської ради щодо присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Відповідач у поданому до суду запереченні на касаційну скаргу просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.09.2004р., укладеного між ТОВ «Прогрес-Строй» (продавець) та ТОВ «Управдом» (покупець), ТОВ «Управдом» є власником нежилого приміщення підвалу №520, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога 140/1, загальною площею 777,0 кв. м. Право власності товариства на вказане приміщення зареєстровано КП «Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 29.09.2004р., що підтверджується витягом №4904193 від 30.09.2004р. (номер запису 3371 в книзі 37 неж-4).

Згідно висновку КП «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради» від 12.02.2016р. №468577.72, нежилі приміщення №520 за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140/1 може бути поділено. У результаті розподілу було утворено два об'єкти: об'єкт №1 (приміщення № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 загальною площею 731,1 кв.м., вул. Люстдорфська дорога, 140/1, №520), об'єкт №2 (приміщення № 9,10 загальною площею 45,9 кв.м., вул. Люстдорфська дорога, 140/1, № 520/1). Крім того, КП «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради» виготовлено технічний паспорт на нежитлове приміщення №520/1 в будинку №140/1 по вул. Люстдорфська дорога в м. Одесі.

24.02.2016р. відповідачем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 28408793, об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1, приміщення №520. На підставі вказаного рішення відкрито розділ на зазначений об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 857816251101, внесено запис про реєстрацію прав власності за номером 13401482.

24.02.2016р. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 28409136, об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1, приміщення №520/1. На підставі вказаного рішення відкрито розділ на зазначений об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 857830151101, внесено запис про реєстрацію прав власності за номером 13401694.

Вважаючи протиправними дії відповідача стосовно реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 140/1 приміщення 520/1, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу та відмовляючи у задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виходив з того, що у спірних правовідносинах не порушено прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку, оскільки законодавством не передбачено надання державному реєстратору документу, що підтверджує присвоєння адреси новоствореному об'єкту у випадку поділу або об'єднання нежитлового приміщення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що негативних наслідків для позивача оскаржуване рішення не має, відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення перевірено документи під час прийняття рішення про державну реєстрацію.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що у разі скасування оскаржуваного рішення відповідача, третій особі необхідно звернутися із тим самим переліком документів, що і під час прийняття оскаржуваного рішення, оскільки нормами чинного законодавства на час розгляду справи уже не передбачено подачу для проведення державної реєстрації документу, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси у випадку поділу або об'єднання нежитлового приміщення.

Вирішуючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що справа, яка розглядається, є справою адміністративної юрисдикції.

Проте такий висновок не можна визнати обґрунтованим виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Велика Палата Верховного Суду приймаючи у подібних правовідносинах постанову від 04.09.2018р. у справі № 823/2042/16 прийшла до висновку, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

При цьому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження, а тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі 820/3534/17 дійшла висновку, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

У справі яка розглядається позивач просить скасувати рішення відповідача про реєстрацію за іншими особами права на об'єкт нерухомого майна.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що судовий захист порушених прав позивача слід здійснювати залежно від суб'єктного складу учасників справи за правилами цивільного (господарського) судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, в зв'язку з чим за правилами статті 354 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 238, 345, 349, 354, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,-

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Київської районної адміністрації Одеської міської ради задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2016р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017р. скасувати і провадження у даній справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук