Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2018 Київ К/9901/845/18 0870/5087/12 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року (суддя Чернова Ж.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року (головуючий суддя - Дадим Ю.М., судді: Богданенко І.Ю., Уханенко С.А.) у справі № 0870/5087/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс ЛТД» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (далі - ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) від 18.05.2012 року №0000432307.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя звернулось із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 198 Податкового кодексу України, ст. ст. 69, 86, 138 Кодексу адміністративного судочинства України.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «М'ясопереробний комплекс, ЛТД» з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства при взаємовідносинах з Селянським (фермерським) господарством «Анна» за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року, про що складено акт від 20.04.2012 року №955/2215/36020655.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України у зв'язку з безпідставним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаної у СФГ «Анна» продукції (соняшника), з огляду на непідтвердження товарного характеру здійснених поставок належним чином оформленою транспортною документацією.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя 18.05.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000432307, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 235660,01 грн. (27884,88 грн. за листопад 2011 року та 207775,13 грн. за грудень 2011 року).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що операції по придбанню позивачем товару у контрагента є реальними, фактично відбулися, придбані товари використано у власній господарській діяльності, у зв'язку з чим нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

Колегія суддів апеляційної інстанції підтримала зазначені висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Як встановлено судами, та вбачається з матеріалів справи, згідно з довідкою АБ №387840 з ЄДРПОУ видами діяльності ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» за КВЕД є, зокрема виробництво м'яса свійської птиці та кролів; виробництво нерафінованих олії та жирів.

Так, між ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» та СФГ «Анна» укладено договір постачання від 26.10.2011 року №1474, згідно якого останній реалізує, а ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» купує соняшник, умови передачі товару СРТ - ТОВ «Агропромінвест 08», Запорізька обл., м. Вільнянськ, пров. Матросова, 22.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, позивачем надано копії договір купівлі-продажу, специфікації до нього, рахунки-фактури, платіжні доручення, видаткові та податкові накладні, тощо.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Слід враховувати, що певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, у тому числі товарно-транспортних накладних, на що в обґрунтування своєї позиції посилається відповідач, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте, як у спірному випадку, містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Спірна поставка продукції здійснювалась з залученням сторонніх організацій, основними перевізниками з яких були ПП ОСОБА_2, ПП «Аршан», ПП «Акопян».

В той же час, як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору поставки від 26.10.2011 року №1474 постачання придбаного позивачем товару здійснювалося продавцем СФГ «Анна» в пункт зазначений покупцем (позивачем) - ТОВ «Агропромінвест 08» у м. Волнянськ, Запорізька обл.

Так, згідно наданих позивачем товарно-транспортних накладних судами встановлено, що придбане ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» у СФГ «Анна» насіння соняшника мало наступний маршрут: з СФГ «Анна» (Дніпропетровська обл., Солонянський район, с. Чернігівка) перевезено на підприємство ТОВ «Агропромінвест 08» (Запорізька обл., м. Вільнянськ).

Отже, обов'язок здійснити засвідчення факту перевезення вантажів товарно-транспортними накладними покладається на вантажовідправника, яким за договором є СФГ «Анна», у зв'язку з чим ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» не може нести відповідальність за завантаження товару в іншому місці, ніж зазначено в товарно-транспортних накладних.

На підтвердження використання придбаних товарно-матеріальних цінностей (соняшника) у власній господарській діяльності ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» надано договір на переробку сировини, укладений між позивачем та ТОВ «Агропромінвест 08», специфікації до нього, акти виконаних робіт.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що господарській операції між позивачем та його контрагентом здійснені відповідно до умов чинного законодавства, реальність яких підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що містяться в матеріалах справи, а відтак з протиправністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами ч.2 ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Хохуляк

Судді Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна