Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2018 року

Київ

справа №804/6392/17

адміністративне провадження №К/9901/52496/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2017 (суддя - Конєва С.О.)

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2018 (головуючий суддя - Божко Л.А., судді - Дурасова Ю.В., Дадим Ю.М.)

у справі № 804/6392/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафт»

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ландшафт» (далі -Товариство) звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області) від 14.09.2017.

Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов помилкового висновку про заниження Товариством зобов'язань з податку на додану вартість у податковій декларації за червень 2017 року. Відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення щодо збільшення Товариству сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2018, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення №0012921203 від 14.09.2017.

Не погодившись з судовими рішеннями, ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову, невірно оцінивши при цьому докази та обставини справи.

Товариство у своєму відзиву на касаційну скаргу вважає судові рішення законними та обґрунтованими, а касаційну скаргу просило залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на додану вартість за червень 2017 року складено акт від 19.08.2017, в якому викладено висновок контролюючого органу про заниження Товариством суми податкового зобов'язання, заявленого у податковій декларації за червень 2017 року, у зв'язку з чим сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті платником податку, збільшується на 115 288 грн.

На цій підставі відповідачем 14.09.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення №0012921203, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 144 110 грн., (податкове зобов'язання - 115 288 грн., штрафні санкції - 28 822 грн.).

Свої дії щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області мотивує тим, що перевіркою встановлено заниження суми податкового зобов'язання, заявленого у податковій декларації за червень 2017 року у сумі 115 288 грн. через невключення до податкових зобов'язань у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року податкових накладних: № 16 від 29.06.2017, виписаної позивачем ТОВ "СІ-ЕЛ-ПІ Груп" на суму податку на додану вартість - 57 643,89 грн., зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних 10.07.2017; та № 18 від 29.06.2017, виписаної позивачем ТОВ "Вікно Сервіс" на суму податку на додану вартість 57 643,89 грн., зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних 10.07.2017.

Відповідно до приписів пункту 86.2 статті 86 Податкового Кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, визначаючи предмет доказування у справі, суди повинні виходити з обставин, якими контролюючий орган обґрунтовує свою позицію. При цьому належним доказом, яким встановлюється податкове правопорушення, є акт перевірки контролюючого органу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з інформації, що міститься у розділі І Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень 2017 року вбачається, що Товариством задекларовані за цей період податкові зобов'язання: за податковою накладною № 16 від 27.06.2017, виданою позивачем покупцю ТОВ "СІ-ЕЛ-ПІ Груп" на суму податку на додану вартість 3276 грн.; за податковою накладною № 22 від 29.06.2017, виданою позивачем ТОВ "Вікно Сервіс" на суму - 57 643,89 грн.; за податковою накладною № 23 від 29.06.2017, виданою позивачем ТОВ "Вікно Сервіс" на суму - 57 643,89 грн.; за податковою накладною № 24 від 29.06.2017, виданою позивачем покупцю ТОВ "Вікно Сервіс" на суму - 57 643,89 грн.; за податковою накладною № 25 від 29.06.2017, виданою покупцю ТОВ Вікно Сервіс" на суму - 57643,90 грн., що спростовує висновки відповідача, наведені в акті перевірки.

Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій ГУ ДФС у Дніпропетровській області визнано, що внаслідок описок, допущених при складанні акта перевірки, останній містить помилки щодо фактичних обставин, а саме в акті контролюючий орган посилається на неіснуючі номери податкових накладних та контрагентів, яким нібито було видано позивачем податкові накладні.

З огляду на це суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що в порушення приписів частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірності свого рішення, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.09.2017ґрунтується виключно на висновках акта камеральної перевірки від 19.08.2017, який містить помилкову інформацію щодо фактичних обставин, пов'язаних з визначенням податкових зобов'язань Товариства.

Касаційна скарга ГУ ДФС у Дніпропетровській області не спростовує правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2018- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова