Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2018 року

Київ

справа №804/2056/17

касаційне провадження №К/9901/47489/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства заводу «Павлоградхіммаш» (далі - Товариство) на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 (головуючий суддя - Уханенко С.А., судді - Дадим Ю.М., Богданенко І.Ю.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства заводу «Павлоградхіммаш» до Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 27.06.2017 у задоволенні позову відмовив повністю.

Товариство 15.02.2018 подало до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2017, яка була підписана представником Товариства - ОСОБА_2, на підтвердження повноважень якого додано довіреність № 37 від 07.11.2017, скріплену підписом Голови правління та засвідчену печаткою Товариства.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.02.2018 апеляційну скаргу Товариства повернув на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки апеляційна скарга подана за підписом представника, проте відповідних документів, які підтверджують, що представник є адвокатом, та, відповідно, довіреності або ордеру на підтвердження своїх повноважень як адвоката представником скаржника також не надано.

Товариство оскаржило ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 13.04.2018 відкрив касаційне провадження у даній справі. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами старої редакції Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд при відкритті провадження у справі не вирішував питання щодо віднесення зазначеної справи до малозначних чи до таких, розгляд за якими має відбуватись виключно в рамках загального позовного провадження, а ОСОБА_2 також приймав участь під час судового розгляду даної справи у суді першої інстанції на підставі довіреності, копія якої була додана до апеляційної скарги, тоді як судом апеляційної інстанції при постановленні оспорюваної ухвали про повернення апеляційної скарги зазначені обставини враховані не були.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.10.2018 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 23.10.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до положень статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII Конституцію України доповнено, зокрема, статтями 1311, 1312 та підпунктом 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення».

Відповідно до частини четвертої статті 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім частини шостої статті 124 Конституції України в редакції цього Закону, яка набирає чинності через три роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Офіційне опублікування Закону № 1401-VIII відбулося 29.06.2016 (Голос України, 2016, 06, 29.06.2016 № 118), тобто даний Закон набрав чинності 30.09.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі було відкрите ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2017.

Таким чином, при поданні 15.02.2018 апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції Товариство повинне було застосовувати положення Конституції щодо представництва у судах апеляційної інстанції, тобто виключно прокурорами або адвокатами.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суд апеляційної інстанції, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання відповідних вимог процесуального закону, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

Таким чином, доводи Товариства, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018, тому у її задоволенні слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Товариства підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства заводу «Павлоградхіммаш» залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

В.В. Хохуляк