Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 27.05.2019 року у справі №826/12778/15 Ухвала КАС ВП від 27.05.2019 року у справі №826/12...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.05.2019 року у справі №826/12778/15



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 826/12778/15

адміністративне провадження № К/9901/4089/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О. В.,

суддів - Блажівської Н. Є., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства "Благодар" всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року (головуючий суддя Кузьменко В. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року (головуючий суддя Шурко О. І., судді - Василенко Я. М., Ганечко О. М. ) у справі за позовом Підприємства "Благодар" всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ
ДФС у м. Києві
про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

Підприємство "Благодар" Всеукраїнська організація інвалідів "Союз організації інвалідів України" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач), в якому просило:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 лютого 2015 року №000261710 та №000271710;

визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 24 лютого 2015 року №000281710;

стягнути із державного бюджету шкоду, заподіяну безпідставним винесенням грошового зобов'язання у сумі грошових зобов'язань, вчинених суб'єктом владних повноважень 210 328,15 грн відносно позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2016 року та постановою Верховного Суду від 28 травня 2019 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24 лютого 2015 року №000261710 та №000271710; рішення від 24 лютого 2015 року №000281710 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 6 травня 2015 року №Ф-688.

Позивачем до суду подано заяву про винесення додаткового рішення, в якій останній просив ухвалити додаткову постанову та викласти абзац третій резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2015 року у наступній редакції: "3. Стягнути із державного бюджету шкоду, заподіяну безпідставним винесенням грошового зобов'язання у сумі грошових зобов'язань, вчинених суб'єктом владних повноважень у розмірі 210328,15 грн стосовно Підприємства "Благодар" Всеукраїнська організація інвалідів "Союз організації інвалідів України".".

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, залишеним без змін постаново постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року, заяву позивача про винесення додаткового рішення задоволено частково. Прийнято додаткове рішення, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову Підприємству "Благодар" всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" в частині стягнення із Державного бюджету шкоди, заподіяної безпідставним винесенням грошового зобов'язання у сумі грошових зобов'язань, вчинених суб'єктом владних повноважень, у розмірі 210328,15 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву про винесення додаткового рішення Підприємства "Благодар" всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як встановлено судами та вбачається зі змісту позовної заяви, позивач, зокрема, просив стягнути із Державного бюджету шкоду, заподіяну безпідставним винесенням грошового зобов'язання у сумі грошових зобов'язань, вчинених суб'єктом владних повноважень 210328,15 грн відносно Підприємства "Благодар" всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України".

У зв'язку з тим, що Окружний адміністративний суд міста Києва при ухваленні 29 грудня 2015 року постанови не розглянув зазначену вище позовну вимогу, то ця обставина стала підставою для ухвалення додаткового рішення.

Відмовляючи у задоволенні позовної заяви в частині стягнення із Державного бюджету шкоди, заподіяної безпідставним винесенням грошового зобов'язання у сумі грошових зобов'язань, вчинених суб'єктом владних повноважень, у розмірі 210328,15 грн, суд першої інстанції виходив з того, що скасування у судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 24 лютого 2015 року: №000261710, №000271710, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 24 лютого 2015 року №000281710 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 6 травня 2015 року № Ф-688 саме по собі не свідчить про завдання шкоди позивачу. У свою чергу Підприємство "Благодар" всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" не обґрунтувало та не навело обставин у чому саме виразилася шкода, заподіяна винесенням грошового зобов'язання у сумі грошових зобов'язань, вчинених суб'єктом владних повноважень 210 328,15 грн, не надало належних та допустимих доказів на підтвердження понесеної шкоди.

Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Частинами 1 та 2 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статтями 1173 та 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно із статтею 1174 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Під шкодою у розумінні вищенаведених норм права слід розуміти матеріальну шкоду, що виражається у зменшенні майна позивача в результаті порушення належного йому майнового права та втрати матеріальних цінностей на які останній вправі був розраховувати.

У відповідності до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відтак, необхідною підставою для стягнення збитків з держави є факти неправомірних дій державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

За змістом статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення по суті судом першої інстанції) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, позивач повинен довести факт заподіяння йому шкоди.

Позивач у свою чергу не обґрунтував та не навів обставин у чому виразилась шкода, заподіяна "винесенням грошового зобов'язання у сумі грошових зобов'язань, вчинених суб'єктом владних повноважень 210328,15 грн", також не надав належних та допустимих доказів на підтвердження понесеної шкоди, не довів і не обґрунтував її розмір.

Судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи також не встановлено обставин завдання шкоди позивачу з боку ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

За таких обставин колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо стягнення з державного бюджету суми відшкодування за заподіяння матеріальної шкоди позивачу, оскільки наявність такої шкоди, а також розмір відшкодування, не було доведено (обґрунтовано) належними та допустимими доказами.

Підприємство "Благодар" Всеукраїнська організація інвалідів "Союз організації інвалідів України" у касаційній скарзі

За приписами частин 1 та 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із частиною 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Підприємства "Благодар" всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" залишити без задоволення, а додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Білоус

Судді Н. Є. Блажівська

І. Л. Желтобрюх
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати