ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2019 року

Київ

справа №826/3835/14

адміністративне провадження №К/9901/26967/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року (судді: Я.М. Василенко (головуючий), В.В. Кузьменко, О.І. Шурко) у справі № 826/3835/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу від 25.01.2013 № 0000081702, № 0000071702.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 25.01.2013 № 0000081702 та № 0000071702 не було враховано положень Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98, зокрема, пункту першого, яким встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києві ДПС від 25 січня 2013 року № 00000081702 та № 0000071702. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що загальна виручка позивача у 2009 році не перевищувала 500 000 гривень, тому позивачем не було порушено положень п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98, а у відповідача були відсутні підстави для донарахування позивачеві податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, контролюючий орган подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 у повному обсязі.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2014 року в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 25.01.2013 № 0000081702 та прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні даної позовної вимоги відмовлено. Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване тим, що обсяг виручки від провадження підприємницької діяльності позивачем у III кварталі 2009 року перевищив граничний рівень - 500 000,00 грн (встановлений п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98), а тому ФОП ОСОБА_2 повинен був з 1 жовтня 2009 року перейти на загальну систему оподаткування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року та прийняти нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 25.01.2013 № 0000081702.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 13 грудня 2012 року № 8877/17-2-2118539556.

В ході перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 1, п. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98, пп. «а» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV, внаслідок чого позивачем, на думку відповідача, перевищено обсяги виручки за 2009 рік та не задекларовано валовий дохід за 2009 та 2010 рік в сумі 75 638,21 грн.

Також відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 2.1, пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 9.3, п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, внаслідок чого позивачем, на думку відповідача, не проведено реєстрацію платником ПДВ та не задекларовано податкові зобов'язання за 2010 рік в сумі 70 247,00 грн.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, відповідачем прийнято ППР № 0000071702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - 75 638,21 грн та прийнято ППР № 0000081702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 87 808,75 грн (за основним платежем - 70 247,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 17 561,75 грн).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено контролюючим органом при прийнятті ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.01.2013 № 0000081702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 87 808,75 грн (за основним платежем - 70 247,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 17 561,75 грн) та вказує на неврахування судом апеляційної інстанції положень підпункту 3.2.3. пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

9. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168\97-ВР (у редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункт 2.3.1 пункту 2.3 статті 2.

Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

11.2. Підпункт 3.2.3. пункту 3.2 статті 3.

Не є об'єктом оподаткування операції з: надання послуг із страхування, співстрахування або

перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів; надання послуг із загальнообов'язкового соціального та пенсійного страхування, недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів.

12. Указ Президента України від 03.07.1998 № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин):

12.1. Пункт 1.

Установити, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

12.2. Пункт 2.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

12.3. Пункт 5.

У разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

14. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

15. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що контролюючий орган при прийнятті ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.01.2013 № 0000081702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 87 808,75 грн (за основним платежем - 70 247,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 17 561,75 грн) діяв у межах та у відповідності до положень податкового законодавства та вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Указу Президента України від 03.07.1998 № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», тоді як, суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам контролюючого органу щодо того, що обсяг виручки від провадження підприємницької діяльності позивачем у III кварталі 2009 року перевищив граничний рівень - 500 000 грн (встановлений п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98), а тому ФОП ОСОБА_2 повинен був перейти на загальну систему оподаткування починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) відповідно до вимог пункту 5 вказаного Указу (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Колегія суддів зазначає, що наявність хоча б однієї з таких підстав, як: загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку; здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців-платників єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунків, - передбачають перереєстрацію платника єдиного податку платником податків на загальних підставах. Недотримання строків такої перереєстрації тягне встановлену законом відповідальність. Фізична особа-підприємець, що перебуває на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності, отримавши в ході реалізації товару на виконання договорів комісії на власний розрахунковий рахунок суму, яка перевищує дозволений Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) розмір виручки, а саме - 500 000 грн, повинен перейти на загальну систему оподаткування. Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, закріпленій у постанові від 18 листопада 2014 року у справі № 21-501а14.

У справі, що розглядається судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними доказами в матеріалах справи, що у позивача обсяг виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) за 2009 рік становить 920 073,38 грн, обсяг виручки від провадження підприємницької діяльності позивачем ще у III кварталі 2009 року перевищив 500 000 грн, а тому ФОП ОСОБА_2 повинен був перейти на загальну систему оподаткування починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), а саме - з 1 жовтня 2009 року, відповідно до вимог пункту 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року слід залишити без задоволення.

17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі № 826/3835/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду