ПОСТАНОВА

Іменем України

28 жовтня 2021 року

м. Київ

справа №815/3024/18

адміністративне провадження № К/9901/9555/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В. М., суддів Желєзного І. В., Стародуба О. П.,

розглянув у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці в Одеській області

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 (суддя Кравченко М. М. ) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
27.02.2019 (колегія у складі суддів Яковлєва О. В., Градовського Ю. М., Крусяна А. В. )

у справі № 815/3024/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держпраці в Одеській області

про визнання протиправною та скасування постанови.

І. РУХ СПРАВИ

1.21.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову від 17.05.2018 № ОД/182/026/НД/АВ/СП-ФС.

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2018, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019, позов задоволено.

3.05.04.2019 відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

4. Ухвалою Верховного Суду від 31.05.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Головного управління Держпраці в Одеській області від 13.04.2018 №353 призначено здійснення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1.

6.25.04.2018 посадовими особами Держпраці здійснено спробу проведення інспекційного відвідування позивача, за результатами якої складено акт №ОД 182/026/НД/АВ про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування із зазначенням обставин щодо невиконання вимог про надання документів необхідних для здійснення позапланового заходу.

7. При цьому постановою Держпраці № ОД/182/026/НД/АВ/СП-ФС від 17.05.2018 накладено на позивача штраф у сумі 372 300,00 грн.

8. Не погоджуючись з цією постановою, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

9. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ГУ Держпраці не мало законних підстав та повноважень для інспекційного відвідування, не мало повноважень щодо складання постанови № 182/026, а справа щодо накладення штрафу не розглядалася у встановленому порядку.

10. Відповідач зазначив, що інспекційне відвідування було правомірним. Постанову прийнято Головним управлінням у відповідності до вимог Порядку № 509.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанцій, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки контролюючим органом невірно кваліфіковано вчинене позивачем правопорушення.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Відповідач не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції і вважає, що висновки судів не відповідають обставинам справи, а також було допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам апеляційної скарги.

13. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що у направленні на здійснення інспекційного відвідування від 13.04.2018 №15/01-29-0582 зазначено, що предметом заходу є саме додержання законодавства про працю в частині належного оформлення працівників. Отже постанова про накладення штрафу була винесена з додержанням вимог законодавства.

14.13.06.2019 надійшов відзив від позивача, в якому останній покликається на правомірність рішень судів попередніх інстанцій.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд перевірив правильність застосуванням судами норм матеріального та процесуального у межах доводів касаційної скарги та дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.

16. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Згідно з ч. 1 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

18. Абзацом 2 частини 2 вказаної статті встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

19. Абзацом 6 частини 2 вказаної статті встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

20. Абзацом 7 частини 2 вказаної статті встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

21. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що штраф відповідно до постанови Головного управління Держпраці в Одеській області № 39 від 17.11.2017 у сумі 372 300 грн накладено на позивача за наслідком встановлення факту недопущення позивачем посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та створення перешкод у її проведенні

22. За умови пред'явлення службового посвідчення та направлення для проведення позапланового заходу, позивач та його представники зобов'язані допускати посадових осіб до проведення інспекційного відвідування з наданням безперешкодного доступу до місць здійснення своєї діяльності.

23. При цьому Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що в межах спірних правовідносин не вирішується питання доцільності притягнення позивача до відповідальності, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, станом на момент їхнього прийняття або вчинення, за наслідками чого суд може визнати протиправними рішення та дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, а також зобов'язати його вчинити певні дії.

24. З аналізу вищевикладених положень КЗпП України вбачається, що недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, тягне за собою відповідальність у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати.

При цьому вчинення вказаних дій при проведенні перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин, тягне за собою відповідальність у стократному розмірі мінімальної заробітної плати.

25. Згідно з наказом на проведення спірної перевірки позивача №353 від
13.04.2018 предметом здійснення позапланового заходу стосовно позивача є додержання законодавства про працю.

26. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з урахуванням змісту виданого контролюючим органом наказу за встановлений факт недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, особа має нести відповідальність саме у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати.

27. Суд не погоджується з цим висновком з таких підстав.

28. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що у зв'язку з ненаданням необхідних документів (укладені трудові договори з найманими працівниками, повідомлення про реєстрацію трудових договорів, документи які підтверджують облік робочого часу працівниками, документи по нарахуванню та виплаті заробітної плати працівникам) було складено акт від 17.04.2018 про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №ОД 182/026/НД/АВ, з зазначенням обставин, які стали підставою для його складання.

Далі, 17.04.2018 було складено вимогу про надання/поновлення документів № ОД 182/26/ПД. 18.04.2018 вищезазначений документ разом із вимогою про надання/поновлення документів № ОД 182/26/ПД, яким зазначено строк до якого суб'єкт господарювання має надати відповідні документи для здійснення позапланового заходу, а саме до 24.04.2018, були направлені рекомендованим листом із повідомленням, який був отриманий 20.04.2018, про що свідчить відповідна позначка у повідомленні.

29.25.04.2018 інспектором праці було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у зв'язку з ненаданням документів (укладені трудові договори з найманими працівниками, повідомлення в ДФС про реєстрацію трудових договорів, документи які підтверджують облік робочого часу працівниками, документи по нарахуванню та виплаті заробітної плати працівникам) було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № ОД 182/026/НД/АВ із зазначенням обставин щодо невиконання вимог про надання документів необхідних для здійснення позапланового заходу. Зазначений документ був відправлений позивачу рекомендованим листом із повідомленням, у якому міститься відмітка про вручення
02.05.2018.

30. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, не викликає сумнівів, що відповідач здійснював перевірку саме додержання законодавства про працю в частині оформлення працівника, і позивач був обізнаний про питання, що є предметом перевірки.

31. З огляду на це, штраф обґрунтовано накладено саме за недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Відповідач правильно кваліфікував це правопорушення та визначив захід відповідальності.

32. Отже, Суд дійшов висновку про правомірність постанови від 17.05.2018 №ОД/182/026/НД/АВ/СП-ФС за наслідком встановлення факту недопущення позивачем посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та створення перешкод у її проведенні.

33. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

34. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

36. Враховуючи наведене, Суд встановив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні рішення і не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі та вважає, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню із прийняттям нового про відмову в задоволенні позову.

37. Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ч. 1 ст. 351 КАС України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. 343, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі №815/3024/18 скасувати.

Ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя І. В. Желєзний

Суддя О. П. Стародуб