ПОСТАНОВА

Іменем України

28 жовтня 2020 року

Київ

справа №620/817/19

адміністративне провадження №К/9901/30085/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М. М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М. Б., Усенко Є. А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №620/817/19 за позовом Акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, правонаступником якого є Офіс великих платників ДПС, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року (суддя Непочатих В. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року (головуючий суддя - Собків Я. М., судді: Ганечко О. М., Костюк Л. О.)

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року Акціонерне товариство "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" (далі у тексті - позивач, АТ "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО") звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, правонаступником якого є Офіс великих платників ДПС (далі у тексті - відповідач, Офіс ВПП ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2019 року № 0000375008.

Позов вмотивовано тим, що позивач своєчасно направив на реєстрацію 18 податкових накладних, проте, через некоректну роботу Єдиного державного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) частина з них залишилась незареєстрованою та знаходилась у статусі "Відправлено в ДФС". З огляду на ненадходження протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної такі податкові накладні слід вважати зареєстрованими в ЄРПН відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року, адміністративний позов задоволено.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що посадовими особами контролюючого органу відповідно до пункту 200.10 статті 200 розділу 5 ПК України в порядку статті 76 глави 8 розділу 2 ПК України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2018 року АТ "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО", за результатами якої складено акт від 8 лютого 2019 року № 62/28-10-50-08-12/00131819.

Перевіркою встановлено порушення абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 розділу 5 ПК України, а саме встановлено несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних в ЄРПН, складених у грудні 2018 року.

Так, за встановленими контролюючим органом обставинами 6 податкових накладних, виписаних на неплатників ПДВ 31 грудня 2018 року: №83//16,143//27,236//13,156//19,214//05,385//04, були зареєстровані у ЄРПН 18 січня 2019 року, тоді як граничним строком реєстрації було 15 січня 2019 року.

Не погоджуючись із зазначеним актом перевірки позивачем було подано заперечення від 19 лютого 2019 року № 48.02/1126/01-13, за наслідками розгляду яких відповідач листом від 05 березня 2019 року № 11134/10/28-10-50-08-17 повідомив позивача, що висновки акта залишаються незмінними та є такими, що відповідають діючому законодавству.

На підставі вказаного акта перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2019 року № 0000375008, яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 8137166,37 грн. застосовано штраф в розмірі 10% на суму 813716,64 грн.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції за наслідками дослідження матеріалів справи дійшов висновку, що позивач виконав свій обов'язок щодо своєчасного направлення в електронну систему документообігу податкових накладних, однак, до завершення операційного дня відповідачем не було надіслано квитанцій про прийняття податкових накладних або відмову у їх прийнятті. Причини, з яких податкові накладні не були доставлені та зареєстровані ДФС України саме 15 січня 2019 року, знаходяться поза волею та можливістю впливу платника податків, оскільки належне ведення та функціонування автоматизованої системи належить до повноважень саме ДФС України.

Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції та повністю підтримав викладені у ньому висновки.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Офіс ВПП ДПС подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у позові.

На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою приписи пункту 11 підрозділу 2 розділу 20 ПК України, де зазначено, що усі податкові накладні мають бути зареєстровані у ЄРПН. Зазначає, що хоча офіційного повідомлення щодо аварійних ситуацій на дату направлення податкових накладних опубліковано не було, проте, позивач такого не спростував, а суди попередніх інстанцій ці обставини не досліджували. Відповідач також наголошує, що норми Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246) передбачають можливість для платника податків звернення із запитом в електронній формі з метою отримання зареєстрованих податкових накладних. Водночас, за даними ЄРПН відсутня інформація про направлення позивачем запиту щодо отримання відомостей з реєстру після 19:08 годин в підтвердження факту реєстрації податкових накладних.

У поданому відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін як законні та обґрунтовані. АТ "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" вважає недоцільними посилання скаржника на приписи пункту 11 підрозділу 2 розділу 20 ПК України, оскільки позивачем вживались заходи щодо своєчасної реєстрації податкових накладних, які в подальшому були зареєстровані, але з пропуском граничного терміну їх реєстрації з незалежних від платника податків причин. Позивач звертає увагу, що усі спірні податкові накладні були відправлені на реєстрацію до ЄРПН 15 січня 2019 року саме протягом операційного дня. Доводи скаржника про неподання позивачем запиту позивач вважає безпідставними, оскільки це є правом, а не обов'язком платника податків.

Також Офіс великих платників податків ДПС заявив клопотання про заміну на нього в порядку процесуального правонаступництва відповідача у справі - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, який було реорганізовано шляхом приєднання до Офісу великих платників податків ДПС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537.

Розглянувши вказану заяву, на підставі статті 52 КАС України колегією суддів здійснено заміну відповідача у справі - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, на його правонаступника - Офіс великих платників податків ДПС.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (до 8 лютого 2020 року).

Відповідно до підпункту 201.10. статті 201 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з підпункту 201.10. статті 201 ПК України.

Як встановили суди попередніх інстанцій, штрафні санкції були застосовані до позивача на підставі пункту 120-1.1 статті 120 ПК України, тобто за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних.

Відповідно до вказаної правової норми порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пункту 120-1.1 статті 120 ПК України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог пункту 120-1.1 статті 120 ПК України покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН, звіряння даних, що містяться у виданих платникам ПДВ - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком №1246.

Пункт 3 вказаного Порядку визначає, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).

Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов'язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов'язків таких суб'єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов'язку утворює склад податкового правопорушення.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених пункту 109.1 статті 109 ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов'язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

У постановах від 3 квітня 2020 року (справа №160/5380/19), від 10 червня 2019 року (справа №802/1825/16-а) та від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.

Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.

У ході розгляду даної справи судами встановлено, що 31 грудня 2018 року позивач відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України склав податкові накладні: № 83/16 на суму ПДВ 287429,96 грн, № 143/27 на суму ПДВ 427285,92 грн, № 236/13 на суму ПДВ 1083966,64 грн, № 156/19 на суму ПДВ 459716,87 грн, № 214/05 на суму ПДВ 896436,34 грн, № 385/04 на суму ПДВ 4982330,64 грн, та 15 січня 2019 року в інтервал часу з 16 год 49 хв до 19 год 41 хв направив їх для реєстрації в ЄРПН, що підтверджується скріншотами з програмного забезпечення "М.Е.Dос".

Водночас, квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних не були направлені позивачу протягом операційного дня, хоча самі податкові накладні були направлені на реєстрацію в межах строку, встановленого статтею 201 ПК України.

18 січня 2019 року позивач повторно направив на реєстрацію спірні податкові накладні, які були зареєстровані у ЄРПН тільки після повторного їх направлення на реєстрацію.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач виконав свій обов'язок щодо своєчасного направлення в електронну систему документообігу податкових накладних, однак до завершення операційного дня йому ДФС не було надіслано квитанції про прийняття податкових накладних або відмову в їх прийнятті. Причини, з яких податкові накладні не були доставлені та зареєстровані у ЄРПН саме 15 січня 2019 року знаходяться поза волею та можливістю впливу платника податку, оскільки належне ведення та функціонування автоматизованої системи належить до повноважень саме ДФС.

У ході розгляду справи судами факт своєчасного направлення АТ "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" для реєстрації в системі електронного адміністрування ПДВ податкових накладних, складених 31 грудня 2018 року відповідачем не спростовувався.

Доводи скаржника, що позивач не спростував того, що можливо відбувся аварійний випадок, внаслідок чого відбувались технічні роботи, колегія суддів відхиляє як безпідставні та необґрунтовані. В силу приписів частини 2 статті 77 КАС України саме на відповідача як суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок із доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Втім, належних доказів того, що протягом операційного дня 15 січня 2019 року стався аварійний випадок, який би унеможливлював вчинення зі сторони контролюючого органу дій з реєстрації надісланих податкових накладних та направлення платнику податків відповідних квитанцій надано не було. Більше того, у касаційній скарзі скаржник повідомляє, що офіційного повідомлення про аварійну ситуацію опубліковано не було.

З приводу посилань скаржника, що АТ "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" не звертався із запитом про направлення платнику податків зареєстрованої податкової накладної, що передбачено пунктом 21 Порядку №1246, колегія суддів погоджується з позицією позивача, що вчинення таких дій є правом, а не обов'язком платника податків.

Крім того, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Колегія суддів вважає, що наведена норма права запроваджена із метою забезпечення саме права покупця товарів/послуг на отримання зареєстрованих у ЄРПН продавцем податкових накладних.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій до позивача за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних у ЄРПН колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених відповідно до вимог процесуального закону, на порушення якого особа, що подала касаційну скаргу, вмотивовано не посилається.

Обґрунтування касаційної скарги Офісу ВПП ДПС аналогічні доводам, викладеним у відзиві на позов та апеляційній скарзі і зводиться виключно до непогодження з оцінкою, наданою судами повно і всебічно встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановлених частиною 1 статті 341 КАС України.

Відповідно до частин 1 -3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення у цій справі відповідають, а доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 9 КАС України.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, правонаступником якого є Офіс великих платників ДПС, залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі №620/817/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

СуддіМ. М. Гімон М. Б. Гусак Є. А. Усенко