Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.08.2019 року у справі №808/1268/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2019 року

Київ

справа №808/1268/16

адміністративне провадження №К/9901/26033/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року (суддя Прасов О. О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року (судді: Чумак С. Ю. (головуючий), Гімон М. М., Юрко І. В. ) у справі № 808/1268/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліон" (далі - позивач, ТОВ "Кліон") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000682200 від 24.11.2015, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 5 067,32 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000682200 від 24.11.2015, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 5 067,32 грн, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки та на підставі якого приймалось вказане рішення, про порушення позивачем положень статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме - прострочені терміни розрахунків в іноземній валюті по імпортним операціям (здійснено з перевищенням законодавчо встановленого 90-денного терміну), не відповідають фактичним обставинам.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000682200, прийняте 24.11.2015 Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Кліон" нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 5 067,32 грн.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000682200 від 24.11.2015 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки судами встановлено, що позивачем не було порушено термінів розрахунків в іноземній валюті по імпортним операціям, а, отже, не було порушено вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та відповідних положень постанов НБУ щодо проведення таких розрахунків в іноземній валюті.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Кліон" у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Кліон" перебуває на податковому обліку у ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області. Посадовими особами контролюючого органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Кліон" з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаємовідносинам з нерезидентами за період з
01.01.2014 по 24.09.2015.

За результатами перевірки складено Акт № 1128/08-25-22-022/33134908 від
06.11.2015, у якому зафіксовано, встановлене під час перевірки, допущення позивачем порушення вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме - прострочення термінів розрахунків в іноземній валюті по імпортним операціям здійснено з перевищенням законодавчо встановленого 90-денного терміну, затвердженого постановами Правління НБУ від
14.11.2013 № 453; від 12.05.2014 № 270; від 20.08.2014 № 515, від 20.11.2014 № 734, від 01.12.2014 № 758 та від 03.03.2015 № 160 в наступних періодах:
19.08.2014 за 1 день прострочення, за 17.04.2015 за 1 день прострочення та за
06.05.2015 за 1 день прострочення за наслідками контракту позивача з компанією BTR-Aquatic International Ltd, (Великобританія) та 24.02.2015 за 1 день прострочення за наслідками контракту з компанією Capithan Exporting Company (Індія).

12 листопада 2015 року позивачем було подано заперечення № 318 на вказаний Акт перевірки, однак вказане заперечення було залишено без задоволення. 24 листопада 2015 року контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000682200 про нарахування пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 5 067,32
грн.

8 лютого 2016 року ТОВ "Кліон" подало скарги на вказане податкове повідомлення-рішення до ГУ ДФС у Запорізькій області та до ДФС України, однак скарги були залишені без задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем та Компанією Capithan Exporting Company (Індія) укладено зовнішньоекономічний контракт № 155S/2014C від 22.10.2014. За умовами проформи № СЕСО/121/2014-15 від
22.10.2014, яка виписана згідно Контракту № 155S/2014C продавець має поставити товар, а покупець оплатити поставлений товар на умовах 20 % передплати перед вивантаженням партії товару та 80 % за сім днів до приходу контейнеру в порт призначення. На виконання умов зазначених в зовнішньоекономічному контракті позивачем було здійснено передплату постачальнику в сумі 24 200 доларів США відповідно до платіжного доручення від 25.11.2014 № 864. Таким чином, граничним терміном надходження валютних цінностей на територію України є 23.02.2015.

У зв'язку з непостачанням товару Компанія Capithan Exporting Company (Індія) повернула суму передплати на розподільчий рахунок у повному обсязі, що підтверджується SWIFT-повідомленням, на якому є відмітка банку 23.02.2015, а також випискою з розподільчого рахунку. На виконання пункту 2 постанови правління НБУ від 01.12.2014 № 758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" ПАТ "Перший український міжнародний банк" (ПУМБ) відповідно до заяви позивача від 24.02.2015 здійснив обов'язковий продаж валютних коштів в сумі 24 200 доларів США та зарахував на поточний рахунок позивача 684 038,17 грн.

Крім того, 27.12.2014 між позивачем (покупець) та компанією BTR-Aquatic International Ltd, Великобританія (продавець) укладений контракт № 108S/2014B, відповідно до якого продавець був зобов'язаний передати у власність покупцю свіжозаморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти. Відповідно до вказаного контракту позивачем продавцю перераховані наступні грошові кошти: за платіжним дорученням від 20.05.2014 № 351 43 000 доларів США (граничний строк повернення 18.08.2014); за платіжним дорученням 16.01.2015 від № 1032 від 8 832
доларів США (граничний строк повернення 16.04.2015); за платіжними дорученнями від 04.02.2015 № 1076 та № 1080 відповідно 11 808 та 3 875 доларів США (граничний термін повернення 05.05.2015).

У зв'язку з неповним виконанням контракту № 108S/2014B від 27.12.2014 продавцем згідно SWIFT-повідомлень: від 18.08.2014 та банківської виписки на користь позивача направлені валютні кошти у сумі 40 625,00 доларів США; від 16.04.2015 та банківської виписки на користь позивача направлені валютні кошти у сумі 8 779
доларів США; від 05.05.2015 та банківської виписки на користь позивача направлені валютні кошти у сумі 15 683 доларів США.

Зазначені валютні кошти у вказані дати надійшли та обліковувались на валютному (розподільчому) рахунку позивача. На виконання пункту 2 постанови правління НБУ від 01.12.2014 № 758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" ПАТ "Перший український міжнародний банк" (ПУМБ) відповідно до заяв позивача від 19.08.2014,17.04.2015 та 06.05.2014 було здійснено обов'язковий продаж вказаних валютних коштів та відповідні суми у гривневому еквіваленті зараховані у вказані дати на поточний рахунок позивача.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення законодавства у сфері здійснення розрахунків в іноземній валюті допущені позивачем при здійсненні ним господарської діяльності та на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та вимог постанов правління НБУ, зокрема № 280 від 17.06.2004 та № 281 від 10.08.2005, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Стаття 1.

Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

10.2. Частини перша, третя, четверта статті 2.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

10.3. Частина перша статті 4.

Порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року або встановлених Національним банком України відповідно до Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

11. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року № 959-XII (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

11.1 Стаття 1

Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

12. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджена Постановою Правління Національного банку України № 280 від
17.06.2004:

12.1. Розділ: "Класи, рахунки та їх призначення".

Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання.

Призначення рахунку: облік коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу. За кредитом рахунку проводяться суми надходжень. За дебетом рахунку проводяться суми перерахувань згідно з режимом роботи рахунків.

13. Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затверджене Постановою Правління Національного банку України № 281 від 10.08.2005:

13.1. Пункт 4 Розділу І.

Суб'єкти ринку - уповноважені банки, уповноважені фінансові установи.

13.2. Пункти 7 та 12 Розділу ІІІ.

Суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу клієнта-резидента (юридичної особи, фізичної особи, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи), згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок (крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку).

14. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003:

14.1. Підпункт "а" пункту 5.3 Гл. 5.

На поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів зараховуються такі кошти: а) через розподільні рахунки: у готівковій формі у випадках, визначених нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють використання готівкової іноземної валюти на території України; за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім'я власника рахунку в порядку, установленому законодавством України; за платіжними документами на ім'я власника рахунку, увезеними на територію України і задекларованими митному органу під час в'їзду в Україну (у ввізній митній декларації робиться відмітка уповноваженого банку про прийняття платіжних документів, а копія митної декларації залишається в уповноваженому банку); перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами); перераховані з-за кордону нерезидентами за придбані в резидента облігації зовнішньої державної позики; перераховані з-за кордону нерезидентами як повернення позик в іноземній валюті, отриманих від резидентів, а також, які були розміщені резидентами на вклади (депозити) за кордоном; повернені з будь-яких причин нерезидентом, на користь якого були перераховані раніше.

15. Постанова Правління Національного банку України від 14.11.2013 року № 453 Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті:

15.1. Пункт 1.

Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

15.2. Пункт 8.

Постанова набирає чинності з 20 листопада 2013 року та діє до 17 травня 2014 року.

16. Постанова Правління Національного банку України № 160 від 03.03.2015 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України:

16.1. Пункт 2.

Установити вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб-підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим цього пункту поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання" (далі - розподільчий рахунок).

Уповноважений банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цього пункту: без доручення клієнта; виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

17. Постанова правління Національного банку України від 01.12.2014 № 758 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України:

Установити вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб-підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим цього пункту поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання" (далі - розподільчий рахунок).

Уповноважений банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цього пункту: з без доручення клієнта; виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

18. Постанова правління Національного банку України від 12.05.2014 № 270 Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу в іноземній валюті:

18.1 Пункт 1.

Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

18.2 Пункт 7.

Постанова набирає чинності з 20 травня 2014 року та діє до 20 серпня 2014 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Моментом здійснення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

20. Уповноважений банк забезпечує зарахування коштів, що перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) на аналітичні (розподільчі) рахунки, які є окремими для кожного суб'єктів господарювання.

Датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів

Порядок зарахування виручки резидентів у іноземній валюті, передбачений Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", чітко встановлює обов'язок її зарахування саме на валютні рахунки, не розмежовуючи їх при цьому на розподільчі чи поточні.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

22. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

23. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000682200 від
24.11.2015, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 5 067,32 грн, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не було порушено вимог законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме - прострочення термінів розрахунків в іноземній валюті по імпортним операціям (тобто, здійснення з перевищенням законодавчо встановленого 90-денного терміну), оскільки контролюючий орган при розрахунку пені дійшов помилкового висновку, що зарахування надходжень на користь резидентів за зовнішньоекономічними (експортними) договорами на розподільчий рахунок не може вважатися зарахуванням виручки резидентів у розумінні Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що контролюючий орган розраховуючи пеню, нараховував таку пеню виключно виходячи з дня надходження валютних коштів на поточний, а не розподільчий рахунок позивача.

24. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у запереченні на адміністративний позов та в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені контролюючим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341,343,349,350,355,356,359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.

Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року у справі № 808/1268/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду