Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.02.2019 року у справі №826/15669/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2019 року

м. Київ

справа №826/15669/15

адміністративне провадження №К/9901/35288/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Анцупової Т.О., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року (суддя Кобилянський К.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року (головуючий суддя Бабенко К.А., судді Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі №826/15669/15 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач-1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни (далі по тексту - відповідач-2), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо не включення позивача, як вкладника ПАТ «ВіЕйБі Банк» по договору банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи № 040000303349 від 19 лютого 2013 року, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати відповідача-2 внести позивача, як вкладника ПАТ "ВіЕйБі Банк" по договору банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи №040000303349 від 19 лютого 2013 року, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення змін до такого переліку та подати їх Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати відповідача-1 вжити заходів щодо включення позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідач-2 в порушення вимог чинного законодавства, не включив ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «ВіЕйБі Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку, що порушує її майнові права.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо не включення ОСОБА_2, вкладника ПАТ «ВіЕйБі Банк» по договору банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи № 040000303349 від 19 лютого 2013 року, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язано відповідача-2 внести додаткову інформацію про ОСОБА_2, вкладника ПАТ «ВіЕйБі Банк» по договору банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи №040000303349 від 19 лютого 2013 року, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення змін до такого переліку та подати їх Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язано відповідача-1 вжити заходів щодо включення ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року в частині задоволення адміністративного позову щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вжити заходів щодо включення ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб скасовано, ухвалено в цій частині нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року залишено без змін.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ОСОБА_2 є клієнтом ПАТ «ВіЕйБі Банк», в якому на її ім'я відкрито картковий розрахунковий рахунок у відповідності до договору про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи № 040000303349 від 19 лютого 2013 року.

Рахунок було відкрито позивачем відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 30 січня 2013 року, оскільки на користь позивача прийняті рішення про стягнення коштів відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796 по постановам Коростенського міського районного суду по справам № 2а-2612/209 та № 2-6422/209.

Пунктом 6 Порядку № 45 від 30 січня 2013 року передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній.

Враховуючи зазначені обставини, про відкриття рахунку в ПАТ «ВіЕйБі Банк» позивач зазначила в заяві до Державної казначейської служби України про виплату коштів на виконання рішень по справах № 2а-2612/209 та № 2-6422/209.

Казначейство здійснило безспірне списання коштів державного бюджету та перерахувало їх на рахунок позивача у ПАТ «ВіЕйБі Банк», а саме:

- 18037,4 грн. перераховано 05 грудня 2014 року згідно платіжного доручення № 12186 від 12 листопада 2014 року;

- 2758,8 грн. перераховано 30 грудня 2014 року згідно платіжного доручення № 12015 від 09 грудня 2014 року.

Таким чином, загальна сума коштів, які надійшли на банківський рахунок позивача складає 20 796,20 грн., що відповідачами не заперечується.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 733 «Про віднесення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ВіЕйБі Банк» Джуса Ю.М.

В подальшому, на підставі Постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 63 від 20 березня 2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну М.А. строком на 1 рік з 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року.

У зв'язку з початком процедури ліквідації банку, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з 27 березня 2015 року розпочав виплати коштів вкладникам даного банку через банки-агенти.

За відомостями гарячих ліній AT «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Альфа-Банк», ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» позивачу повідомлено, що її в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не виявилось.

27 березня 2015 року позивач звернулась до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А. та до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з заявами про порушення прав вкладника, в яких просила роз'яснити причини не включення ОСОБА_2 до реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Листами від 21 квітня 2015 року № 15-7474 та № 15-10032 відповідач-2 повідомив позивача про те, що кредитори банку мають право подати кредиторські вимоги до 24 квітня 2015 року включно. Відповідно до частини 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», підпункту 1.12 пункту 1 Розділу V Положення «Про виведення неплатоспроможного банку з ринку», затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2 протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідації банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до такого банку. Вимоги вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами, що підлягають відшкодуванню, не заявляються.

Позивачу рекомендовано подати кредиторські вимоги в строк до 24 квітня 2015 року.

Листами від 15 травня 2015 року № 21-036-15355/15 та від 01 липня 2015 року № 21-21495/15 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб довів до відома позивача, окрім іншого, про те, що згідно статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не задовольняються вимоги вкладників та інших кредиторів, крім випадків, визначених законом.

Вважаючи протиправними дії відповідачем щодо не включення її до переліку вкладників та загального реєстру вкладників, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем-2 не наведено будь-яких законодавчо визначених підстав, за яких кошти, які надійшли на рахунок особи після запровадження тимчасової адміністрації та до процедури ліквідації, не можуть бути відшкодовані за рахунок Фонду. При цьому з метою належного захисту порушених прав позивача суд вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав відповідача-2 подати додаткову інформацію про позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Оскільки подання відповідачем-2 додаткової інформації про позивача як вкладника є безумовною підставою для включення її до Загального реєстру вкладників, то позовні вимоги до Фонду також підлягають задоволенню.

Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновками, що дії щодо перерахунку коштів на банківський рахунок позивача не суперечать Закону. Разом з тим, суд зазначив, що вимоги до Фонду заявлені передчасно, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіна М.А. подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до положень статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, саме станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Оскільки станом на дату введення тимчасової адміністрації у банку (21 листопада 2014 року) залишок коштів на картковому рахунку позивача № 040000303349 становив 0, 00 грн., то позивач не була і не могла бути включена до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Наголошено на тому, що положення пункту 5 частини 6 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» надають право фізичним та юридичним особам розпоряджатися коштами, які надійшли на їх рахунки після запровадження тимчасової адміністрації, але позивач із відповідною заявою в строк до 20 березня 2015 року не звернулась. При цьому на підставі заяв ОСОБА_2 її кредиторські вимоги були включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів четвертої черги у сумі 21 377,31 грн. Наголошено на тому, що позивач не є вкладником у розумінні статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Інші учасники справи правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 20 листопада 2014 року №733 «Про віднесення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії неплатоспроможних» у ОСОБА_2 був відкритий банківський (картковий) рахунок № 040000303349 відповідно до укладеного з ПАТ «ВіЕйБі Банк» договору від 19 лютого 2013 року.

Колегія суддів касаційного суду зауважує, що положення Закону №4452-VI поширюють поняття «вклад» та «вкладник» і на осіб, які уклали з банком договір банківського рахунку.

В подальшому, після запровадження у банку тимчасової адміністрації Казначейство здійснило безспірне списання коштів державного бюджету та перерахувало їх на рахунок позивача у ПАТ «ВіЕйБі Банк», а саме: 18037,4 грн. перераховано 05 грудня 2014 року згідно платіжного доручення № 12186 від 12 листопада 2014 року; 2758,8 грн. перераховано 30 грудня 2014 року згідно платіжного доручення № 12015 від 09 грудня 2014 року (а.с.13,14).

Таким чином, загальна сума коштів, які надійшли на банківський рахунок позивача складає 20 796,20 грн., що відповідачами не заперечується.

Пунктом першим частини п'ятої статті 36 Закону №4452-VI встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Разом з тим, пунктом п'ятим частини шостої статті 36 Закону №4452-VI визначено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо, зокрема здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.

Відповідно до пункту 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Частиною першою статті 27 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Тобто складення переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, має здійснюватись саме станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії в банку.

З огляду на вищенаведене, суд касаційної інстанції дійшов до висновку, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, відповідний банківський рахунок ОСОБА_2 було відкрито до запровадження тимчасової адміністрації у банку, кошти на вказаний рахунок надійшли в порядку безспірного списання коштів з державного бюджету у відповідності до пункту п'ятого частини шостої статті 36 Закону №4452-VI, та були зараховані банком на банківський рахунок позивача. Зарахування вказаних коштів на рахунок позивача відбулось з огляду на непоширення на них обмежень, встановлених пунктом першим частини п'ятої статті 36 Закону №4452-VI, що відповідачами не заперечується.

Отже, оскільки станом на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії на банківському рахунку позивача, відкритому до запровадження тимчасової адміністрації у банку, перебували кошти, які надійшли на вказаний рахунок відповідно до вимог чинного законодавства, то ОСОБА_2 підлягала включенню до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, оскільки кошти, що надійшли на її банківський (вкладний) рахунок набули статусу вкладу.

Посилання скаржника на те, що позивач із заявою про повернення коштів у строк до дати прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії (до 20 березня 2015 року) не звертався, судом касаційної інстанції сприймаються критично, оскільки подання такої заяви під час дії тимчасової адміністрації є правом вкладника, в той час, як на Уповноважену особу покладено обов'язок щодо складення відповідного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, з урахуванням усіх вкладників.

Колегія суддів касаційного суду також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити дії щодо включення позивача в загальний реєстр вкладників ПАТ «ВіЕйБі Банк», оскільки вважає їх передчасними, адже вчинення таких дій належить до повноважень Фонду, які можуть бути реалізовані ним лише після отримання додаткової інформації від Уповноваженої особи про позивача як вкладника банку, які в даному випадку відповідачем-2 здійснені не були, а отже, адміністративний позов у цій частині позовних вимог задоволенню не підлягає.

Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №814/4091/15.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року у не скасованій частині та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року у справі №826/15669/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Т.О. Анцупова

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду