Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2018 року

Київ

справа №806/447/15

адміністративне провадження №К/9901/5864/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ»

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.03.2015 (головуючий суддя: Семенюк М.М.)

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 (головуючий суддя: Малахова Н.М., судді: Жизневська А.В., Котік Т.С.)

у справі № 806/447/15

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ»

до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «ЖЛ» (далі - позивач, ТДВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - відповідач ОДПІ), в якому просило скасувати: податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 20.01.2015 № 0000122201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 510,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.03.2015, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 85.9 ст. 85, пункту 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняти нове рішення про задоволення позову. Доводи позивача зводяться до того, що витребувані ДПІ під час перевірки документи були відсутні у позивача, оскільки передані його контрагенту, в якого вони були вилучені ОВС ГСУ МВС України, що виключає вину позивача та свідчить про неправомірність застосованих до нього штрафних санкцій. Крім того, у касаційній скарзі позивач вказує на протиправність доводів ДПІ, які наведені в акті перевірки.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 510,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням 20.01.2015 № 0000122201, з приводу правомірності якого виник спір, стали обставини ненадання позивачем під час позапланової виїзної перевірки, за результатами якої складено акт від 06.01.2015, № 10/06-25-22-01, оригіналів або належним чином завірених копій документів складених з посиланням на господарські операції з поставки від ТОВ «Ренесанс Капітал Інвест» цукру у квітні-травні 2013 року.

Як встановлено у судовому процесі, ненадання під час перевірки оригіналів або належним чином завірених копій документів складених з посиланням на господарські операції з поставки від ТОВ «Ренесанс Капітал Інвест» цукру у квітні-травні 2013 року, позивач обґрунтував тим, що ці документи були тимчасово передані ТОВ «Ренесанс Капітал Інвест» на його прохання, однак, були вилучені старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України Чорним І.О. на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2014 № 757/16650/14-к., про що позивач повідомив відповідача листом від 05.12.2014 № 279/2-б.

Відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 ст. 20 ПК Контролюючі органи мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;

Згідно з пунктом 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Пунктом 85.2 ст. 85 цього Кодексу визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.8 ст. 85 ПК України).

Відповідно до пункту 85.9 цієї статті у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Пунктом 121.1 ст. 121 ПК встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Застосовуючи вказані правові норми, суди попередніх інстанцій, за встановлення я у судовому процесі обставин ненадання позивачем службовій особі контролюючого органу під час проведення перевірки необхідних документів, зробили обґрунтований висновок про недотримання позивачем норм пункту 85.2 ст. 85 ПК України, а отже і правомірність застосованого штрафу згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

При цьому, суди обґрунтовано не взяли до уваги посилання позивача на норми пункту 85.9 ст. 85 ПК України та доводи про неможливість надання ним під час перевірки витребуваних документів через вилучення їх у ТОВ «Ренесанс Капітал Інвест» старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України Чорним І.О. на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2014 № 757/16650/14-к, з огляду на не надання позивачем на підтвердження цих обставин належних доказів..

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ» залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.03.2015 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко