Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №286/2478/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2018 року

Київ

справа №286/2478/17

провадження №К/9901/3769/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 286/2478/17

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, за участю третіх осіб - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Головного управління Національної поліції в Житомирській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Овруцького районного суду Житомирської області, прийняту 29 серпня 2017 року у складі головуючого судді Кулініча Я. В. та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду, прийняту 24 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Іваненко Т. В., суддів: Кузьменко Л. В., Франовської К. С.,

в с т а н о в и в :

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), за участю третіх осіб - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (УМВС України в Житомирській області), Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - ГУНП в Житомирській області), в якому просив визнати протиправними дії МВС України щодо відмови затвердити висновок про призначення йому одноразової грошової допомоги та зобов'язати МВС України виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 217500,00 грн., яка була нарахована УМВС України в Житомирській області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у період з 20 серпня 2001 року до 06 листопада 2015 року він проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом ГУНП в Житомирській області № 45 о/с від 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 як прибулого з МВС України, прийнято на службу до Національної поліції.

У зв'язку з встановленням наявного у позивача захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, наказом ГУНП в Житомирській області № 79 о/с від 29 квітня 2016 року ОСОБА_2 звільнено з Національної поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 (через хворобу) відповідно до Закону України "Про Національну поліцію"

Звернувшись до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, 01 серпня 2016 року листом УМВС України в Житомирській області позивача повідомлено, що матеріали стосовно призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги повернуто МВС України без розгляду.

22 серпня 2016 року листом ГУНП в Житомирській області позивачу аналогічно відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки позивача визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а не з проходження служби в поліції, а тому дія Закону України "Про Національну поліцію" на зазначений випадок не поширюється і правових підстав для здійснення одноразової грошової допомоги немає.

Позивач вказує, що, незважаючи на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 22 листопада 2016 року, яка набрала законної сили у справі № 286/2846/16-а, відповідачем повторно безпідставно відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Вважаючи дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою зобов'язати МВС України виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 217500,00 гривень.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 29 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано МВС України розглянути матеріали щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 з прийняттям відповідного рішення та з урахуванням викладених обставин у даній справі.

В решті позову - відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду, прийняту 24 жовтня 2017 року, постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 29 серпня 2017 року скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено.

Визнати протиправною відмову МВС України у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ на підставі висновку УМВС України в Житомирській області від 05 квітня 2017 року у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Зобов'язано МВС України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ, яка була визначена УМВС України в Житомирській області згідно з висновком від 05 квітня 2017 року у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 в сумі 217500,00 гривень.

У листопаді 2017 року МВС України звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, яка ухвалою судді-доповідача вказаного суду від 17 листопада 2017 року залишена без руху.

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 03 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги МВС України вказує, що Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850), передбачено нарахування та виплата одноразової грошової допомоги виключно працівникам міліції, проте позивача звільнено з Національної поліції, а відтак відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 20 серпня 2001 року до 06 листопада 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.

У зв'язку з набранням чинності Закону України "Про Національну поліцію" наказом УМВС України в Житомирській області від 05 листопада 2015 року №314 о/с позивача було звільнено з органів внутрішніх справ з 06 листопада 2015 року, а наказом ГУНП в Житомирській області від 07 листопада 2015 року № 1 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції.

Наказом ГУНП в Житомирській області № 79 о/с від 29 квітня 2016 року старшого інспектора - чергового Лугинського відділення поліції Коростенського відділу поліції ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено з Національної поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 (через хворобу) Закону України "Про Національну поліцію".

Підставою для прийняття рішення про звільнення позивача зі служби в поліції слугувало свідоцтво про хворобу № 62/55 від 25 квітня 2016 року, видане ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" відповідно до якого встановлено у позивача наявність захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

За наслідками проведеного огляду згідно з висновком Житомирської обласної медико-соціальної експертної комісії №2 серії 12 ААА№514527 від 06 червня 2016 року, при первинному огляді з 11 травня 2016 року встановлено інвалідність ІІІ групи, внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

22 червня 2016 року позивач звернувсь до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, проте листом від 01 серпня 2016 року за №1352/29/05/2016 ОСОБА_1 повідомлено, що матеріали стосовно призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, направленні на затвердження до МВС України та повернуті без розгляду, у зв'язку із тим, що призначення вказаної, допомоги повинно проводитись за останнім місцем служби поліцейського.

В серпні 2016 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області з аналогічною заявою, однак листом від 22 серпня 2016 року за №1494/29/05/2016 позивача повідомлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського передбачено статтями 97-101 Закону України "Про Національну поліцію". Рішенням Житомирської обласної МСЕК № 2 від 06 червня 2016 року позивача визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а не з проходженням служби в поліції. Відповідно, дія вказаного Закону на зазначений випадок не поширюється, тому призначити ОСОБА_1 та виплатити одноразову грошову допомогу правових підстав, немає.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 22 листопада 2016 року, яка набрала законної сили у справі № 286/2846/16-а, визнано протиправними дії МВС України щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення йому одноразової грошової допомоги та зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Порядку № 850 з прийняттям відповідного рішення та з урахуванням викладених обставин у даній справі.

Як видно з копії висновку про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до наведеного судового рішення, призначення та виплату вказаної допомоги ОСОБА_1 не погоджено.

З листа голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області № 18-177/29/05-2017 від 06 липня 2017 року вбачається, що МВС України повернуло матеріали без права на виплату одноразової грошової допомоги позивачу, з підстав, що на момент написання заяви про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 був поліцейським.

Листом Департаменту юридичного забезпечення МВС України від 12 липня 2017 року за № 12/6-П-371 повідомлено ОСОБА_1 про відмову у затвердженні висновку УМВС України в Житомирській області щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту неправомірності дій саме МВС України, які полягають у поверненні без розгляду матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Житомирський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, дійшов висновку про необхідність зобов'язання МВС України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, оскільки право на її отримання встановлено судовим рішенням у справі № 286/2846/16-а, що набрало законної сили, а розмір допомоги визначено безпосередньо УМВС України в Житомирській області у висновку від 05 квітня 2017 року. Крім того розмір одноразової грошової допомоги не оскаржується та не слугував підставою для повернення документів без розгляду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначені висновки суду апеляційної інстанції вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Пунктом 2 Порядку № 850 обумовлено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

За приписами пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".

Відповідно ж до абзацу третього пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

В силу частини другої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4).

За приписами пункту 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 4 обумовлено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: 1) довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 2) постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 3) акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 4) сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 5) документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Пунктом 1 розділу IV Порядку № 4 передбачено, що фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги; висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

За правилами встановленими пунктом 2 розділу IV Порядку № 4 керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, як Порядком № 850, так і Порядком № 4 регламентовано, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності подається за останнім місцем служби, виплата такої допомоги також проводиться за останнім місцем служби.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача звільнено зі служби з Національної поліції згідно з наказом ГУНП в Житомирській області № 79 о/с від 29 квітня 2016 року.

Разом з цим Верховний Суд звертає увагу, що судовим рішенням у справі № 286/2846/16-а встановлено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850, оскільки позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а відтак останнім місцем служби є саме органи внутрішніх справ і рішення щодо такої виплати має приймати саме МВС України. Отже, судовим рішенням встановлено належність всіх поданих документів та належність відповідача, а тому саме МВС України зобов'язане проводити відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що, розглянувши матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідачем відмовлено у її виплаті, чим порушено права позивача, які, насамперед, підтверджені наведеним судовим рішенням.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо протиправності дій відповідача, які полягають у відмові в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ, яка, в свою чергу, була визначена УМВС України в Житомирській області згідно з висновком від 05 квітня 2017 року у відповідності до Порядку № 850 в сумі 217500,00 гривень.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 29 серпня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець