Історія справи

Постанова КАС ВП від 27.02.2024 року у справі №240/17615/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 240/17615/23

адміністративне провадження № К/990/571/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 240/17615/23

за позовом заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави

до Державної служби геології та надр України

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Комета»

про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу,

за касаційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року (суддя: Попова О. Г.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року (колегія у складі: головуючого судді: Смілянця Е. С., суддів: Драчук Т. О., Полотнянка Ю. П.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби геології та надр України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Комета», в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 03 грудня 2018 року № 6300, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД Комета» (код ЄДРПОУ 38658854) для видобування граніту на Маславському 1 родовищі Центрально-Круківської ділянки Хорошівського району Житомирської області.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

3. Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 05 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року, позов залишив без розгляду.

4. Залишаючи позов без розгляду, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом, а тому наявні правові підстави для залишення адміністративного позову без розгляду.

Також суди зазначили, що зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності, стабільності у відносинах, а тому, в даному випадку, не може слугувати поважною підставою для поновлення строку звернення до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 04 січня 2024 року заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права.

Так, судами попередніх інстанцій проігноровано факт того, що можливість пряд`явлення цього позову виникла після винесення остаточного рішення по справі № 806/2202/18, тобто після 22 березня 2023 року.

Отже, скаржник вважає, що оскільки розгляд наведеної вище справи Верховним Судом не залежав від волі прокурора, а обставини справи мають преюдиційне значення у даній справі, тому звернення до суду у вказаних правовідносинах відбулося в межах визначеного КАС України строку, який має обраховуватись з дати винесення постанови Верховним Судом.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. 04 січня 2024 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 січня 2024 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І, Стрелець Т. Г.

9. Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року відкрито провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

10. 23 січня 2024 року на адресу Верховного Суду від Державної служби геології та надр України надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

11. Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2024 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 27 лютого 2024 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

13. За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

14. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

15. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

16. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

17. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

18. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

19. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

20. Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

21. Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

22. Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у справі № 806/2202/18 про визнання протиправними та скасування протоколу засідання колегії Державної комісії по запасах корисних копалин №4184 від 05 грудня 2017 року та рішення 15 сесії Житомирської обласної ради 7 скликання № 933 від 07 березня 2018 року «Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 21 грудня 2017 року № 31153/03/12-17 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «ТД Комета», в задоволенні позову заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави - відмовлено в повному обсязі.

23. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у справі № 806/2202/18 скасовано. Прийнято постанову, якою адміністративний позов прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України, Житомирської обласної ради, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" про визнання протиправними та скасування протоколу і рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано протокол №4184 від 05 грудня 2017 року засідання колегії Державної комісії по запасах корисних копалин про розгляд матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів Центрально-Круківської ділянки Масловського 1 родовища гранітів, поданих на розгляд ТОВ «ТД Комета» з метою отримання спеціального дозволу на видобування. Визнано протиправним та скасовано рішення п`ятнадцятої сесії Житомирської обласної ради VII скликання № 993 від 07 березня 2018 року «Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 21 грудня 2017 року № 31153/03/12-17 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «ТД Комета».

24. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року залишено без змін постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року.

25. В подальшому, в березні 2019 року заступник прокурора Житомирської області звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами № 6300, виданий Державною службою геології та надр України 03 грудня 2018 року Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД Комета».

26. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано спеціальний дозвіл на користування надрами № 6300, виданий Державною службою геології та надр України 03 грудня 2018 року Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД Комета».

27. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 27 лютого 2020 року, апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Комета» задоволено частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою позовну заяву Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Комета» про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами - залишено без розгляду у зв`язку з відсутністю у прокурора повноважень звертатись до суду з таким позовом.

28. У зв`язку з прийняттям Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду остаточного рішення від 22 березня 2023 року у справі № 806/2202/18, яким постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року - залишено без змін, заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду із цим позовом.

29. Частиною другою та п`ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

30. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

31. Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.

32. Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

33. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

34. Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

35. Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

36. Ключовою є фраза «з поважних причин», а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

37. Таким чином, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

38. Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

Строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

39. Положеннями частини третьої статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

40. Так, обґрунтовуючи поважність підстав, які спричинили пропуск строку звернення до суду позивач зазначив, що у травні 2018 року заступник прокурора Житомирської області звернувся з позовом до суду в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, третя особа - ТОВ «ТД Комета» про визнання протиправним та скасування протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин №4184 від 05 травня 2017 року, визнання протиправним та скасування рішення Житомирської обласної ради №933 від 07 березня 2018 року, яким погоджено надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «ТД Комета».

22 березня 2023 року Верховним Судом було винесено остаточне рішення по справі № 806/2202/18.

41. Тому позивач вважає, що оскільки розгляд вказаної справи Верховним Судом не залежав від волі прокурора, а обставини справи мають преюдиційне значення у даній справі, тому звернення до суду у вказаних правовідносинах відбулося в межах визначеного КАС України строку, який має обраховуватись з дати винесення постанови Верховним Судом.

42. Колегія суддів звертає увагу, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2019 року у справі № 806/2202/18 набрала законної сили у відповідності до вимог ст. 325 КАС України з дати її прийняття, тобто 24 січня 2019 року, а відповідно саме з вказаної дати у позивача виникло право звернутися до суду щодо визнання протиправним та скасування спеціального дозволу, однак з даним позовом позивач звернувся лише через чотири роки після отримання постанови, яка набрала законної сили.

43. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що в провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 240/2400/19 за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Комета» про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 27 лютого 2020 року, апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Комета» задоволено частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою позовну заяву Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Комета» про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами - залишено без розгляду у зв`язку з відсутністю у прокурора повноважень звертатись до суду з таким позовом.

44. Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що звертаючись із цим позовом у червні 2023 року прокурор не навів об`єктивних причин, які перешкоджали звернутися з цим позовом у найбільш короткі строки після зміни судової практики, яка підтверджує правильність позовних вимог прокурора та можливість пред`явлення прокурором позовів такої категорії, як самостійним позивачем (після прийняття Верховним Судом постанови від 22 березня 2023 року у справі № 806/2202/18 та прийняття Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постанови від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19). При цьому відсутні підстави вважати такий строк розумним та об`єктивно необхідним для реалізації права на судовий захисту.

45. Поряд з цим, слід звернути увагу, що зміна підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами не є поважною причиною, за наявності якої суд зобов`язаний поновити пропущений строк звернення до суду.

45. Той факт, про який позивач вказує у заяві про поновлення строку, не є непереборною обставиною, з підстав якої позивач не міг звернутись до суду в межах встановленого строку КАС України.

46. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

47. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, не

48. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об`єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.

49. Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

50. Колегія суддів зазначає, що належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом із зазначеними позовними вимогами, із змісту заяви на усунення недоліків позовної заяви не вбачається, у зв`язку з цим суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

51. Таким чином, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про те, що вказані позивачем обставини, якими він обґрунтовує поважність пропущення строків звернення до суду, не можуть бути поважними причинами для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки вказане матиме наслідок необґрунтованого втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.

52. Посилання прокурора на зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення до суду із даною категорією справ, не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення інтересів держави, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо захисту таких інтересів.

53. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2023 року у справі № 240/21810/23.

54. За змістом висновку наведеного Європейським Судом з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), згідно з якого право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».

55. Слід також звернути увагу, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

56. У зв`язку з вказаним, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

57. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

58. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для скасування ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року - відсутні.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук Т.Г. Стрелець