Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 грудня 2018 року

Київ

справа №809/864/17

адміністративне провадження №К/9901/33087/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 (головуючий суддя: Григорук О.Б.)

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 (головуючий суддя: Костів М.В., судді: Бруновська Н.В., Шевель Р.М.)

у справі № 809/864/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Івано-Франківській області), в якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення від 31.05.2017 №0000294002 про застосування фінансових санкцій у сумі 34000,00 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.06.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 31.05.2017 №0000294002.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 11, 15, абзаців 5, 15 частини 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР), ст. 215 Податкового кодексу України (далі- ПК України), ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Доводи касаційної скарги зводять до того, що факт реалізації тютюнових виробів, тютюну кальянного, та наявності 5 упаковок тютюну кальянного без марок акцизного податку, позивач визнала під час перевірки у поданих поясненнях.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС України в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача - бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, за результатами якої було складено акт перевірки від 12.05.2017 за №32/09-19-40-02/НОМЕР_1. За висновками цього акту позивачем порушено норми ст. 15 Закону № 481/95-ВР, а саме: роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії - 12.05.2017 реалізовано одну порцію кальяну «Егоїст» з вмістом тютюну кальянного зі смаком банану за ціною 80,00 грн.; реалізація тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка - 12.05.2017 реалізовано одну порцію кальяну «Егоїст» з вмістом тютюну кальянного зі смаком банану по ціні 80,00 грн. При цьому під час перевірки встановлено, що в залишку з метою реалізації знаходилось 5 упаковок тютюну кальянного без марок акцизного податку встановленого зразка, вагою по 50 грам кожна та вартістю 185,00 грн за 5 упаковок. Згідно з даними, відображеними на упаковках, виробником тютюнових виробів є «AL Fakher Tobacco Trading Co» Обєднані Арабські Емірати.

За наслідками перевірки ГУ ДФС у Івано-Франківській області стосовно позивача прийняте рішення від 31.05.2017 № 0000294002 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн.

За визначенням, наведеному у ст. 1 Закону №481/95-ВР, тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Аналогічного змісту визначення міститься у підпункті 14.1.252 пункту 14.1 ст. 14 ПК.

Відповідно до абзацу третього частини 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пунктом 226.1 ст. 226 ПК України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Окрім цього, пунктом 226.11 цієї статті встановлено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Відповідно до підпункту 215.3.2 пункту 215.3 ст. 215 ПК України, сигарети без фільтру, цигарки та сигарети з фільтром класифікуються за кодами 2402 20 90 10 та 2402 20 90 20 УКТ ЗЕД відповідно, сигари, сигарили - за кодом 2402 10 00 00 УКТ ЗЕД, люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування - в товарній позиції 2403 УКТ ЗЕД.

У свою чергу, визначення терміну «тютюн для кальяну» надано в пункті 1 примітки до підпозиції 24 розділу IV Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності». Згідно з цим пунктом термін «тютюн для кальяну» означає тютюн, призначений для куріння за допомогою кальяна, що складається із суміші тютюну та гліцерину, з вмістом або без вмісту ароматичних масел і екстрактів, меляси або цукру, який має або не має фруктовий аромат. Проте продукти, що не містять тютюну, призначені для куріння за допомогою кальяна, виключаються з цієї підпозиції.

Застосовуючи вказані правові норми та з урахуванням обставин того, що відповідачем під час судового процесу не було надано доказів віднесення кальянної суміші, яка була знайдена у позивача під час перевірки, до підакцизних товарів, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про недоведеність з боку контролюючого органу на виконання свого процесуального обов'язку, встановленого частиною 2 ст. 71 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення постанови суду першої інстанції), частиною 1 ст. 77 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення постанови суду апеляційної інстанції), правомірності застосованих до позивача фінансових санкцій.

Вищенаведене свідчить, що висновки відповідача про здійснення позивачем роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявної ліцензії та реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка не знайшли підтвердження у судовому процесі, так як представниками контролюючого органу не було належним чином з'ясовано під час перевірки, чи відноситься кальянна суміш «Егоїст», яка була знайдена у позивача під час перевірки, до тютюну кальянного та /або інших підакцизних товарів. Не було надано доказів на підтвердження цих обставин і у судовому процесі.

Доводи, наведені позивачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко