Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 грудня 2018 року

Київ

справа №803/1800/16

адміністративне провадження №К/9901/38162/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 (головуючий суддя: Плахтій Н.Б.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 (головуючий суддя: Гулид Р.М., судді: Кузьмич С.М., Улицький В.З. )

у справі № 803/1800/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Укр-Петроль»

до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Петроль» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Волинській області), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення від 23.11.2016 № 00000210-40 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 34000,00 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.01.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 23.11.2016 № 00000210-40.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР), ст.ст. 251-254 Цивільного кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що річний термін дії ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами закінчується датою, яка передує даті, вказаній у таких ліцензіях як останній день їх дії.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача - магазину на території АЗС №1, розташованого за адресою: вул. Володимирській, 3а в м. Устилуг, за наслідками якої складено акт від 13.10.2016. Згідно висновків, викладених в цьому акті, позивач порушив норми ст. 15 Закону № 481/95-ВР внаслідок здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами 21.08.2016 без наявності відповідних ліцензій.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 23.11.2016 № 00000210-40 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 34000,00 грн., а саме: 17000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без ліцензії, 17000,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без ліцензії.

Відповідно до частини 13 ст. 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

У судовому процесі встановлено, що у позивача в наявності були ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями реєстраційний номер 50301-64-55568, яка була дійсна з 21.08.2015 до 21.08.2016 та на роздрібну торгівлю тютюновими виробами реєстраційний номер 50301-66-55569, яка була дійсна з 21.08.2015 до 21.08.2016.

Закон № 481/95-ВР не містить норм, які б встановлювала правила щодо перебігу строків, встановлених цим Законом. Разом із тим, загальні правила перебігу строків визначені нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 ст. 251 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (частина 2 цієї статті).

Згідно із ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Частиною 1 ст. 254 ЦК України встановлено, що строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Застосовуючи вказані правові норми, суди попередніх інстанцій, зробили юридично правильний висновок про те, що дія вказаних ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами закінчується 21.08.2016 о 24:00, а не 20.08.2016 о 24:00, а отже торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами 21.08.2016 є правомірною.

Доводи касаційної скарги не спростовують цих висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко