Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.12.2018 року у справі №740/3469/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2020 року

м. Київ

справа №740/3469/17

адміністративне провадження №К/9901/219/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А. І.,

суддів: Бучик А. Ю., Стеценка С. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 740/3469/17

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (далі - Міноборони), Чернігівського обласного військового комісаріату (далі - Чернігівський ОВК) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23.08.2018, ухвалене у складі головуючого судді Олійника В. П.

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Ганечко О. М., суддів Федотова І. В., Коротких А. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1.30.08.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати неправовірною бездіяльність Чернігівського ОВК щодо залишення без реалізації його заяви та доданих до неї документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії;

зобов'язати Чернігівський ОВК направити на адресу Міноборони вказану заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії;

зобов'язати Міноборони призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленому Законом України від
20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" (далі - ~law3~) та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від
25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975);

Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що він в період з 31.01.1980 по травень 1981 року проходив військову службу у складі діючої армії в період бойових дій під час виконання інтернаціонального обов'язку. 19.07.2016 Ніжинською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) при первинному огляді позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби. Відтак, на думку позивача, він має право на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону ~law4~, проте його заяву від 17.02.2017 про призначення такої одноразової грошової допомоги безпідставно повернуто Чернігівським ОВК. Вказані дії, на думку позивача, порушують його право на отримання одноразової грошової допомоги.

2. Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області рішенням від 23.08.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
06.11.2018, відмовив у задоволенні позовних вимог.

3.29.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
06.11.2018, ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.

4. Верховний Суд ухвалою від 21.01.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

5. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.06.2019 №788/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т. О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від
20.05.2019 №13), що унеможливлює її участь у розгляді даної справи.

6. Протоколом розподілу справи від 20.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А. І. - головуючий суддя, судді: Бучик А. Ю., Стеценко С. Г.

7. Ухвалою судді Верховного Суду від 24.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 проходив військову службу у збройних силах з 02.07.1979 по 24.06.1981, у період з 31.01.1980 по травень 1981 року - при військовій частині 51932 на території Демократичної Республіки Афганістан, де брав участь у бойових діях.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міноборони від 29.06.2016 №2856 захворювання ОСОБА_1 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії.

Згідно із довідкою МСЕК серії АВА №028802, ОСОБА_1 при огляді вперше 19.07.2016 встановлена ІІІ група інвалідності безстроково у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

17.02.2017 позивач звернувся до Ніжинського об'єднаного міського військового комісаріату із заявою, у якій висловив прохання виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

Листом від 27.02.2017 № 5/658с документи ОСОБА_1 для виплати одноразової грошової допомоги повернуті Чернігівським ОВК Ніжинському об'єднаному міському військовому комісаріату без реалізації, оскільки ~law5~ визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерв.

Незгода позивача з такою відмовою стало підставою для звернення його до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на час подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги, 17.02.2017 було визначено, що моментом виникнення права є дата встановлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент первинного встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності.

~law6~ (в редакції чинній з
01.01.2007) для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції ~law7~ після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що суди попередніх інстанцій у спірних відносинах застосували положення ~law8~, який діяв в проміжок часу з 01.01.2007 до 01.01.2014, що не підлягали застосуванню та не застосували положення редакції ~law9~, які діяли на момент встановлення йому 19.07.2016 ІІІ групи інвалідності, які і надають йому право на отримання одноразової грошової допомоги. Також ОСОБА_1 вказує на те, що суди попередніх інстанцій не врахували те, що відповідно до пункту 13 Порядку № 975 розгляд заяви та доданих документів, поданих військовослужбовцем для призначення та виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги).

11. У відзивах на касаційну скаргу позивача відповідачі вказали на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на те, що у разі встановлення інвалідності у період дії редакції ~law10~, чинної з 01.01.2007, після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини 1 статті 341 КАС України, виходить з наступного.

13. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - ~law12~).

14. Разом з цим, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені ~law13~, у статті 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

15. Відповідно до ~law14~ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених ~law15~.

16. ~law16~ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

17. Згідно із пунктом "б" ~law17~ одноразова грошова допомога призначається і виплачується в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (~law18~).

18. Відповідно до ~law19~ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

19. На виконання вимог цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" затвердив Порядок № 975.

20. ~law20~ передбачено, що дія ~law21~ поширюється і на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

21. На момент встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи (19.07.2016) діяв Порядок №975, а тому вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги має здійснюватися відповідно до зазначеного нормативного документу.

22. Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

23. Отже, застосування судами попередніх інстанцій редакції ~law22~, яка діяла до набрання чинності 01.01.2014 Закону України від
04.07.2012 №5040-VI "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців", яким було внесено відповідні зміни в тому числі й до ~law23~, є помилковим.

24. У свою чергу, перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності подає уповноваженому органу зазначений у пункті 11 Порядку №
975.

25. Такими документами відповідно до пункту 11 Порядку № 975 є: заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

26. Згідно з пунктом 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

27. Відповідно до пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

28. Відповідно до пункту 15 Порядку № 975 рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

29. На виконання наказу Міністра оборони України від 12.04.2007 № 168 "Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби" Міноборони створено постійно діючу комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби.

30. У відповідності до пункту 2 наказу Міністра оборони України від 12.04.2017 № 168 голова комісії, зокрема, забезпечує підготовку пропозицій та подає їх Міністру оборони України для прийняття рішень про призначення грошової допомоги.

31. З вищевикладеного слідує, що в силу положень наказу Міністра оборони України від 12.04.2007 № 168, відповідну пропозицію для вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги повинна надавати постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби.

32. За результатами розгляду такої пропозиції комісії Міноборони приймає відповідне рішення (позитивне або негативне).

33. Проте, всупереч приписів Порядку № 975 Міноборони не приймало передбаченого ним рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

34. Проаналізувавши наведені положення законодавства в контексті встановлених обставин справи, колегія суддів прийшла до висновку про те, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), однак у даному випадку таке рішення Міноборони не приймалось, оскільки Чернігівським ОВК подані позивачем документи та відповідний висновок до Міноборони не подавались, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.

35. В ході розгляду справи судами встановлено, що позивачу після звільнення з військової служби встановлено інвалідність, виникнення якої пов'язане з проходженням військової служби, за правилами ~law24~ у позивача із дати встановлення йому ІІІ групу інвалідності виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, реалізація якого пов'язується з дотриманням як позивачем так і відповідачами процедури визначеної Порядком №
975.

36. На думку колегії суддів, повернення документів за наслідками розгляду Чергнігівським ОВК без реалізації Порядком № 975 не передбачено, а тому не складання вказаним органом відповідного висновку, як того вимагають положення пункту 13 Порядку № 975, є протиправною бездіяльністю.

37. При цьому, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги до Міноборони в контексті даних правовідносин та встановлених у справі обставин, є передчасними, оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, що Міноборони подавася Чернігівським ОВК висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додавались документи зазначені в пунктах 10 і 11 Порядку № 975, а відтак не підлягають задоволенню.

38. Разом з тим, колегія суддів вважає, що надання оцінки судами першої та апеляційної інстанцій доводам щодо права позивача на отримання вказаної допомоги є передчасним, оскільки Міноборони не приймалося рішення про відмову позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, а як вже вказувалося вище, документи йому повернуто без реалізації та без перевірки їх на комплектність, тому колегія суддів вважає, що в даному випадку обираючи правильний спосіб захисту, слід визнати неправомірною бездіяльність Чернігівського ОВК щодо залишення без реалізації заяви позивача та доданих до неї документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії та зобов'язати Чернігівський ОВК направити на адресу Міноборони вказану заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

В частині позовних вимог до Міноборони - залишити без змін рішення суду першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.

39. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанції неправильно застосували норми матеріального права, що за правилами статті 351 КАС України, є підставою для скасування судових рішень повністю і ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

40. Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", тому розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 242, 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від
23.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
06.11.2018 в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги:

визнати неправовірною бездіяльність Чернігівського обласного військового комісаріату щодо залишення без реалізації заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії;

зобов'язати Чернігівський обласний військовий комісаріат направити на адресу Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 про призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

В іншій частині рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
06.11.2018 у справі №740/3469/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

А. І. Рибачук

А. Ю. Бучик

С. Г. Стеценко,

Судді Верховного Суду