Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 806/2412/15

адміністративне провадження № К/9901/4707/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 806/2412/15

за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради, треті особи - ОСОБА_3, Товариство з додатковою відповідальністю «Житомирбудцукор», про визнання протиправними дій, скасування запису,

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду (суддя Черноліхов С. В.) від 08 вересня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Капустинський М. М., Євпак В. В., Шидловський В. Б.) від 20 жовтня 2015 року, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради (далі - КП «Житомирське ОМБТІ» Житомирської обласної ради), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 04 вересня 2015 року, просила:

- визнати протиправними та незаконними дії КП «Житомирське ОМБТІ» Житомирської обласної ради щодо зазначення в листі № 3729 від 07 листопада 2012 року інформації щодо скасування права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на приміщення котельні з димовою трубою по АДРЕСА_1 та поновлення реєстрації за ВАТ «Житомирбудцукор» (яке в подальшому змінило організаційно-правову форму на Товариство з додатковою відповідальністю «Житомирбудцукор», далі - ТДВ «Житомирбудцукор»);

- виключити відомості з листа КП «Житомирське ОМБТІ» Житомирської обласної ради № 3729 від 07 листопада 2012 року інформацію щодо скасування права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на приміщення котельні з димовою трубою по АДРЕСА_1 та поновлення реєстрації за ТДВ «Житомирбудцукор».

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач, серед іншого, зазначила:

- ОСОБА_2 є співвласником приміщення котельні по АДРЕСА_1, яке придбав її чоловік ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 у рівних частках на підставі договору купівлі-продажу приміщення від 21 грудня 2007 року, укладеного з ТДВ «Житомирбудцукор».

- 05 жовтня 2011 року виконавчим комітетом Житомирської міської ради прийнято рішення № 589 про оформлення за ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 в рівних частках права власності на приміщення котельні площею 528,0 кв. м з димовою трубою та видачею свідоцтва про право власності.

- однак, 18 січня 2012 року виконавчий комітет Житомирської міськради прийняв рішення № 34, згідно з пунктом 5 якого, пункт 10 додатку до рішення міськвиконкому від 05 жовтня 2011 року № 589 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та внесення змін в рішення міськвиконкому» вважати таким, що втратив чинність у зв'язку з скасуванням підстави.

- постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 26 листопада 2014 року по справі № 296/11235/13-а, яка залишена без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, визнано протиправним і скасовано пункт 5 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 18 січня 2012 року № 34.

- під час розгляду справи № 296/11235/13-а з'ясувалося, що КП «Житомирське ОМБТІ» Житомирської обласної ради в своєму листі № 3729 від 07 листопада 2012 року зазначило інформацію про скасування права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на приміщення котельні з димовою трубою по АДРЕСА_1 і поновлення реєстрації за ТДВ «Житомирбудцукор».

- дії відповідача про зазначення такої інформації, позивач вважає протиправними, оскільки вони суперечать положенням Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно і порушують її права.

3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року, відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач у листопаді 2015 року звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просила скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року, і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України 03 грудня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалась.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. 16 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у справі № 806/2412/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2018 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

10. Станом на 26 вересня 2018 року заперечення або відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- 08 серпня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб;

- під час перебування у шлюбі, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу приміщення від 21 грудня 2007 року купили у ТДВ «Житомирбудцукор», в рівних частках кожний, приміщення котельні під літерою «Д» загальною площею 528,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9);

- 05 жовтня 2011 року виконавчим комітетом Житомирської міської ради прийнято рішення № 589 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та внесення змін в рішення міськвиконкому», згідно з пунктом 3 якого оформити за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках право власності на об'єкти нерухомого майна - приміщення котельні площею 528,0 кв. м з димовою трубою з видачею свідоцтва про право власності (а.с. 11);

- на підставі вказаного рішення 06 жовтня 2011 року виконавчим комітетом Житомирської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на приміщення котельні з димовою трубою по АДРЕСА_1 площею 528,0 кв. м, та 18 жовтня 2011 року КП «Житомирське ОМБТІ» Житомирської обласної ради проведено державну реєстрацію такого права власності (а.с. 10);

- 18 січня 2012 року виконавчим комітетом Житомирської міської ради прийнято рішення № 34, згідно з пунктом 5 якого пункт 10 додатку рішення міськвиконкому від 05 жовтня 2011 року № 589 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та внесення змін в рішення міськвиконкому» вважати таким, що втратив чинність у зв'язку з скасуванням підстави (а.с. 13);

- 06 листопада 2012 року ТДВ «Житомирбудцукор» звернулося до КП «Житомирське ОМБТІ» Житомирської обласної ради з листом, на який отримало лист-відповідь № 3729 від 07 листопада 2012 року.

У вказаному листі Товариству повідомлено про те, що пунктом 5 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 34 від 18 січня 2012 року «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» визначено, що пункт 10 додатку рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 05 жовтня 2011 року № 589 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та внесення змін в рішення міськвиконкому» вважати таким, що втратив чинність в зв'язку із скасуванням підстави, в зв'язку з чим реєстрацію права власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасовано та поновлено реєстрацію за ТДВ «Житомирбудцукор».

12. Вважаючи дії відповідача по внесенню до листа № 3729 від 07 листопада 2012 року вказаної інформації протиправними, а інформацію такою, що негативно впливає на її права та інтереси, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог виходив з того, що зазначена відповідачем в листі № 3729 від 07 листопада 2012 року інформація про скасування права власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на приміщення котельні з димовою трубою по АДРЕСА_1 та поновлення реєстрації за ТДВ «Житомирбудцукор», без реального вчинення зазначених реєстраційних дій, не могло будь-яким чином вплинути на права (обов'язки) ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як станом на час написання листа, так і після судового скасування п. 5 рішення міськвиконкому №34. Вказане майно належало і продовжує належати на праві власності вказаним громадянам.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій у зазначених судових рішеннях неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

15. Також, ОСОБА_2 серед іншого зазначила, що лист КП «Житомирське ОМБТІ» Житомирської обласної ради № 3729 від 07 листопада 2012 року «не носить інформаційний характер, оскільки ТДВ «Житомирбудцукор» використовує його як письмовий доказ у судових справах». Разом з тим, як зазначає скаржник, свідоцтво про право власності від 06 жовтня 2011 року на приміщення котельні з димовою трубою, на підставі рішень виконавчого комітету Житомирської міської ради не скасовувалося та є дійсним, а тому у відповідача були відсутні підстави для зазначення у листі відомостей про скасування реєстрації права власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на приміщення котельні та поновлення реєстрації за ТДВ «Житомирбудцукор».

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

17. Відповідно до ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Згідно ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У пп. 4.1 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

19. Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

20. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

21. Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.

23. Предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача, щодо зазначення інформації, яка міститься в листі-відповіді КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради № 3729 від 07 листопада 2012 року, адресованому ТДВ «Житомирбудцукор».

24. Суди попередніх інстанцій правильно звернули увагу на те, що інформація зазначена в листі КП "Житомирське ОМБТІ" Житомирської обласної ради № 3729 від 07 листопада 2012 року про скасування права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на приміщення котельні з димовою трубою по АДРЕСА_1 і поновлення реєстрації за ТДВ «Житомирбудцукор», без реального вчинення зазначених реєстраційних дій відповідачем, не могла будь-яким чином вплинути на права (обов'язки) ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки вказане майно на момент виникнення спірних правовідносин належало на праві власності вказаним громадянам. Та, як наслідок, надання такої інформації ТДВ «Житомирбудцукор», не вплинуло на права чи законні інтереси позивача у справі.

25. Оцінюючи доводи скаржника, Суд виходить з того, що всі її доводи, викладені в касаційній скарзі, збігаються з доводами, викладеними в позові та апеляційній скарзі, досліджувалися судами з наданням їм належної правової оцінки.

26. Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що посилання скаржника на те, що ТДВ «Житомирбудцукор» використовуючи лист як письмовий доказ в інших судових справах, порушує її права, не можуть слугувати підставою для задоволення заявленого адміністративного позову, оскільки відповідна оцінка листу, щодо його належності як доказу, вирішуватиметься судом відповідно до вимог процесуального законодавства.

27. З урахуванням наведеного, Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки надання відповідачем листа ТДВ «Житомирбудцукор» з вищевказаною інформацією, не створює у ОСОБА_2 прав чи обов'язків.

28. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

29. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

30. З огляду на викладене, висновки суду першої та апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

31. Оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у справі № 806/2412/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб