Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.07.2020 року у справі №821/674/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року

м. Київ

справа № 821/674/17

адміністративне провадження № К/9901/22309/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., судді Коваленко Н. В., судді Чиркіна С. М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу №821/674/17

за позовом Приватного підприємства "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС"

до Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про визнання протиправним та скасування рішення

за касаційною скаргою Приватного підприємства "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС"

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Бездрабко О. І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Танасогло Т. М., суддів Федусика А. Г., Яковлєва О. В. ),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року Приватне підприємство "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" (далі також - ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі також - Херсонське ОВ Фонду, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12 квітня 2017 року №116 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2017 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що при обчисленні середньоденної заробітної плати для розрахунку матеріальної допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по догляду за хворою дитиною та допомоги по вагітності та пологах до розрахункового періоду не були враховані дні щорічної відпустки працівників ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, надані відповідно до наказів від 1 жовтня 2015 року №ЮАП/В-135/2, від 25 грудня 2014 року №ЮАП/В-32, від 30 листопада 2015 року №ЮАП/В-206, внаслідок чого за результатами обчислення було завищено розмір матеріального забезпечення для виплати працівникам матеріальної допомоги по тимчасовій непрацездатності, по догляду за хворою дитиною та по вагітності та пологах, що фінансується за рахунок коштів Фонду та, як наслідок, порушено порядок використання страхових коштів в загальній сумі 816,08 грн.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що при винесенні рішення від 12 квітня 2017 року №116 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності відповідачем не дотримано норм діючого законодавства, оскільки не надано обґрунтованих доводів, чому саме спірні дні відпусток не є відпустками без збереження заробітної плати, таким чином, на думку позивача, Херсонське ОВ Фонду не довело правомірність свого рішення відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, а суди попередніх інстанцій невірно встановили обставини справи та дійшли до помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позову.

Позиція інших учасників справи

Від відповідача відзиву або заперечень на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 821/674/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ухвалою від 22 липня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №821/674/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 23 липня 2020 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що в період з 14 березня 2017 року по 22 березня 2017 року та з 23 березня 2017 року по 3 квітня 2017 року на підставі наказу від 16 грудня 2016 року №196-од та направлень від 14 березня 2017 року №21 та від 23 березня 2017 року №24 спеціалістами Бериславської міжрайонної виконавчої дирекції Херсонського ОВ Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено планову перевірку страхувальника ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС", результати якої оформлені актом перевірки від 27 березня 2017 року №24.

Відповідно акта перевірки були встановлені неправомірні витрати при нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності, по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї, по вагітності та пологах за 2015-2016 роки склали в загальній сумі 816,08 грн, що обумовлено невірним визначенням кількості календарних днів у розрахунковому періоді при обчисленні середньоденної заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, а саме з розрахункового періоду були виключені дні відпустки по переведенню працівників з попереднього місця роботи, що призвело до неправомірних витрат Фонду в розмірі 327,75 грн; невірним визначенням кількості календарних днів у розрахунковому періоді при обчисленні середньоденної заробітної плати для розрахунку допомоги по догляду за хворою дитиною, а саме з розрахункового періоду були виключені дні відпустки по переведенню працівників з попереднього місця роботи, що призвело до неправомірних витрат Фонду в розмірі 78,83 грн; невірним визначенням кількості календарних днів у розрахунковому періоді при обчисленні середньоденної заробітної плати для розрахунку допомоги вагітності та пологах, а саме з розрахункового періоду були виключені дні відпустки по переведенню працівників з попереднього місця роботи, що призвело до неправомірних витрат Фонду в розмірі 409,50 грн.

Акт перевірки від 27 березня 2017 року №24 підписано директором та головним бухгалтером ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" із запереченнями.

Письмові заперечення позивача на акт перевірки, датовані 5 квітням 2017 року, направлені директору Бериславської міжрайонної виконавчої дирекції Херсонського ОВ Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. На що, листом від 12 квітня 2017 року №10-17-98 Бериславська міжрайонна виконавча дирекція Херсонського ОВ Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повідомила ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" про правомірність висновків акта перевірки від 27 березня 2017 року №24.

12 квітня 2017 року відповідачем прийнято рішення №116 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким застосовано до ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" фінансові санкції в загальній сумі 1224,12 грн, у т. ч. неправомірно використані кошти Фонду, що складають 816,08 грн та штраф в розмірі 50 відсотків від суми неправомірно витрачених коштів, застосований на підставі частини 6 статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що становить 408,04 грн.

Рішення №116 направлено ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" разом з повідомленням №01-17-05-116 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, з вимогою в 10-денний термін після отримання рішення перерахувати кошти в сумі 1224,12 грн на рахунки Фонду.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки від 27 березня 2017 року та винесеним на його підставі рішенням від 12 квітня 2017 року №116 позивач звернувся до суду про визнання його протиправним та скасування.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2017 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року №1105-XIV (далі-Закон №1105-ХІV).

Відповідно до ~law21~ загальнообов'язкове державне соціальне страхування, це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

~law22~ визначено, що законодавство про соціальне страхування складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, ~law23~, інших законодавчих актів та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

Приписами ~law24~ визначено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно з пунктами 2.1,2.3 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої Постановою правління Фонду від 22 грудня 2010 року №29 (далі - Інструкція №29), посадовими особами органів Фонду здійснюються планові та позапланові перевірки за місцезнаходженням страхувальника або в приміщенні органу Фонду за пропозицією страхувальника та за умови надання ним всіх необхідних документів для проведення перевірки.

Відповідно до пункту 1.5 Інструкції №29 рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - обов'язковий для виконання письмовий документ за підписом керівника органу Фонду (його заступника), підготовлений на підставі акта перевірки та відповідно до вимог чинного законодавства.

Абзацом 8 пункту 5.2 Інструкції №29 встановлено, що під час проведення перевірок страхувальників посадові особи органу Фонду мають право перевіряти, зокрема, правильність обчислення середньої заробітної плати, з якої обраховуються суми матеріального забезпечення застрахованим особам.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що органи Фонду наділені повноваженнями щодо проведення перевірок дотримання страхувальниками-роботодавцями норм трудового законодавства з питань, які можуть вплинути на правомірність нарахування та виплати матеріального забезпечення, яке надається за рахунок коштів Фонду.

Відповідно до ~law25~ страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Згідно із ~law26~ допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхового випадку, в т. ч. в разі тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, необхідності догляду за хворою дитиною чи за хворим членом сім'ї.

Відповідно до ~law27~ допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Згідно з ~law28~ матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ~law29~ підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" долучено до адміністративного позову копії листів непрацездатності працівників, складених з дотриманням усіх умов щодо їх оформлення, що не заперечується відповідачем, а також копії розрахунків середнього заробітку та нарахувань по лікарняним листам вищевказаним працівникам, які підлягали перерахунку, спеціалістами відповідача під час проведення перевірки.

Відповідно до ~law30~ при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

~law31~ передбачено, що фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1266 (далі - Порядок №1266).

Відповідно до вимог пункту 3 Порядку №1266 обчислення середньоденної заробітної плати (дохід, грошове забезпечення) відбувається шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (поважні причини). Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Згідно зі статтею 74 Кодексу законів про працю України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР (далі - Закон №504/96-ВР) право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

При цьому, частиною 3 статті 83 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник.

Приписи вказаної норми кореспондуються з нормами частини третьої статті 24 Закону №504/96-ВР.

Відповідно до частини 2 статті 84 Кодексу законів про працю України за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Згідно з пунктом 16 частини першої статті 25 Закону №504/96-ВР відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, - тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріали справи містять накази від 1 жовтня 2015 року №ЮАП/В-135/2, від 25 грудня 2014 року №ЮАП/В-32, від 30 листопада 2015 року №ЮАП/В-206 про надання відпусток, якими працівникам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було надано "відпустки переведені з іншого підприємства". При цьому, відсутні будь-які посилання на норми як то Кодексу законів про працю України чи Закону України "Про відпустки", якими керувався роботодавець при наданні відпусток працівникам.

В свою чергу, формулювання "відпустки переведені з іншого підприємства" не передбачене нормами чинного законодавства про працю.

Разом з тим, в касаційній скарзі позивач посилається на те, що вищевказані відпустки є саме відпустками без збереження заробітної плати, наданими в порядку пункту 16 частини першої статті 25 Закону №504/96-ВР, однак з такими доводами касаційної скарги колегія суддів Верховного Суду не погоджується, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог пункту 16 частини першої статті 25 Закону №504/96-ВР надання відпустки без збереження заробітної плати можливе лише за обов'язковою наявністю таких умов як: по-перше, працівник не використав щорічну відпустку або її частину на попередньому місці роботи; по-друге, отримав за неї грошову компенсацію за попереднім місцем роботи; по-третє, дана відпустка надана до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на новому місці.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в даному випадку, відпустки надані за межами 6-місячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на новому підприємстві. Окрім того, грошова компенсація за них одержана працівниками на попередньому місці роботи не була.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій з виписки по рахунку № НОМЕР_1, відкритому ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС", 13 лютого 2015 року від ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ" були отримані кошти в сумі 59402,06 грн як компенсація невикористаної відпустки працівників при переведенні їх на ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС". Тобто, вказані кошти не були виплачені працівникам в якості компенсації за невикористані дні щорічних відпусток.

Також до матеріалів справи судами попередніх інстанцій долучено довідку ТОВ "ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ", що підтверджує наявність у його працівників невикористаних відпусток, які передані ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС".

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із судами попередніх інстанцій, що дані відпустки не підпадають під дію положень пункту 16 частини першої статті 25 Закону №504/96-ВР і не є відпустками без збереження заробітної плати, оскільки за своєю суттю є днями основної відпустки з попереднього місця роботи, які були переведені на нове місце роботи в порядку частини третьої статті 24 Закону № 504/96-ВР та частини 3 статті 83 Кодексу законів про працю України.

Крім того, суд зазначає, що при проведенні перевірки відповідач бере як підставу нарахування заробітної плати, а в подальшому - для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, відомості, зазначені в первинних документах. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що в табелях обліку робочого часу за серпень-листопад 2015 року, квітень 2016 року, що є первинними документами для нарахування заробітної плати, зазначено, що працівники перебували за наказами від 1 жовтня 2015 року №ЮАП/В-135/2, від 25 грудня 2014 року №ЮАП/В-32, від 30 листопада 2015 року №ЮАП/В-206 саме в планових відпустках, адже за відповідними датами стоїть позначка "В " - щорічна відпустка, а не "БЗ" - відпустка без збереження.

В свою чергу, відповідно до норм чинного законодавства період перебування застрахованої особи в оплачуваній відпустці не належить до поважних причин і не виключається з розрахункового періоду при обчисленні середньоденної заробітної плати працівника.

Вказані обставини зумовили проведення спеціалістами відповідача перерахунку середньоденної заробітної плати та, як наслідок, допомоги по тимчасовій непрацездатності з урахуванням днів "відпустки переведеної з іншого підприємства".

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, в даному випадку перебування працівників у відпустці невикористаній за попереднім місцем роботи оплачене з грошей, перерахованих попереднім роботодавцем (з урахуванням утримання податків, зроблених цим підприємством), тому зазначені кошти не повинні відображатись у звіті про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС, та відповідно не входять до заробітної плати для визначення середньоденного заробітку.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що перевіркою було встановлено неправомірне використання коштів Фонду, а при обчисленні середньоденної заробітної плати для розрахунку матеріальної допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по догляду за хворою дитиною та допомоги по вагітності та пологах, до розрахункового періоду не були враховані дні щорічної відпустки працівників ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, надані відповідно до наказів від 1 жовтня 2015 року №ЮАП/В-135/2, від 25 грудня 2014 року №ЮАП/В-32, від 30 листопада 2015 року №ЮАП/В-206, внаслідок чого за результатами обчислення було завищено розмір матеріального забезпечення для виплати працівникам матеріальної допомоги по тимчасовій непрацездатності, по догляду за хворою дитиною та по вагітності та пологах, що фінансується за рахунок коштів Фонду та, як наслідок, порушено порядок використання страхових коштів в загальній сумі 816,08 грн.

Згідно з ~law34~ у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Таким чином, 12 квітня 2017 року відповідач правомірно прийняв рішення №116 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким застосовано до ПП "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" фінансові санкції в загальній сумі 1224,12 грн, у т. ч. щодо повернення неправомірно використаних коштів Фонду, що складають 816,08 грн, та штраф в розмірі 50 % від суми неправомірно витрачених коштів в сумі 408,04 грн.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів Верховного Суду погоджується із судами попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову Приватного підприємства "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" до Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення.

Як убачається з касаційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів, а саме щодо виду відпусток, наданих позивачем своїм працівникам. Водночас зазначеним доводам судами попередніх інстанцій вже була надана оцінка.

Верховний Суд наголошує, що до його повноважень не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Так, згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС" залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я. О. Берназюк

Судді: Н. В. Коваленко

С. М. Чиркін