Історія справи

Постанова КАС ВП від 26.05.2025 року у справі №640/568/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року

м. Київ

справа №640/568/21

адміністративне провадження № К/990/12054/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2021 (головуючий суддя: Вєкуа Н.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 (головуючий суддя: Аліменко В.О., судді: Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.) у справі № 640/568/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД «ЕНЕРГЕТИК» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною і скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У січні 2021 року Приватне акціонерне товариство «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД «ЕНЕРГЕТИК» (далі - ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» або позивач) звернулося з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП або відповідач), в якому просило визнати протиправною і скасувати постанову НКРЕКП від 24.12.2020 № 2735 «Про накладення штрафу на АТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та здійснення заходів державного регулювання.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 21.09.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022, позов задовольнив.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2022 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що у перевіряємий період (з 01.07.2019 по 15.11.2020) не здійснював господарської діяльності з постачання електричної енергії, у т.ч. ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА», у зв`язку з чим відповідач помилково кваліфікував ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК», як енергопостачальника, яким були допущені порушення вимог частини першої статті 4, частини п`ятої статті 56 Закону України «Про ринок електроенергії», Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, затверджені постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1469

Позивач наполягає, що сам по собі факт наявності ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії не свідчить про фактичне здійснення Товариством діяльності з постачання електричної енергії.

Також наголосив, що в акті перевірки зазначено про набуття позивачем статусу учасника ринку лише 15.10.2020, що в свою чергу спростовує висновки посадових осіб відповідача про здійснення ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» діяльності енергопостачальника у період з 01.07.2019.

Позивач стверджує, що є непобутовим споживачем та має укладені з оператором системи розподілу (ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») та з постачальником електричної енергії (ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ») договори, передбачені статей 4, 56 Закону України «Про ринок електроенергії», відповідно висновки Регулятора про порушення законодавства в цій частині є необґрунтованими.

Водночас, позивач визнав, що між ним та ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» був укладений договір від 01.02.2019 № 88/Е про надання послуг з технічного забезпечення електричною енергією, за умовами якого (пункт 1.1. Договору) виконавець (ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК») закуповує електричну енергію для забезпечення промислового майданчика за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 у ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» згідно із договором № 787 ПВ від 19.12.2018 про постачання електричної енергії.

Отже, позивачем надавалися послуги забезпечення електричною енергією шляхом розподілення електричної енергії по вартості, яка не перевищувала вартості її придбання у ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» через власні мережі.

На думку позивача, відповідач помилково ототожнює договір про надання послуг з технічного забезпечення електричною енергією із здійсненням позивачем діяльності з постачання електричної енергії.

Стверджує, що ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» не є електропостачальником відносно ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» за договором від 01.02.2019 № 88/Е про надання послуг з технічного забезпечення електричною енергією, а тому у позивача не виникло обов`язку проводити розрахунки зі своїми контрагентами, у т. ч., ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА», коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання електропостачальника.

Відповідно, оскільки ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» не було учасником ринку електричної енергії, не здійснювало діяльність з постачання електричної енергії та не отримувало дохід від здійснення цієї діяльності, у позивача була відсутня база для нарахування та сплати внеску на регулювання.

У позивача також не виникло обов`язку подавати звітність.

Також позивач наголосив на процедурних порушеннях, допущених Регулятором при проведенні перевірки.

Відповідач позов не визнав, стверджує, що оскаржувана постанова прийнята Комісією в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством України.

Відповідач наголосив, що під час проведення перевірки виявлено, що ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» здійснює купівлю електричної енергії (у тому числі, яка постачалась ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА»), як споживач електричної енергії на підставі Договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.12.2018 № 787 ПВ, укладеного з ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ».

Тобто, ліцензіат не здійснював закупку електричної енергії як учасник оптового ринку електричної енергії, а використовуючи своє становище, як основного споживача у розумінні Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), здійснював постачання електроенергії своєму субспоживачу, що не передбачено чинним законодавством.

Позивач подав письмові пояснення у справі, в яких наполягає, що Товариством не здійснювався продаж електричної енергії ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА», відповідно - ціна/вартість електричної енергії не установлювалась, оскільки замовник лише компенсував фактично спожиту електричну енергію, яка надійшла на електричні установки останнього через розподільчі пункти належні позивачу.

Отже, оскільки позивач не реалізував електричну енергію підприємствам, які розташовані на промисловому майданчику, а лише через належні йому розподільчі пункти та трансформаторні підстанції забезпечував перетікання електричної енергії на електроустановки замовників, визначати показники якості електроенергії не мав необхідності.

Позивач підсумував, що ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» не є електропостачальником відносно ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» та укладений між ними договір № 88/Е від 01.02.2019 про надання послуг з технічного забезпечення електричною енергією не є договором постачання електричної енергії, відповідно відсутні підстави стверджувати, що позивачем допущені порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджені постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469, та Закону України «Про ринок електричної енергії».

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено, що у власності ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» перебуває майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд.9, загальною площею 5697,60 кв.м.

На балансі ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» знаходяться розподільчі електричні мережі - розподільчі пункти 10 кВ РП-330, РП-331, ТП-931, ТП-1662 та кабельні електричні мережі загальною довжиною: для 10 кВ - 18'135 м.п., для 0,4 кВ-32'317,4 м.п.

Судами встановлено, що вказані РП та ТП знаходяться у власності позивача з 1996 року, та електромережа на промисловому майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9 була розроблена ще у 1980 роках, з метою забезпечення електроенергією єдиного промислового майданчику, на якому функціонувало ДП «КИЇВСЬКИЙ РАДІОЗАВОД», який було реорганізовано у 1996 році.

19.12.2018 між ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (постачальник) та ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» (споживач) було укладено договір № 787 ПВ про постачання електричної енергії споживачу, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Також 19.12.2018 між ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», як учасником роздрібного ринку електричної енергії - Оператором системи розподілу, та ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК», як Споживачем, було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії шляхом подання ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» відповідної Заяви приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (особовий рахунок №787).

Згодом, 01.02.2019 між ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» (Виконавець) та ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» (Замовник) було укладено Договір № 88/Е від 01.02.2019 про надання послуг з технічного забезпечення електричною енергією.

Судами попередніх інстанцій установлено, що електроустановки ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» також розташовані на промисловому майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9.

З огляду на викладене, суди дійшли висновку, що ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» має електроустановки, які забезпечувались електричною енергією відповідно до умов договору Договір № 787 ПВ, та розташовані на промисловому майданчику, на якому також розміщені електроустановки ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА», які відповідно до умов договору № 88/Е від 01.02.2019 забезпечувались електричною енергією через розподільчі установки і електричні мережі ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК».

Водночас, НКРЕКП листом від 16.11.2020 № 42/783-20 було витребувано у позивача документи, необхідні для проведення позапланової перевірки.

Іншим листом від 18.11.2020 № 42/792-20 НКРЕКП витребувано у позивача інформацію щодо обсягу закупівлі електричної енергії з помісячною розбивкою за період з 01.07.2019 по 31.10.2020.

Листами від 18.11.2020 № 651 та від 20.11.2020 № 655 позивач надав НКРЕКП запитувані документи та інформацію.

27.11.2020 ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» отримано акт від 27.11.2020 № 575, складений за результатами проведення позапланової виїзної перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, в якому зазначено, що позивачем порушено:

1) частину першу статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо наявності в учасників ринку електричної енергії, зокрема, в електропостачальника, укладених договорів, передбачених вимогами зазначеної статті, для забезпечення функціонування ринку електричної енергії;

2) частини п`ятої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо обов`язку електропостачальника для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньо добовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту;

3) пункту 4.5 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії), яким встановлено, що оплата електропостачальнику вартості електричної енергії, у тому числі на підставі визнаної претензії, здійснюється виключно коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника;

4) пункту 2.7 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності №3а-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) «Звіт про діяльність постачальника електричної енергії», затвердженої постановою НКРЕКП від 20.12.2019 р № 2897 (далі - Інструкція), щодо обов`язку ліцензіата забезпечувати достовірність інформації, зазначеної ним у формі звітності № 3а-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) «Звіт про діяльність постачальника електричної енергії» (далі - форма звітності № За-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна);

5) пункту 2 Пояснень щодо заповнення форми звітності № 20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» (додаток 2 до Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 № 491) (далі - Пояснення щодо заповнення форми звітності), яким визначено, що форму звітності № 20-НКРЕКП (квартальна) подають платники внеску щокварталу не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, в якому сплачується внесок на регулювання, на паперових носіях та електронною поштою до структурного підрозділу НКРЕКП на території за місцезнаходженням платника внеску та забезпечують достовірність інформації, наведеної у звіті;

6) підпункту 6 пункту 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу щодо обов`язку ліцензіата сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються рішенням НКРЕКП;

7) підпункту 7 пункту 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу щодо обов`язку ліцензіата надавати до НКРЕКП документи (їх копії), інформацію (дані, відомості, звітність), необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП;

8) підпункту 10 пункту 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу щодо обов`язку ліцензіата при формуванні договорів постачання електричної енергії споживачу керуватися примірним договором постачання електричної енергії споживачу, затвердженим НКРЕКП, та забезпечити наявність у договорі умов постачання електричної енергії, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії»;

9) підпункту 12 пункту 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу щодо обов`язку ліцензіата стати учасником ринку відповідно до правил ринку електричної енергії;

10) підпункту 13 пункту 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу щодо обов`язку ліцензіата укладати договори, обов`язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів;

11) підпункту 14 пункту 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу щодо обов`язку ліцензіата здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами (крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами) за договором постачання електричної енергії споживачу та з дотриманням правил роздрібного ринку;

12) підпункту 17 пункту 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу щодо обов`язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії;

13) підпункту 28 пункту 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу щодо обов`язку ліцензіата відкрити в установах одного з уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для здійснення розрахунків.

03.12.2020 ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» подало до НКРЕКП заперечення на акт № 575 від 27.12.2020 щодо проведення позапланової перевірки дотримання суб`єктом господарювання законодавства та ліцензійних умов з провадження господарської діяльності.

17.12.2020 на офіційному веб-сайті відповідача опубліковано перелік питань порядку денного засідання НКРЕКП призначеного на 23.12.2020, згідно із пунктом 26 якого, на вказану дату також призначено розгляд питання «Про порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу AT «Енергетичний завод «Енергетик» та опубліковано «Обґрунтування до проєкту постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на AT «Енергетичний завод «Енергетик» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та здійснення заходів державного регулювання».

21.12.2020 позивачем супровідним листом № 696 від 21.12.2020 подано до НКРЕКП заперечення на обґрунтування до проєкту постанови.

24.12.2020 НКРЕКП прийнято постанову № 2735 «Про накладення штрафу на AT «Енергетичний завод «Енергетик» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та здійснення заходів державного регулювання», яку оприлюднено на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

Цією постановою вирішено:

1. Відповідно до пунктів 11 та 12 частини першої статті 17, статті 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» накласти штраф у розмірі 1 700 000 (один мільйон сімсот тисяч) гривень на ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» (код ЄДРПОУ 24742491) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу.

2. Відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язати ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК»:

1) у строк до 01 лютого 2021 року надіслати до НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області в установленому порядку скориговані форми регуляторної звітності з урахування факту здійснення діяльності з постачання електричної енергії суб`єктам господарювання за період з липня 2019 року по листопад 2020 року;

2) у строк до 01 лютого 2021 року на підставі скоригованих форм регуляторної звітності надіслати до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області форми звітності № 20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» за період з III кварталу 2019 року по III квартал 2020 року та сплатити внески на регулювання за цей період, про що у строк до 15 лютого 2021 року повідомити НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів;

3) у строк до 01 лютого 2021 року надіслати до НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області в установленому порядку додаток 1 «Інформація про обсяг чистого доходу від діяльності з постачання електричної енергії споживачу та/або трейдерської діяльності» до форми звітності №3а-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) за І - IV квартали 2019 року та І - III квартали 2020 року, а також у паперовому вигляді звітність за формами № 4-НКРЕКП- моніторинг-постачання (річна) «Звіт про договірні відносини» та № 11-НКРЕКП-моніторинг- постачання (річна) «Звіт про звернення та скарги споживачів електропостачальника» за 2019 рік;

4) у строк до 01 березня 2021 року привести свої дії стосовно суб`єктів господарювання, електроустановки яких приєднані до технологічних електричних мереж AT «Енергетичний завод «Енергетик», у відповідність до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, про що у строк до 15 березня 2021 року повідомити НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів.

Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не здійснювався продаж електричної енергії, як електропостачальником в розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії», а укладений між ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» та ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» договір про надання послуг з технічного забезпечення електричною енергією регулює, зокрема, відносини щодо розрахунків за перетікання електричної енергії.

Суди також констатували порушення Регулятором процедури проведення позапланової виїзної перевірки, оскільки підстави проведення перевірки, зазначені у посвідченні від 11.11.2020, не відповідають змісту постанови від 21.10.2020 №1932 про проведення позапланової виїзної перевірки АТ «Енергетичний завод «Енергетик», що своєю чергою є додатковою підставою для визнання протиправною і скасування оскаржуваної постанови, яка була прийнята на підставі висновків такої перевірки.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Скаржник зазначив, що на адресу НКРЕКП надійшло звернення ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» від 18.08.2020 № 159 зі змісту якого вбачається факт здійснення постачання позивачем на користь ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» електричної енергії.

Водночас, при подачі до НКРЕКП форм регуляторної звітності згідно із вимогами постанови НКРЕКП від 28.02.2019 № 282 «Про затвердження форм звітності НКРЕКП для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення» (далі - Постанова № 282) та постанови НКРЕКП від 29.03.2019 № 450 «Про затвердження форм звітності з моніторингу для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення» факт постачання електричної енергії споживачам не відображається.

Таким чином, НКРЕКП було ініційовано проведення позапланової виїзної перевірки позивача на підставі вимог пункту 5 частини сьомої статті 19 Закону про НКРЕКП, зокрема, підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Водночас за позицією скаржника, судами першої та апеляційної інстанції не досліджені зазначені у відзиві доводи відповідача щодо повноважень НКРЕКП на проведення позапланової перевірки дотримання Ліцензійних умов, та наявності підстав для проведення позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК».

Також скаржник заперечує висновки судів попередніх інстанцій про самовільне розширення НКРЕКП питань, які перевірялися.

По суті виявлених у ході перевірки порушень, скаржник зазначив, що дійсно позивач здійснює купівлю електричної енергії (у тому числі, яка постачалась ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА»), як споживач електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.12.2018 № 787 ПВ, укладеного з ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ».

Водночас, ліцензіат не здійснював закупку електричної енергії як учасник оптового ринку електричної енергії, а використовуючи своє становище як основного споживача, у розумінні Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), здійснював постачання електроенергії своєму субспоживачу, що не передбачено чинним законодавством.

Відповідач наголосив, що ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» здійснювало закупівлю електричної енергії у ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» не з метою власного споживання, а з метою її перепродажу іншим суб`єктам господарювання, електроустановки яких приєднані до електромереж позивача.

Одночасно з цим, основним фактором у вказаному питанні є підтвердження відсутності власного споживання позивачем закупленої у ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» електричної енергії.

Отже, за висновками НКРЕКП, у спірному випадку позивач не є споживачем електричної енергії у розумінні вимог Закону України «Про ринок електричної енергії».

Водночас, виходячи із умов укладеного між позивачем та ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» договору про надання послуг з технічного забезпечення електроенергією від 01.02.2019 № 88/Е та враховуючи положення пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ (Правила роздрібного ринку електричної енергії), ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» по відношенню до ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» є основним споживачем, а ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА», в свою чергу, для позивача субспоживачем, що судами попередніх інстанцій не досліджувалося.

Разом з тим, відповідно до вимог пункту 1.2.3 глави 1.2 розділу І ПРРЕЕ, у разі використання оператором системи технологічних електричних мереж власника мереж, який не виконує функцій оператора системи згідно з умовами ліцензії або законодавством, для забезпечення транспортування електричної енергії електричними мережами, що не належать оператору системи відносини між власником цих мереж та оператором системи, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 1 до ПРРЕЕ).

Проте, договір про спільне використання технологічних електричних мереж між позивачем та відповідним оператором системи розподілу ліцензіатом посадовим особам відповідача не надавався.

Також скаржник наголосив, що судами попередніх інстанцій не досліджувалося те, що позивачем взагалі не надавалася до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді звітність за формами № 5-НКРЕКП «Звіт про розрахунки за спожиту електричну енергію» (за період липень 2019 року - березень 2020 року), №7-НКРЕКП «Звіт про розрахунки за електричну енергію, закуплену постачальниками на оптовому ринку електричної енергії України та поставлену споживачам» (за липень 2019 року); № За-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) «Звіт про діяльність постачальника електричної енергії» (за період з грудня 2019 року по жовтень 2020 року), № За-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) «Звіт про діяльність постачальника електричної енергії» (за період IV квартал 2019 року - III квартал 2020 року).

Своєю чергою звітність за формою № За-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) «Звіт про діяльність постачальника електричної енергії» (за період грудень 2019 року - квітень 2020 року та за серпень 2020 року) була подана ліцензіатом до НКРЕКП із порушенням терміну від 21 до 209 днів.

Також під час проведення перевірки ліцензіат надав до НКРЕКП в електронному вигляді форми звітності, затверджені Постановою НКРЕКП № 450, зі значенням « 0» обсягів електричної енергії поставленої споживачам за період липень 2019 року - жовтень 2020 року, а саме: форма № 3-НКРЕКП-моніторинг-постачання (місячна); форма № 9-НКРЕКП-моніторинг-постачання (квартальна); форма № 12-НКРЕКП-моніторинг-постачання (квартальна).

Позивач також надав до НКРЕКП в електронному вигляді форми звітності, затверджені постановою НКРЕКП № 450, зі значенням « 0» обсягів електричної енергії поставленої споживачам за 2019 рік: форма № 1-НКРЕКП-моніторинг-постачання (річна); форма № 2-НКРЕКП-моніторинг-постачання (річна); форма №10-НКРЕКП-моніторинг-постачання (річна).

Водночас звітність за формою № 4-НКРЕКП-моніторинг та формою № 11-НКРЕКП-моніторинг під час перевірки в паперовому та електронному вигляді ліцензіатом не надано.

За таких обставин, НКРЕКП вважає обґрунтованим притягнення позивача до відповідальності за неподання та подання з порушенням строків звітності, визначеної вимогами нормативно-правових актів у сфері електроенергетики.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Вважає, що судами попередніх інстанцій надана повна та об`єктивна оцінка усім доводам НКРЕКП.

Позивач наголосив, що доводи відповідача щодо правомірності висновків НКРЕКП, викладених в акті перевірки, спростовуються фактичними обставини у справі.

Наполягає, що ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» не є електропостачальником, а лише здійснював забезпечення електроенергією, як власник електричних мереж, на промисловому майданчику, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, на підставі відповідних договорів.

Зазначив, що ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» має електроустановки, які забезпечувались електричною енергією відповідно до умов договору № 787 ПВ, та розташовані на промисловому майданчику, на якому також розміщені електроустановки ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА», які відповідно до умов договору №88/Е від 01.02.2019 забезпечувались електричною енергією через розподільчі установки і електричні мережі ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК».

Таким чином, судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що позивач не здійснював продаж електроенергії за договорами постачання, а тому в розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» не є електропостачальником та учасником ринку електричної енергії, а виступає непобутовим споживачем, на виконання чого має укладені з оператором системи розподілу (ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») та з постачальником електричної енергії (ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ») договори.

Щодо тверджень НКРЕКП про те, що позивачем не подавалася звітність за формами № 5-НКРЕКП, № 7-НКРЕКП, № 4-НКРЕКП та 11-НКРЕКП; не укладалися усі договори, наявність яких необхідна при здійсненні діяльності на оптовому ринку електричної енергії, а також не відкривалися в установленому законодавством порядку рахунки із спеціальним режимом використання, ліцензіат пояснив, що такі дії не вчинялися ним, оскільки ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» не здійснювалось такого виду господарської діяльності, як постачання електричної енергії споживачу. У ході проведення перевірки, так і під час судового розгляду справи, позивач неодноразово наголошував на тому, що після отримання Ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу не розпочав надавати відповідні послуги.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

Закон України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2019-VIII) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2019-VIII державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Своєю чергою, за визначенням, наведеним у пункті 72 частини першої статті 1 цього Закону, Регулятором є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України від 22.09.2016 №1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII).

Згідно із частинами першою, другою статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 Закону № 1540-VIII за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Положеннями статті 22 цього Закону визначено, що суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Отже, зміст наведених законодавчих норм дає підстави дійти висновку, що НКРЕКП, як Регулятор, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, має право здійснювати державний контроль, зокрема шляхом проведення відповідних перевірок, за результатами яких складаються акти, та застосовувати санкції до суб`єктів господарювання за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг у розмірах, встановлених Законом № 2019-VIII.

Так, згідно із частиною першою статті 77 Закону № 2019-VIII учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до приписів частини другої цієї статті правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності; недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; неподання або несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, а також надання недостовірної інформації у такій звітності.

Частиною третьою статті 77 Закону № 2019-VIII визначено, що у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

При визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини (частина п`ята статті 77 Закону № 2019-VIII).

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій установлено, що за результатами перевірки позивача з питань дотримання ним законодавства та ліцензійних умов з провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, відповідачем складено акт від 27.11.2020 № 575, на підставі висновків якого прийнято оскаржувану постанову від 24.12.2020 №2735 про накладення штрафу.

Відповідно до висновків посадових осіб відповідача, ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» в періоді, що перевірявся, кваліфіковано як енергопостачальника, яким були допущені порушення вимог частини першої статті 4 Закону № 2019-VIII (щодо наявності в учасників ринку електричної енергії, зокрема, в електропостачальника, укладених договорів, передбачених вимогами зазначеної статті, для забезпечення функціонування ринку електричної енергії), частини п`ятої статті 56 Закону №2019-VIII (щодо обов`язку електропостачальника для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньо добовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту), Ліцензійних умов № 1469, ПРРЕЕ, а також постанов НКРЕКП від 28.02.2019 № 282 і від 06.04.2017 № 491.

Відповідач вважає, що позивач у перевіряємому періоді здійснював постачання електричної енергії, зокрема ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА», без оформлення відповідних договорів для забезпечення функціонування ринку електричної енергії.

Своєю чергою позивач такі висновки посадових осіб відповідача заперечує та наголошує на тому, що у перевіряємий період не здійснював ліцензійного виду господарської діяльності з постачання електричної енергії, натомість фактично забезпечував перетікання електричної енергії до розподільчих електричних мереж ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА», які знаходяться на промисловому майданчику ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК», на умовах договору № 88/Е від 01.02.2019 про надання послуг з технічного забезпечення електричною енергією, що прямо визначено законом.

Проаналізувавши нормативно-правові акти, що регулюють правовідносини у сфері енергопостачання, та встановивши фактичні обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли одностайного висновку, що позивач не здійснював продаж, перепродаж електричної енергії, ні ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА», ні будь-яким іншим фізичним та юридичним особам, що розташовані на промисловому майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, який діє, як єдиний енергетичний комплекс.

Також суди обох інстанцій дійшли висновку про порушення відповідачем процедури проведення перевірки, оскільки підстави проведення перевірки, зазначені в посвідченні від 11.11.2020, не відповідають змісту постанови від 21.10.2020 № 1932 про проведення позапланової виїзної перевірки АТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК».

Надаючи правову оцінку в контексті спірних правовідносин, колегія суддів зазначає таке.

Щодо підстав для проведення перевірки, колегія суддів зазначає таке.

Приписами статті 19 Закону № 1540-VIII унормовано, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є:

1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;

2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав;

3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;

4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;

5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів.

У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до п`яти робочих днів з внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.

Під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.

У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону про НКРЕКП Регулятор має право, зокрема, отримувати безоплатно на свій запит необхідні для виконання покладених функцій від суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, - копії документів, статистичну та іншу інформацію про їхню діяльність; вимагати від суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, надання у визначені Регулятором строки, але не менш як протягом 10 робочих днів, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації, пов`язаної з провадженням такими суб`єктами ліцензованої діяльності, необхідних для виконання покладених функцій.

Відповідно до приписів пунктів 2.2, 2.3, підпункту 2 пункту 4.1 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428, рішення про проведення перевірки приймається НКРЕКП на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, та оформлюється постановою. Для проведення перевірки оформляється посвідчення за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, яке підписується Головою НКРЕКП або виконуючим обов`язки Голови НКРЕКП і засвідчується печаткою та долучається разом з актом перевірки після її закінчення до ліцензійної справи.

Судами попередніх інстанцій установлено, що постановою НКРЕКП № 1932 від 21.10.2020 призначено позапланову виїзну перевірку позивача на підставі пункту 5 частини сьомої статті 19 Закону № 1540-VIII (перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах).

Водночас суди констатували, що у посвідченні на проведення позапланової виїзної перевірки № 537 (графа - «підстава проведення перевірки») зазначена постанова НКРЕКП від 21.10.2020 № 1932 «Про проведення позапланової виїзної перевірки AT «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД «ЕНЕРГЕТИК», з урахуванням звернень TOB «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» від 18.08.2020 № 159 (вх. НКРЕКП від 19.08.2020 № 18656/1-20) та від 21.09.2020 № 174 (вх. НКРЕКП від 22.09.2020 № 20928/1-20).

Отже, за висновками судів обох інстанцій, в посвідченні на проведення позапланової виїзної перевірки № 537 фактично зазначена інша підстава для проведення перевірки, а саме: обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав (пункт 2 частини сьомої статті 19 Закону № 1540-VIII), що не відповідає змісту постанови НКРЕКП № 1932 від 21.10.2020 «Про проведення позапланової виїзної перевірки АТ «Енергетичний завод «Енергетик».

Водночас колегія суддів вважає такі висновки помилковими, з огляду на наступне правове регулювання встановлених судами підстав призначення перевірки.

Відповідно до інформації, що міститься у матеріалах справи, на адресу НКРЕКП надійшло звернення ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» від 18.08.2020 № 159 зі змісту якого вбачається факт здійснення постачання позивачем на користь ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» електричної енергії.

Власне з метою всебічного розгляду звернення ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА», НКРЕКП листом від 11.09.2020 № 9730/14/7-20 звернулася до позивача із вимогою надати інформацію, з копіями підтвердних документів, щодо порядку постачання електричної енергії до об`єктів ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА», у тому числі технологічними електричними мережами основного споживача.

Листом від 24.09.2020 № 576 позивач надав до НКРЕКП належним чином завірені копії запитуваних документів, зокрема договір про надання послуг з технічного забезпечення електричною енергією ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» від 01.02.2019 №88/Е, предметом якого є забезпечення електричною енергією електроустановок замовника - ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА», додатком № 1 до якого є обсяги постачання електричної енергії ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА».

Своєю чергою, від ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» листом від 21.09.2020 № 174 на адресу НКРЕКП надійшли копії актів про фактичне споживання активної електроенергії по договору від 01.02.2019 № 88/Е за січень - серпень 2020 року, оформлених між позивачем та ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА», а також виставлених ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» рахунків на оплату ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» за договірну величину споживання електричної енергії за аналогічні періоди.

Водночас позивач при подачі до НКРЕКП форм регуляторної звітності згідно з вимогами постанов НКРЕКП № 282 та № 450 не відобразив факт постачання у перевіряємому період електричної енергії споживачам.

Таким чином, в цілях перевірки достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах, перевірка НКРЕКП була призначена на підставі пункту 5 частини сьомої статті 19 Закону про НКРЕКП.

Колегія суддів враховує, що в посвідченні на перевірку від 11.11.2020 № 537 зазначено конкретні вимоги чинного законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469, перевірка яких здійснювалася, та які стосуються виключно порядку заповнення, процедур та строків подання до НКРЕКП звітності та інших документів тощо.

Водночас, оскільки під час перевірки достовірності наданих позивачем Регулятору даних у звітності або в інших документах також були виявлені однорідні порушення, зокрема, щодо діяльності Ліцензіата під час здійснення операцій з купівлі-продажу електричної енергії, то з урахуванням вимог частини сьомої статті 19 Закону про НКРЕКП, такі порушення, як взаємопов`язані, також знайшли своє відображення у акті перевірки № 575 з наданням їм відповідної оцінки.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що НКРЕКП порушені вимоги законодавства щодо призначення та дотримання процедури проведення перевірки.

Надаючи правову оцінку по суті встановлених під час перевірки порушень та підстав прийняття оскарженого рішення, колегія суддів зазначає таке.

За визначеннями, наведеними у частині першій статті 1 Закону № 2019-VIII, електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу; непобутовий споживач - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання; роздрібний ринок електричної енергії (далі - роздрібний ринок) - система відносин, що виникають між споживачем електричної енергії та електропостачальником у процесі постачання електричної енергії, а також іншими учасниками ринку, які надають пов`язані з постачанням електричної енергії послуги.

Частиною першою статті 4 Закону № 2019-VIII встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Одночасно цією нормою визначено перелік договорів, які укладаються для забезпечення функціонування ринку електричної енергії, серед яких, договір про постачання електричної енергії споживачу, інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Стаття 56 Закону № 2019-VIII визначає, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Водночас постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ).

Своєю чергою, ПРРЕЕ передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників роздрібного ринку електричної енергії, процедуру зміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».

Так, відповідно до вимог абзацу 2 пункту 1.1.1. ПРРЕЕ учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях (пункт 1.1.2. ПРРЕЕ):

власник електричних мереж - юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для розподілу електричної енергії, або юридична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі електричної енергії;

договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами;

договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що встановлює зміст та регулює правовідносини між оператором системи розподілу та основним споживачем, мережі якого розташовані на території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу, під час транспортування електричної енергії технологічними електричними мережами основного споживача, що укладається за типовою формою, затвердженою Регулятором, та згідно з яким передбачається оплата вартості послуг з використання технологічних електричних мереж основного споживача, визначеної за затвердженою Регулятором методикою;

основний споживач - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи;

субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.

На підставі інформації, зазначеної в акті перевірки, судами попередніх інстанцій установлено, що 19.12.2018 між ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (постачальник) та позивачем (споживач) було укладено Договір № 787 ПВ про постачання електричної енергії споживачу, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У подальшому, між позивачем та ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» було укладено Договір № 88/Е від 01.02.2019 про надання послуг з технічного забезпечення електричною енергією, за умовами якого (пункт 1.1) ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» закуповує електричну енергію для забезпечення промислового майданчика за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9 у ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» згідно Договору 787 ПВ від 19.12.2018 про постачання електричної енергії споживачу.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що Виконавець (ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК») забезпечує електричною енергією електроустановки Замовника (ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА») і проводить повний комплекс заходів з поточного ремонту та технічного обслуговування розподільчих установок і електричних мереж на промисловому майданчику за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, якими здійснюється електроживлення електроустановок Замовника.

Пунктом 2.1.2 Договору визначено, що Виконавець зобов`язується забезпечити Замовника електроенергією - в обсягах визначених відповідно до розділу 8 даного договору (Додаток № 1 «Обсяг забезпечення електричної енергії Замовника»), в якому, зокрема зазначено обсяг постачання електричної енергії Замовнику протягом календарного року 647 кВт.год (з розбивкою по місяцях).

Відповідно до інформації, зазначеній у акті перевірки, сукупний дохід (вартість поставленої електричної енергії), отриманий ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК», становить 68 756 358,73 грн (з ПДВ), зокрема ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» 1 581 883,34 грн (з ПДВ).

Отже, з наведеного вбачається та встановлено перевіркою, що ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» здійснювало закупівлю електричної енергії у ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» не лише з метою власного споживання, а з метою надання послуги із забезпечення електричної енергії, зокрема ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» на підставі договору про надання послуг з технічного забезпечення електричною енергією

Отже, ліцензіат не здійснював закупку електричної енергії як учасник оптового ринку електричної енергії, а використовуючи своє становище як основного споживача у розумінні ПРРЕЕ, здійснював постачання електроенергії своєму субспоживачу, що не передбачено чинним законодавством.

Водночас стаття 49 Закону № 2019-VIII передбачає, що основний споживач зобов`язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою Регулятором.

Згідно із вимогами пункту 1.2.3 глави 1.2 розділу І ПРРЕЕ, у разі використання оператором системи розподілу технологічних електричних мереж власника мереж, який не виконує функцій оператора системи розподілу згідно з умовами ліцензії або законодавством, для забезпечення транспортування електричної енергії електричними мережами, що не належать оператору системи розподілу відносини між власником цих мереж та оператором системи розподілу, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 1 до цих Правил).

Проте, за твердженням відповідача, договір про спільне використання технологічних електричних мереж між ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» та відповідним оператором системи розподілу не укладався та судами попередніх інстанцій зазначена інформація не спростована.

Натомість постачання електричної енергії основним споживачем - ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» до електроустановок субспоживачів - суб`єктів господарювання, зокрема ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА», на підставі договору про надання послуг з технічного забезпечення електроенергією, законом не передбачено.

Колегія суддів враховує, що судами попередніх інстанцій не спростовані висновками посадових осіб НКРЕКП, наведені в акті перевірки, що ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» фактично постачав електричну енергію, яка була придбана у ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», до електроустановок споживачам, у т.ч. ТОВ «СТОРХАУЗ УКРАЇНА» (як субспоживачу) загальним обсягом 658 370,85 кВт.год загальною вартістю 1 581 883, 34 грн, проте у звітності, наданій до НКРЕКП, факт постачання електричної енергії Товариством не відображався, а також внески на регулювання не сплачувалися, що є порушенням вимог Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу.

За таких встановлених обставин, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій надана невірна їх правова оцінка щодо відсутності з боку позивача порушень вимог Ліцензійних умов.

Відповідно притягнення позивача до відповідальності за порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, відповідає складу вчинених позивачем правопорушень.

Колегія суддів враховує, що відповідно до вимог статті 22 Закону № 1540-VIII Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Так , за приписами статті 77 Закону № 2019-VIII учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із цим законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є:

порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності;

недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

неподання або несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, а також надання недостовірної інформації у такій звітності;

неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції, зокрема, у виді штрафу.

Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у розмірі від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.

Встановлені відповідачем протиправні дії позивача становлять ідеальну та реальну сукупність порушень, відповідальність за які передбачені статтею 77 Закону № 2019-VIII.

Отже, зважаючи на сукупність правопорушень позивача на ринку електричної енергії, їх наслідки для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, а також відсутність пом`якшуючих обставин, колегія суддів погоджується із висновками відповідача щодо наявності підстав для застосування до ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» санкції в виді штрафу в сумі 1 700 000 грн.

Одночасно з цим, в контексті вимог частини другої статті 2 КАС України, колегія суддів враховує, що оскаржувана постанова № 2735 поруч із застосуванням штрафних санкцій (пункт 1), одночасно покладає на позивача обов`язок привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства, а саме (пункт 2 постанови):

- у строк до 01 лютого 2021 року надіслати до НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області в установленому порядку скориговані форми регуляторної звітності з урахування факту здійснення діяльності з постачання електричної енергії суб`єктам господарювання за період з липня 2019 року по листопад 2020 року;

- у строк до 01 лютого 2021 року на підставі скоригованих форм регуляторної звітності надіслати до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області форми звітності № 20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» за період з III кварталу 2019 року по III квартал 2020 року та сплатити внески на регулювання за цей період, про що у строк до 15 лютого 2021 року повідомити НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів;

- у строк до 01 лютого 2021 року надіслати до НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області в установленому порядку додаток 1 «Інформація про обсяг чистого доходу від діяльності з постачання електричної енергії споживачу та/або трейдерської діяльності» до форми звітності №3а-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) за І - IV квартали 2019 року та І - III квартали 2020 року, а також у паперовому вигляді звітність за формами № 4-НКРЕКП- моніторинг-постачання (річна) «Звіт про договірні відносини» та № 11-НКРЕКП-моніторинг- постачання (річна) «Звіт про звернення та скарги споживачів електропостачальника» за 2019 рік;

- у строк до 01 березня 2021 року привести свої дії стосовно суб`єктів господарювання, електроустановки яких приєднані до технологічних електричних мереж AT «Енергетичний завод «Енергетик», у відповідність до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, про що у строк до 15 березня 2021 року повідомити НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів.

Так, частина друга статті 22 Закону № 1540-VIII передбачає, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону № 1540-VIII рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями.

Згідно із частиною дев`ятою цієї ж статті, рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Частиною першою статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (далі - Порядок № 428).

Дія цього Порядку поширюється на суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності (далі - ліцензіати) та регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється НКРЕКП (пункт 1.2. Порядку № 428).

Згідно із пунктом 10.1 Порядку № 428 у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов НКРЕКП розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, питання відповідальності ліцензіата та приймає рішення про застосування до нього санкцій.

Приписами пункту 10.2 цього Порядку унормовано, що за порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП може застосовувати до ліцензіатів санкції у вигляді: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.

Своєю чергою, відповідно до пункту 10.4 Порядку № 428 рішення НКРЕКП про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок, оформлюється розпорядженням, копія якого вручається особисто уповноваженій особі ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в НКРЕКП) або надсилається ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п`яти робочих днів з дня прийняття.

Отже, зміст наведених норм свідчить, що рішення Регулятора щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, оформлюється окремим документом у формі розпорядження.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 160/3512/19, від 29.01.2021 у справі № 520/10318/19, від 24.11.2021 у справі № 620/995/19, від 15.02.2022 у справі № 120/1139/19-а, від 21.03.2023 у справі № 640/17821/21, від 18.05.2023 у справі № 640/18331/19, від 20.05.2023 у справі № 340/370/21, від 29.04.2024 у справі № 640/13351/19 та інших, і колегія суддів у цій справі не вбачає підстав відступати від такого.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення НКРЕКП про усунення ПрАТ «ЕЗ «ЕНЕРГЕТИК» виявлених під час перевірки порушень (пункт 2 оскаржуваної постанови), мало бути викладено у формі розпорядження.

Відповідно зобов`язання позивача вчинити дії, окреслені у пункті 2 оскаржуваної постанови про накладення штрафу, суперечить положенням частини п`ятої статті 14 Закону № 1540-VIII та пункту 10.4 Порядку № 428, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Колегія суддів наголошує, що недотримання відповідачем форми прийняття рішення про зобов`язання позивача усунути виявлені під час перевірки порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП, не можна вважати формальним порушенням встановленої процедури та, відповідно, «правовим пуризмом», оскільки в залежності від способу і порядку прийняття рішень настають різні правові наслідки.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про протиправність пункту 2 оскаржуваної постанови № 2735.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За правилами пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

З огляду на викладене, касаційну скаргу слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі №640/568/21 скасувати і ухвалити нову постанову про часткове задоволення позову.

Визнати протиправним і скасувати пункт 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2020 № 2735 «Про накладення штрафу на АТ «Енергетичний завод «Енергетик» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та здійснення заходів державного регулювання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

В. М. Шарапа