Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2019 року

Київ

справа №826/15357/14

адміністративне провадження №К/9901/3422/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2014 у складі судді Данилишин В.М. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015 у складі колегії суддів Собківа Я.М., Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю. у справі №826/15357/14 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Автокразбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" Третяка Володимира Олександровича про визнання протиправними дій, зобо'язати вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі по тексту - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому, в якому просила:

- визнати неправомірною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту - відповідач) щодо не включення її до загального реєстру вкладників ПАТ "Автокразбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати відповідача вжити заходів, направлених на включення її до загального реєстру вкладників ПАТ "Автокразбанк", а також на повернення їй сум вкладів та нарахованих процентів, що розміщені на рахунках № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 (євро), № НОМЕР_4 (долари США), № НОМЕР_4 (гривня), № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, відкритих у ПАТ "Автокразбанк", у межах гарантованої суми відшкодування.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю відмови Уповноваженої особи Фонду у включенні позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, оскільки на підставі договору дарування позивач набув право вкладника в банку, на якого відповідно до статті 1058 ЦК України розповсюджується дія договору банківського вкладу в частині подарованої суми.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2014 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, позивач звернулася з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування касаційної скарги вказує, що внаслідок укладення договору дарування вкладу, відбулася заміна кредитора у зобов'язанні, а позивач набула статусу кредитора та вкладника Банку.

В запереченні на касаційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вказує, що позивач не має права на отримання відшкодування за вкладами ОСОБА_4

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

У ході розгляду справи судами встановлено, що між ОСОБА_4 та ПАТ "Автокразбанк" було укладено договори про відкриття та обслуговування відповідних рахунків та договори банківських вкладів.

26 серпня 2014 року між ОСОБА_4, як дарувальником, та позивачем, як обдарованою, було укладено договір дарування вкладів, за умовами якого дарувальник передає безоплатно у власність обдарованої грошові вклади, які знаходяться на рахунках ПАТ "Автокразбанк", а обдарована приймає у дар від дарувальника такі вклади на вимогу та строкові вклади у момент підписання цього договору.

У відповідності до постанови Правління Національного банку України від 30 травня 2014 року № 320 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" до категорії неплатоспроможних" ПАТ "Автокразбанк" було віднесено до категорії неплатоспроможних та зобов'язано департамент пруденційного нагляду Генерального департаменту банківського нагляду не пізніше дня, наступного за днем прийняття постанови, повідомити відповідача про прийняття Національним банком України рішення про віднесення ПАТ "Автокразбанк" до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30 травня 2014 року № 40 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації" розпочато процедуру виведення ПАТ "Автокразбанк" з ринку та здійснення у ньому тимчасової адміністрації із 30 травня 2014 року по 29 серпня 2014 року включно. Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Автокразбанк" Третяка В.О.

Постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2014 року № 537 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "Автокразбанк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29 серпня 2014 року № 76 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКБ Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Автокразбанк" з відшкодуванням з боку відповідача коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання із 29 серпня 2014 року.

З цих підстав, позивач 15 вересня 2014 року звернулася до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із письмовою заявою про внесення відповідних змін до реєстру вкладників ПАТ "Автокразбанк" для здійснення виплат та виплату позивачу вкладів, розміщених на відповідних рахунках вказаного банку.

Відмовляючи в задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, покликався на те, що статус вкладника, який має право на отримання відшкодування від відповідача, набуває саме ОСОБА_4, а не позивач.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Отже, Закон № 4452-VI пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу (рахунку) за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Тобто однією з умов виникнення у фізичної особи права на отримання відшкодування коштів за рахунок ФГВФО є наявність на дату прийняття Національним Банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних відкритого банківського рахунку (вкладу) відповідно до договору, укладеного між банком та фізичною особою.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Частиною першою статті 2 Закону № 4452-VI вклад визначено, як кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Пунктом 4 частиною першою статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з положеннями частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, вкладні (депозитні) рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів. При цьому, вкладником вважається саме та особа, яка має відкритий на своє ім'я рахунок у банку.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що відповідне рішення про виведення ПАТ "Автокразбанк" з ринку та здійснення у ньому тимчасової адміністрації виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято 30 травня 2014 року. Договір дарування вкладів між ОСОБА_4 та позивачем, у свою чергу, укладено 26 серпня 2014 року, а саме після дати прийняття вказаного рішення, а тому статус вкладника, який має право на отримання відшкодування від відповідача, набуває ОСОБА_4

Крім того слід зазначити, що позивачем не надано доказів наявності відкритого на його ім'я банківського рахунку у ПАТ "Автокразбанк", а укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 договір дарування від 26 серпня 2014 року не є підставою для автоматичного віднесення позивача до вкладників банку, оскільки цьому має передувати процедура укладення договору банківського вкладу між банком та ОСОБА_2 з подальшим переведення на відкритий рахунок грошових коштів згідно вказаного договору.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2 не є вкладником банку у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI, відтак, положення абзацу 1 частини першої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на неї не поширюються, тобто позивач не є тією особою, яка набула право на відшкодування суми коштів за рахунок ФГВФО, тобто відсутні правові підстави для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Автокразбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду