Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.07.2021 року у справі №451/1729/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 451/1729/18

адміністративне провадження № К/9901/24491/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від
31.03.2021 (суддя - Грень Н. М. ) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 (колегія суддів у складі: Обрізко І. М., Іщук Л. П., Сеника Р. П. ),

УСТАНОВИЛ:

Обставини справи

10.12.2018 Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернулася до Радехівського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 08.04.2020 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 08.09.2020 рішення Радехівського районного суду Львівської області від 08.04.2020 скасовано. Провадження у справі за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі закрито. Роз'яснено позивачу право на звернення до суду з цією вимогою в порядку адміністративного судочинства до Львівського окружного адміністративного суду, також роз'яснено позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

16.11.2020 представник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернувся до Львівського апеляційного суду Львівської області із заявою про передачу справи до належного суду.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 05.02.2021 заяву Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Передано справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 позовну заяву Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі залишено без руху. Позивачу запропоновано у 5-денний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску строку.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021, позовну заяву Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що чинним процесуальним законодавством встановлено місячний строк звернення до суду з позовом про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання. Процесуальний строк на звернення до суду за захистом порушених прав у Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного розпочався з 01.09.2018 - моменту відмови від добровільного відшкодування витрат. Суд встановив, що з цивільним позовом до Радехівського районного суду Львівської області позивач звернувся 05.12.2018 та із заявою до Львівського апеляційного суду про передачу справи до Львівського окружного адміністративного суду позивач звернувся 16.11.2020. Водночас, суд урахував, що у постанові від
12.12.2018 у справі № 804/285/16 з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14.03.2018 у справі № 461/5577/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 820/5761/15, та вказала про те, що такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів. Разом з цим, суд дійшов висновку, що початком строку звернення до адміністративного суду із заявленими позивачем у даній справі позовними вимогами вважається 03.01.2019 (дата оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16). Таким чином, суд зазначив, що позивач, знаючи про зміну судової практики 03.01.2019, звернувся із заявою про передачу справи до адміністративного суду 18.11.2020, тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Окрім того, суд зазначив, що позивач станом на час розгляду справи Радехівським районним судом Львівської області був обізнаний про зміну підсудності даної категорії справ. Водночас підстав неможливості звернення до адміністративного суду у місячний строк з дня коли позивачу стало відомо, що такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, позивачем до суду не надано. Таким чином, суд дійшов висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можуть бути визнані судом поважними, доказів, які надавали підстави вважати причини пропуску строку поважними до суду не надано.

Крім того, суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивача щодо відсутності чіткої дати початку відліку спливу встановленого законом строку, враховуючи триваючий характер цих правовідносин, оскільки довідкою-розрахунком від
01.08.2018 № 1166 про належну суму до відшкодування чітко встановлено дату до якої відповідач мав сплатити відповідні кошти, а саме: 01.09.2018. Тобто, на думку суду, саме 01.09.2018 є днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не дотримано місячного строку як з дати набрання чинності та оприлюднення позиції Великої Палати Верховного Суду з приводу юрисдикції спору, так і з дня набранням чинності судового рішення апеляційного суду про закриття провадження у справі 08.04.2020, позаяк позивач лише 16.11.2020 звернувся до Львівського апеляційного суду із заявою про скерування справи в належний суд, причому окремого позову за вказаний період не подавав.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У липні 2021 року Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи касаційної скарги аналогічні викладеним у апеляційній скарзі.

Позиція інших учасників справи

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Рух касаційної скарги

05.07.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 451/1729/18.

Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2021 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Відповідно до наказу начальника Національної академії від 15.08.2017 № 58-КС (по особовому складу) ОСОБА_1 зараховано на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Наказом начальника Національної академії від 15.08.2017 № 204 (по стройовій частині) ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення з вечері 15.08.2017.

15.08.2017 між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України. Відповідач зобов'язувався сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів та добровільно відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому військовому закладі, в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.

Курсантом ОСОБА_1 подано рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії у зв'язку з небажанням продовжувати навчання та зобов'язання ним провести відшкодування вартості навчання.

Відповідно до витягу з наказу начальника Національної академії від 01.08.2018 № 82-КС (по особовому складу) солдата ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів у зв'язку з розірванням контракту та направлено на військовий облік до Радехівського РВК Львівської області.

Відповідно до витягу з наказу начальника Національної академії від 02.08.2018 № 195 (по стройовій частині) ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та знято з усіх видів забезпечення, зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії в сумі 128 182,17 грн.

Згідно з довідкою-розрахунком від 01.08.2018 ОСОБА_1 повинен був оплатити суму в касу або на рахунок Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного до 01.09.2018.

Позиція Верховного Суду

Джерела права та акти їхнього застосування (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 22.07.2021 касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 4 статті 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частин 1 , 2 статті 122 КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Частиною п'ятою цієї ж статті встановлено місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Так, згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Слід наголосити на тому, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та, відповідно, вирішенні питання про дотримання, чи порушення позивачем цього строку, суду, насамперед, слід з'ясувати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Предметом спору у цій справі є стягнення коштів, які витрачено на навчання відповідача у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у зв'язку з достроковим розірванням контракту, укладеного між солдатом ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом 5 років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д ", "е ", "є ", "з ", "и" частини 10 статті 25 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом 5 років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д ", відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти (далі - Порядок № 964), який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е ", "є ", "ж ", "и", "і" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Пунктом 7 Порядку № 964 передбачено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від
12.12.2018 у справі № 804/285/16, спори про відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби. У цьому судовому рішенні також зауважено, що в рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Слід зазначити, що ухвалюючи постанову від 12.12.2018 у справі № 804/285/16, Велика Палата Верховного Суду відступила від своїх попередніх висновків, викладених у постановах від 14.03.2018 у справі № 461/5577/15-ц та від
31.10.2018 у справі № 820/5761/15, з метою формування єдиної правозастосовчої практики щодо поширення юрисдикції адміністративних судів на зазначені публічно-правові спори як спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини 1 статті 19 КАС України).

З урахуванням зазначеного правового висновку Великої Палати Верховного Суду суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що строк звернення до суду у цій категорії справ становить один місяць, установлений частиною 5 статті 122 КАС України для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що початком строку звернення до адміністративного суду із заявленими позивачем у даній справі позовними вимогами вважається 03.01.2019 (дата оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16).

Суд першої інстанції зазначає, що позивач знаючи про зміну судової практики
03.01.2019 звернувся із заявою до Львівського апеляційного суду про передачу справи до адміністративного суду 18.11.2020, тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України. Окрім того, суд зазначає, що позивач уже станом на час розгляду справи Радехівським районним судом Львівської області був обізнаний про зміну підсудності даної категорії справ.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки довідкою-розрахунком від 01.08.2018 № 1166 про належну суму до відшкодування чітко встановлено дату до якої відповідач мав сплатити відповідні кошти, а саме: 01.09.2018, то на думку суду, саме 01.09.2018 є днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не дотримано місячного строку як з дати набрання чинності та оприлюднення позиції Великої Палати Верховного Суду з приводу юрисдикції спору, так і з дня набранням чинності судового рішення апеляційного суду про закриття провадження у справі 08.04.2020, позаяк позивач лише 16.11.2020 звернувся до Львівського апеляційного суду із заявою про скерування справи до Львівського окружного адміністративного суду.

Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

У цій справі доводи позивача стосовно строку звернення з цим позовом до суду основуються не на тому, що Велика Палата Верховного Суду змінила свою думку щодо підсудності цієї категорії спорів як обставини, яка в підсумку об'єктивно унеможливила своєчасне подання позовної заяви протягом місяця відколи навчальному закладу стало відомо (чи мало бути відомо) про наявність підстав для відшкодування коштів, витрачених на навчання та/або утримання курсанта.

Опосередковано позивач згадує про постанову Великої Палати Верховного Суду від
12.12.2018 у справі № 804/285/16, але основний акцент в обґрунтуванні своєї позиції стосовно строку звернення до суду він зробив на тому, що позовну заяву безпосередньо до Львівського окружного адміністративного суду не подавав, оскільки вона ухвалою Львівського апеляційного суду була направлена до Львівського окружного адміністративного суду у зв'язку зі зміною практики застосування процесуального законодавства. Крім того, позивач наголосив на тому, що Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування ним витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі в межах строку позовної давності, встановленої на час подачі позову відповідно до статті 256 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до матеріалів справи, рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 08.04.2020 відмовлено в задоволенні позову Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Верховний Суд зауважує, що на час винесення Радехівським районним судом Львівської області рішення у цій справі уже була постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16, за якою вирішення таких спорів віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Отже, Радехівський районний суд Львівської області повинен був прийняти рішення з урахуванням висловленого в цій поставної правозастосовчого висновку. Проте цього не зробив.

08.09.2020 постановою Львівського апеляційного суду рішення Радехівського районного суду Львівської області від 08.04.2020 скасовано. Провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law37~) внесено зміни до порядку повернення справ після закінчення апеляційного розгляду. Так, згідно з ~law38~ абзац перший частини 1 статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: "Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної частини 1 статті 256 ЦПК України, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої частини 1 статті 256 ЦПК України".

Отже, закінчивши апеляційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, з 08.02.2020 суд апеляційної інстанції має роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

З огляду на те, що Львівський апеляційний суд вирішив на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, він відповідно до частини 1 статті 256 ЦПК України у редакції ~law39~ роз'яснив позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Львівського апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду адміністративної юрисдикції.

Відповідно до матеріалів справи, копія постанови Львівського апеляційного суду від 08.09.2020 отримана позивачем 13.11.2020 за вх. № 13227 (т. 1 а. с. 126).

16.11.2020 Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, відповідно до частини 1 статті 256 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови Львівського апеляційного суду від
08.09.2020 звернулася до Львівського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

З огляду на наведене, Верховний Суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач звернувся до Львівського апеляційного суду із заявою про передачу справи до належного суду з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною 5 статті 122 КАС України, оскільки позивачем при зверненні до суду із цією заявою було дотримано вимоги частини 1 статті 256 ЦПК України, про які було зазначено в постанові Львівського апеляційного суду від 08.09.2020.

Тобто, у даному випадку позивачем позовну заяву безпосередньо до Львівського окружного адміністративного суду не обов'язково було подавати, оскільки з
08.02.2020 суд, який прийняв постанову про закриття провадження у справі, направляє справу за встановленою юрисдикцією за заявою позивача.

Крім того, враховуючи те, що відповідно до статті 20 КАС України справа за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі підсудна Львівському окружному адміністративному суду, Львівський апеляційний суд ухвалою від 05.02.2021 задовольнив заяву позивача про направлення справи за встановленою юрисдикцією та передав зазначену справу до Львівського окружного адміністративного суду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною 5 статті 122 КАС України позивачем не пропущений, оскільки позовна заява Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі була направлена до Львівського окружного адміністративного суду Львівським апеляційним судом у зв'язку зі зміною практики застосування процесуального законодавства та зверненням позивача із заявою про направлення цієї справи за встановленою юрисдикцією.

У цій справі суди попередніх інстанцій залишили поза увагою наведені обставини, які, на думку колегії суддів, мали значення для правильного вирішення питання про те, чи є підстави для залишення цього позову без розгляду, тож висновки, до яких дійшли суди, є передчасними.

Отже, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, колегія суддів Верховного Суду вважає, що постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до цього суду.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 скасувати, справу направити до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ. М. Мельник-Томенко А. В. Жук Н. М. Мартинюк