Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.09.2018 року у справі №821/142/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року

Київ

справа №821/142/17

адміністративне провадження №К/9901/932/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №821/142/17

за позовом ОСОБА_1 до начальника Херсонського прикордонного загону (військова частина 2161) Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України Шевченка Олега Петровича, Херсонського прикордонного загону (військова частина 2161) Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Херсонського прикордонного загону (військова частина 2161) Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року (постановлену у складі: головуючого судді Войтовича І.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Танасогло Т.М., суддів: Федусика А.Г., Яковлєва О.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника Херсонського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 26 грудня 2016 року № 546-вв в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності майора ОСОБА_1.

2. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що оскаржуваним наказом позивачу було оголошену догану, проте не вказано за який проступок його притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Підставою для накладення дисциплінарного стягнення слугував висновок службового розслідування, однак йому не було запропоновано надати пояснення, відмовлено в приєднанні письмових пояснень до матеріалів службового розслідування. Позивач вважає, що не вчиняв будь-якого правопорушення, а тому наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності є протиправним.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 09 березня 2017 року Херсонський окружний адміністративний суд вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Херсонського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 26 грудня 2016 року №546-вв в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності майора ОСОБА_1.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято відповідачем з порушенням чинного законодавства України. ОСОБА_1 мав право звертатися до наступного начальника, оскільки його безпосередній начальник відмовився зареєструвати та передати по команді його рапорти.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. 04 липня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Херсонського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2161) залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року залишити без змін.

Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 24 липня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Херсонського прикордонного загону (військова частина 2161) Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року. Прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Херсонського прикордонного загону (військова частина 2161) Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року.

6. Верховний Суд ухвалою від 09 січня 2018 року прийняв до провадження вказану касаційну скаргу.

7. ОСОБА_1 надав до суду заперечення на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

8. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі):

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

Херсонський прикордонний загін (військова частина 2161) Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України зазначає, що суди фактично здійснили перевірку нечинного рішення суб'єкта владних повноважень та скасували наказ який вже втратив чинність. Безпосередній начальник ОСОБА_1 не відмовлявся реєструвати та передавати рапорт по команді, а лише роз'яснив порядок звернення з рапортами до вищестоящого керівництва та зробив зауваження про неправильне написання його прізвища. Крім того, позивач замість скарги подав рапорт, що є порушенням статті 110 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

9. Доводи, викладені у запереченні на касаційну скаргу (позивача у справі):

ОСОБА_1 посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими. Зазначає, що згідно умов контракту його як старшого офіцера, що має 15 років вислуги у званні «майор», дві вищі освіти та чималий досвід роботи на керівних посадах, Херсонський прикордонний загін повинен був належно використовувати відповідно до отриманої професійної підготовки, освітньо-кваліфікаційного рівня та набутого досвіду. У відповідача були вакантні посади для яких штатним розписом передбачені військові звання «майор» та «підполковник». З даного питання позивач неодноразово звертався до своїх безпосередніх керівників, але завжди отримував відповідь про те, що вони такі питання не вирішують, а начальник Херсонського прикордонного загону не вважає за потрібне вчиняти жодних дій. За три місяці проходження військової служби за контрактом він мав три заохочення за бездоганну службу (в тому числі і грошове заохочення та Подяку Президента України), а за весь період військової служби в Херсонському прикордонному загоні з липня 2015 року не мав жодного стягнення. Саме через незаконні дії та незаконну бездіяльність своїх командирів, що призвели до порушення його прав, позивач звернувся в порядку статті 110 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України до начальника Азово-Чорноморського регіонального управління. Судами вірно встановлено, що жодним нормативно-правовим актом України не закріплена вимога про те, що військовослужбовець повинен письмово звертатися зі своїм зверненням по всьому ланцюжку підпорядкованості, в той час як завчасно відомо, що ні безпосередній, ні наступний начальник не може вирішити питання з яким тривалий час звертається військовослужбовець.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено що ОСОБА_1 проходить військову службу в Державній прикордонній службі України за контрактом від 08 липня 2016 року.

11. 28 листопада 2016 року від начальника Азово-Чорноморського регіонального управління надійшов лист від 25 листопада 2016 року №24/6701 «Про направлення копій рапортів» щодо звернень начальника 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Херсон» майора ОСОБА_1

12. На підставі наведених обставин, наказом начальника Херсонського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України №1829-аг від 30 листопада 2016 року було призначено службове розслідування, за результатами якого складено відповідний висновок.

13. Відповідно до вказаного висновку службового розслідування начальник ВПС «Херсон» капітан ОСОБА_3 відмовився зареєструвати та передати по команді рапорт ОСОБА_1, в зв'язку з цим позивач направив рапорт засобами поштового зв'язку на ім'я начальника Азово-Чорноморського регіонального управління.

14. Цим рапортом майор ОСОБА_1 повідомив, що командуванням систематично не виконуються умови пункту 2 контракту про проходження військової служби (додаток 3), а саме не призначають на військові посади відповідно до отриманої професійної (фахової) підготовки та присвоєного військового звання. Позивач у наведеному рапорті вказав, що з дня укладення контракту він перебуває на посаді начальника ВІПС ВПС «Херсон».

15. З пояснень капітана ОСОБА_3 було встановлено, що 14 листопада 2016 року до нього звернувся начальник 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Херсон» майор Гненний Е.В. та представив рапорт на ім'я начальника Азово-Чорноморського регіонального управління з метою ознайомлення з ним. Ознайомившись з рапортом, капітан ОСОБА_3 виявив, що на ньому вже віддрукована резолюція із залишенням пустим місцем для вписання від його імені та від імені начальника Херсонського прикордонного загону, при цьому, в рапорті було невірно вказане його прізвище. Майор ОСОБА_1 забрав рапорт з метою його доопрацювання. В той же день, він приніс повністю ідентичний рапорт, тільки з правильно написаним прізвищем капітана ОСОБА_3 та пояснив, що відбуває до клінічного шпиталю ДПСУ м. Київ для проведення лікування і даний рапорт буде направляти на ім'я начальника Азово-Чорноморського регіонального управління в порядку статті 110 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що не передбачає звернення по команді та резолюцій на ньому, а рапорт залишає з метою ознайомлення.

16. У висновку службового розслідування вказано, що майор ОСОБА_1 своїми діями відмовився виконувати законне розпорядження начальника відділу прикордонної служби «Херсон» капітана ОСОБА_3 - написати рапорт по команді (тобто на безпосереднього начальника - капітана ОСОБА_3.) та звернувся напряму із рапортом до начальника Азово-Чорноморського регіонального управління, чим порушив вимоги статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

17. За результатами службового розслідування було вирішено за порушення вимог статей 11, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України начальника 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Херсон» ІІ категорії (тип «А») майора ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності, правами начальника Херсонського прикордонного загону оголосити догану. За неналежне виконання статей 11, 16 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальника відділу прикордонної служби «Херсон» ІІ категорії (тип «А») капітана ОСОБА_3 притягнути до дисциплінарної відповідальності правами начальника Херсонського прикордонного загону оголосити догану.

18. На підставі вищенаведеного висновку службового розслідування, наказом начальника 79 прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України 546-ВВ від 26 грудня 2016 року ОСОБА_1 оголошено догану. Також, даним наказом капітану ОСОБА_3 оголошено догану.

19. Не погодившись із вищенаведеним наказом в частинні притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани позивач звернувся до суду з даним позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

20. Конституція України.

20.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

21.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

21.2. Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

22. Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року №551.

22.1. Стаття 1. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

22.2. Стаття 4. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;

22.3. Частина перша статті 45. У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

22.4. Частина четверта статті 45. Усі дисциплінарні стягнення, крім позбавлення військового звання, накладені на військовослужбовців і не скасовані до дня звільнення їх у запас чи відставку, втрачають чинність з дня звільнення.

22.5. Стаття 68. На молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

22.6. Стаття 83. На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

22.7. Стаття 84. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

22.8. Стаття 86. Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

22.9. Стаття 110. Усі військовослужбовці мають право надсилати письмові звернення або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів досудового розслідування та інших державних органів у разі: незаконних рішень, дій (бездіяльності) щодо них командирів чи інших військовослужбовців, порушення їх прав, законних інтересів та свобод; незаконного покладення на них обов'язків або незаконного притягнення до відповідальності.

23. Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV.

23.1. Стаття 14. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

25. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог.

26. Судами попередніх інстанцій правильно встановлено про те, що позивач звертався із рапортом до свого безпосереднього начальника ВПС «Херсон» капітана ОСОБА_3, проте він відмовився зареєструвати та передати по команді його рапорт. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 направив рапорт засобами поштового зв'язку на ім'я начальника Азово-Чорноморського регіонального управління.

27. У вказаному рапорті позивач просив вирішити питання щодо виконання пункту 2 Контракту, а саме призначення на військові посади відповідно до отриманої професійної (фахової) підготовки та присвоєного військового звання.

28. Положення статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачають право військовослужбовця на звернення із службових та особистих питань до вищестоящого керівництва лише за умови, що безпосередній його начальник не може їх вирішити.

29. Отже, колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність порушень позивачем статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, оскільки його безпосередній начальник не вирішив питання, викладені ОСОБА_1 у його рапорті.

30. Крім того, за результатами службового розслідування безпосереднього начальника позивача - начальника ВПС «Херсон» капітана ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, шляхом оголошення догани, зокрема, за порушення статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка встановлює обов'язки командира (начальника). Суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що факт оголошення догани безпосередньому начальнику ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх обов'язків виключає можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача.

31. Щодо твердження касатора про те, що наказ начальника Херсонського прикордонного загону від 26 грудня 2016 року №546-вв, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення "догана" втратив чинність у зв'язку зі звільненням його з військової служби, а тому відсутній предмет позову, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

32. В силу частини четвертої статті 45 Дисциплінарного статуту Збройний Сил України усі дисциплінарні стягнення, крім позбавлення військового звання, накладені на військовослужбовців і не скасовані до дня звільнення їх у запас чи відставку, втрачають чинність з дня звільнення.

33. Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказом начальника Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України №8-ос від 10 січня 2017 року майора ОСОБА_1 звільнено у запас з військової служби, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

34. Позовні вимоги щодо визнання наказу про оголошення догани протиправним та його скасування судами попередніх інстанцій правильно розглянуті по суті, оскільки на підставі даного наказу, в період його дії, для позивача могли настати певні правові наслідки матеріального або морального характеру. Право позивача на оскарження не залежить від того, що відповідач скасував даний наказ самостійно або цей наказ втрати чинність з інших підстав.

35. Визнаний у судовому порядку незаконним або неправомірним правовий акт індивідуальної дії однозначно втрачає свою силу з моменту його прийняття, тобто не породжує юридичних наслідків. У випадку скасування такого акта або втрати ним чинності виходить, що цей акт в період часу з моменту його прийняття і до моменту його скасування або втрати чинності суперечив законодавству, але при цьому діяв і породжував певні правові наслідки, і скасовується лише на майбутнє, без зворотної дії.

36. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Херсонського прикордонного загону (військова частина 2161) Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення.

2. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі №821/142/17- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх