Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року

Київ

справа №2011/7685/12

адміністративне провадження №К/9901/18312/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту земельних відносин Харківської міської ради на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду в складі судді Мінаєвої О.М. від 25.11.2016 у справі №2011/7685/12 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Харківської міської ради, Виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи: адміністрація Московського району Харківської міської ради, Департамент комунального господарства Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської міської ради, Виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи: Департамент комунального господарства Харківської міської ради, адміністрація Московського району Харківської міської ради, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 03.08.2011 року № 537 в частині положень, що стосуються демонтажу та переміщення павільйону очікування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Визнати незаконним та скасувати п. 36 Додатку до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 03.08.2011 року № 537.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.02.2016 позов задоволено.

На зазначену постанову суду Департаментом земельних відносин Харківської міської ради подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі Департамент земельних відносин Харківської міської ради (далі - Департамент) зазначає, що вказана постанова Дзержинського районного суду м. Харкова безпосередньо впливає на права, інтереси та обов'язки Департаменту, а тому у відповідності до ст.ст. 13 та 185 Кодексу адміністративного судочинства України Департамент має право оскаржити зазначене рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд посилався на частину першу статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали), згідно якої мають право оскаржити постанову суду першої інстанції, зокрема, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки та прийшов до висновку, що оскаржуваною постановою суду першої інстанції питання про його права, свободи, інтереси чи обов'язки не вирішено, а тому зазначене не породжує для останнього і права на захист шляхом апеляційного оскарження судового рішення. Крім того, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради.

В касаційній скарзі Департамент земельних відносин Харківської міської ради посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до частини першої статті 185 Кодексу адміністративного судочинства (в редакції чинній на момент вчинення процесуальної дії) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, Кодексом визначене вичерпне коло осіб, які мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції:

- сторони;

- інші особи, які беруть участь у справі;

- особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Департамент земельних відносин Харківської міської ради не є стороною у даній справі.

Дійсно ч. 1 ст. 185 КАС України передбачено право на апеляційне оскарження осіб, які не брали участі у справі, але обов'язковою умовою є те, що судовим рішенням безпосередньо вирішено питання про їх права (свободи, інтереси) або про їх обов'язки. Тобто особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права або обов'язки цих осіб, або істотно утруднюють реалізацію свобод та ущемляють їх інтереси.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України (пункт 1 резолютивної частини Рішення № 6-зп від 25 листопада 1997 року; пункт 1 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25 грудня 1997 року; та пункт 1 резолютивної частини Рішення № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року).

У рішенні № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, системне тлумачення ст. 55 Конституції України дозволяє дійти висновку, що ч. 2 цієї статті гарантує кожному захист «своїх прав», які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Адже саме в такому контексті сформульовано ч. 3, 5 та 6 ст. 55 Конституції України.

Як встановлено з матеріалів справи, предметом спору є рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 03.08.2011 року № 537 в частині положень, що стосуються демонтажу та переміщення павільйону очікування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У Додатку до рішення № 537 визначено перелік самовільно розміщених об'єктів, від яких звільняється територія м. Харкова з метою відновлення, належного утримання та приведення у приданий для використання територіальною громадою міста стан. У п. 36 вказаному переліку зазначений Павільйон очікування з вбудованими торговельними приміщеннями вул. Гвардійців Широнінців. 12, ріг пр. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, який належить позивачу на підставі приватної власності.

Суд звертає увагу, що учасниками справи в даному випадку є: Виконавчий комітет Харківської міської ради, адміністрація Московського району Харківської міської ради, Департамент комунального господарства Харківської міської ради. Спір стосується облаштування території відповідно до Правил благоустрою території міста Харкова.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що в апеляційній скарзі департамент жодним чином не зазначено, яким чином постанова суду першої інстанції порушує саме права департаменту.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.02.2016р. по справі № 2011/7685/12.

Департамент земельних відносин Харківської міської ради є структурним підрозділом Виконавчого комітету Харківської міської ради, яким в свою чергу апеляційна скарга подавалася.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження, а тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту земельних відносин Харківської міської ради залишити без задоволення, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

Судді Верховного Суду