Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.07.2018 року у справі №296/6615/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2019 року

Київ

справа №296/6615/17

адміністративне провадження №К/9901/55255/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області про визнання протиправною (неправомірною) бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Шидловського В.Б. (головуючий), Мацького Є.М., Шевчук С.М.

І. Суть спору:

1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:

1.1. визнати бездіяльність УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії протиправною в частині не видання наказу про встановлення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень ОСОБА_1 , на підставі розпорядження УСБУ в Житомирській області від 29.05.2015 № 57 д, про допуск до державної таємниці (за формою 3) в розмірі 10% посадового окладу за посадою начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області;

1.2. зобов`язати УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії встановити надбавку за роботу в умовах режимних обмежень ОСОБА_1 , на підставі розпорядження УСБУ в Житомирській області від 29.05.2015 року за № 57 д, про допуск до державної таємниці (за формою 3) в розмірі 10% посадового окладу за посадою начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області на момент звільнення з органів внутрішніх справ 29 вересня 2015 року.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що під час проходження служби на останній перед звільненням посаді, йому безпідставно не нараховувалася і не виплачувалася грошова надбавка за таємність, внаслідок чого вона не була включеною до грошового атестату від 07.10.2015 № 21 та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 07.10.2015 № 21, виданих Новоград-Волинським МВ УМВС України в Житомирській області, для нарахування та виплати позивачу пенсії. Виплата вказаної надбавки передбачалася відповідно до розпорядження УСБУ в Житомирській області від 29.05.2015 № 57 д про допуск його, начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області, до державної таємниці за формою З (три).

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. 29.09.2015 ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ за вислугою років та через хворобу з посади начальника штабу Новоград-Волинського міського відділу УМВС України в Житомирській області та перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 56 % грошового забезпечення.

4. Позивачу, який перебував на посаді начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області розпорядженням УСБУ в Житомирській області від 29.05.2015 № 57 д був наданий допуск до державної таємниці за формою 3. Однак грошова надбавка за таємність позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, у зв`язку з чим не була включена до грошового атестату від 07.10.2015 № 21 та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 07.10.2015 № 21, виданих Новоград-Волинським МВ УМВС України в Житомирській області.

5. Даний допуск до державної таємниці скасовано розпорядженням УСБУ в Житомирській області від 18.07.2016 № 80 д на підставі наказу УМВС України в Житомирській області від 23.10.2015 № 138 о/с дек. (тобто після звільнення позивача з органів внутрішніх справ).

6. 20.06.2017 ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області з заявою, в якій просив внести зміни у відомчі нормативно-правові акти, здійснити виплату грошової надбавки за таємність за період перебування на посаді начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області відповідно розпорядження УСБУ в Житомирській області від 29.05.2015 № 57 д та включити до грошового атестату та довідки про грошове забезпечення грошову надбавку за таємність.

7. Листом від 6 липня 2017 року за № УС-169/29/05-2017 позивач отримав відповідь відповідача про відмову у задоволенні вказаної вище заяви, посилаючись на відсутність правових підстав, в зв`язку з тим, що надбавка за службу в умовах режимних обмежень не була позивачу встановлена наказом начальника УМВС України в Житомирській області, під час проходження служби на посаді начальника штабу Новоград- Волинського МВ УМВС України в Житомирській області, тому, не проводилось її нарахування та виплата.

8. Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Корольовський районний суд міста Житомира рішенням від 11 січня 2018 року позовні вимоги задовольнив.

10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, оскільки позивач мав доступ до державної таємниці.

11. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 11 січня 2018 року скасовано та прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що виплата надбавки особам начальницького складу за службу в умовах режимних обмежень здійснюється за умови, якщо займана особою посада віднесена до номенклатури посад, які підлягають оформленню на допуск до державної таємниці, на підставі наказу по особовому складу у разі подання керівником структурного підрозділу погодженого із секретним підрозділом рапорту. Виплата вказаної надбавки можлива тільки з дня оформлення допуску до державної таємниці. Однак, матеріалами справи не доведено, що позивач має доступ до документів, що містять державну таємницю.

IV. Касаційне оскарження

13. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року та залишити в силі рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 11 січня 2018 року.

14. Касаційну скаргу мотивує тим, що перебуваючи на посаді начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області та виконуючи свої функціональні обов`язки, постійно був носієм інформації з обмеженим доступом, мав доступ до таємних документів та працював в умовах режимних обмежень. Відповідачем не надано доказів того, що позивач не мав доступу до державної таємниці та не працював з таємними документами.

15. Від відповідача відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

V. Джерела права й акти їх застосування

16. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України від 21 січня 1994 року № 3855-ХІІ «Про державну таємницю» (далі - Закон № 3855-ХІІ).

18. Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 3855-ХІІ залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно»; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно»; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності «таємно», а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 10 років; для форми 3 - 15 років.

19. Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 3855-ХІІ допуск до державної таємниці із ступенями секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно» надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.

20. Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону № 3855-ХІІ допуск до державної таємниці керівникові органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації надається наказом чи письмовим розпорядженням посадової особи, що призначає його на посаду, а у разі, коли орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація не підпорядкована іншому органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємству, установі, організації або не належить до сфери їх управління, допуск до державної таємниці надається зазначеному керівникові наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яка є замовником робіт, пов`язаних з державною таємницею. Керівникам центральних органів виконавчої влади, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України, до державної таємниці надається розпорядженням Кабінету Міністрів України.

21. Відповідно до частини сьомої статті 22 Закону № 3855-ХІІ надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв`язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.

22. Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 3855-ХІІ переоформлення громадянам допуску до державної таємниці здійснюється: у разі закінчення терміну дії допуску до державної таємниці за необхідності подальшої роботи з секретною інформацією; у разі потреби підвищення громадянину форми допуску за необхідності роботи з секретною інформацією вищого ступеня секретності; у разі необхідності проведення додаткової перевірки, пов`язаної з можливим виникненням обставин, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої та частиною другою статті 23 цього Закону.

23. Відповідно до частини другої цієї статті скасування раніше наданого допуску до державної таємниці можливе у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, а також після припинення громадянином діяльності, у зв`язку з якою йому було надано допуск, втрати громадянства України чи визнання його недієздатним.

24. Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону № 3855-ХІІ громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов`язану з державною таємницею, чи звільнено. Порядок надання, переоформлення та скасування громадянам допуску до державної таємниці встановлюється Кабінетом Міністрів України.

25. Відповідно до статті 30 Закону № 3855-ХІІ у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

26. На виконання зазначених вимог закону Кабінет Міністрів України постановою від 15 червня 1994 року № 414 затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 (далі - Положення)

27. У пункті 1 Положення зазначено, що воно визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).

28. Згідно з пунктом 2 Положення особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.

29. Відповідно до пункту 5 Положення такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

30. Згідно з пунктом 6 Положення персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.

31. Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.

32. Умови, за яких державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації можуть отримати дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, встановлено у статті 20 Закону № 3855-ХІІ.

33. Надбавка за службу в умовах режимних обмежень установлюється особам рядового і начальницького складу за займаною посадою наказом про особовий склад на підставі мотивованих рапортів керівників структурних підрозділів, погоджених з режимно-секретним підрозділом, що відповідає вимогам Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499.

VI. Висновок Верховного Суду

34. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

35. Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить висновку, що судами не в повній мірі дотримано норми матеріального і процесуального права.

36. Надання допуску до державної таємниці, передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією. Зокрема, така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

37. Тобто, якщо обсяг функціональних обов`язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону № 3855-ХІІ залежить від ступеня секретності.

38. Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов`язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.

39. Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов`язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов`язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв`язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону № 3855-ХІІ виникає право на отримання компенсації.

40. За змістом пункту 2 Положення, компенсація надається у виді надбавок до посадових окладів (тарифних ставок) у відсотковому відношенні, розмір якого залежить від ступеня секретності інформації, до якої оформлено допуск. Зокрема, за допуск до відомостей та їх носіїв, що мають ступінь секретності «таємно» встановлюється десятивідсоткова надбавка.

41. Виплата надбавки у відповідному розмірі до посадового окладу особі, яка працює в умовах режимних обмежень, здійснюється на підставі наказу керівника відповідного органу, у якому особа працює/проходить службу. Водночас умови, за яких особа має право на отримання такої надбавки, а також її розмір визначають Закон № 3855-ХІІ та прийняте урядом на його виконання Положення.

42. Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що положення статті 30 Закону № 3855-ХІІ, пунктів 2, 5 Положення слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.

43. Щодо останнього, то для вирішення питання про те, чи умови праці особи передбачають роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю, необхідно насамперед з`ясувати обсяг функціональних обов`язків цієї особи за посадою та умови (вимоги, критерії), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на цю посаду та/або виконувати роботу/завдання, пов`язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю. Це можна встановити, зокрема, на підставі посадових інструкцій, внутрішніх відомчих документів та/або підзаконних нормативних актів, які містять вимоги для зайняття певної посади у відповідному органі або регламентують порядок виконання робіт/завдань, що вимагають доступу до державної таємниці.

44. Якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов`язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов`язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням, про що видати відповідний розпорядчий документ.

45. Обставин стосовно обсягу функціональних обов`язків за посадою, яку займав позивач, відповідно й пов`язаних з ними режимних обмежень (якщо з`ясується, що такі є) у цій справі судами не з`ясовано.

46. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

47. Водночас за відсутності усіх встановлених обставин, з якими Закон № 3855-ХІІ та Положення пов`язують право на отримання компенсації за роботу в умовах режимних обмежень, Верховний Суд в межах своїх повноважень позбавлений можливості прийняти рішення по суті вимог, заявлених у позовній заяві.

48. Таким чином, зважаючи на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, касаційний суд вважає ї висновки передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

49. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

50. Частиною четвертою статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

51. Приписами статті 242 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

52. З огляду на те, що встановлені порушення допущені судами першої та апеляційної інстанцій, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому необхідно дослідити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та прийняття законного і обґрунтованого судового рішення..

53. Судам під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.

VII. Судові витрати

54. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 11 січня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі №296/6615/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

О. В. Калашнікова