ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2018 року

Київ

справа №5/22/06-АП

адміністративне провадження №К/9901/5660/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року (суддя Стрельнікова Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року (головуючий суддя Олефіренко Н.А., судді Білак С.В., Шальєва В.А.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, третя особа - Міністерство фінансів України, за участю прокуратури Запорізької області про стягнення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа №5/22/06-АП за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - Товариство) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі, Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, за участю Прокуратури Запорізької області про стягнення заборгованості з відшкодування ПДВ у сумі 226867660,41 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 27 травня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року, позов задоволено та стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з грудня 2004 року по листопад 2009 року у розмірі 226867660,41 грн., а також судовий збір у сумі 25500,00 грн.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2015 року постанову Господарського суду Запорізької області від 27 травня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з листопада 2005 року по листопад 2006 року включно в сумі 38520449,00 грн. скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено; в решті позовних вимог постанову Господарського суду Запорізької області від 27 травня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року залишено без змін.

Крім того, касаційний суд замінив відповідача у справі - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області.

28 липня 2017 року до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», в якій останнє, посилаючись на приписи статей 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), просило видати дублікати виконавчих листів у справі №5/22/06-АП щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» суми 188347211,41 грн. та судових витрат; поновити пропущений строк пред'явлення виконавчих листів у справі №5/22/06-АП до виконання.

Обґрунтовуючи подану заяву, Товариство зазначало про неотримання ним виконавчих листів, виданих Господарським судом Запорізької області 21 квітня 2011 року, та пропуск строку пред'явлення їх до виконання внаслідок тривалого процесу зміни його керівного (управлінського) складу, а також свої неодноразові звернення до судових установ (як Господарського суду Запорізької області, так і Запорізького окружного адміністративного суду) з аналогічними заявами, які, однак, залишались останніми без задоволення; в свою чергу тривале невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, спричиняє шкоду товариству та порушує приписи частини 1 статті 129-1 Конституції України, частини 2 статті 14 та частині 1 статті 255 КАС України.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19 серпня 2017 року матеріали справи №5/22/06-АП разом із заявою Публічного акціонерного товариства "Запорізькій виробничий алюмінієвий комбінат" передано за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.

В процесі розгляду вказаної заяви Запорізький окружний адміністративний суд здійснив заміну позивача у справі - Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» та відповідача - Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізької області її правонаступником - Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізької області.

21 вересня 2017 року позивач, з посиланням на статті 55, 134 КАС України, подав заяву про уточнення вимог заяви про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчих листів до виконання, в якій Товариство просило визнати такими, що не підлягають виконанню, виконавчі листи, видані Господарським судом Запорізької області 21 вересня 2011 року у справі №5/22/06-АП; видати виконавчі листи у справі №5/22/06-АП про стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 188347211,41 грн. та судових витрат на виконання постанови Господарського суду Запорізької області від 27 травня 2010 року з урахуванням змін, внесених постановою Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2015 року; визначити строк пред'явлення виконавчих листів у справі №5/22/06-АП до примусового виконання тривалістю у 3 роки - до 03 червня 2018 року.

В поданій заяві Товариство повторно зазначало про те, що надіслані на його адресу виконавчі листи Господарського суду Запорізької області від 21 квітня 2011 року Товариством не отримувались, а відтак ймовірно були втрачені при пересиланні; тодішнє керівництво позивача не вчиняло належних дій, спрямованих на здійснення примусового виконання зазначених рішень; до того ж, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2011 року виконання постанови Господарського суду Запорізької області від 27 травня 2010 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року було зупинено до закінчення касаційного провадження; разом з тим, постанова Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2015 року набрала законної сили цього ж дня та є кінцевим судовим рішенням у справі, яке підлягає примусовому виконанню, однак, враховуючи, що цією постановою частково скасовано рішення суду першої інстанції, а нові виконавчі листи на виконання зміненого судового рішення судами не видавались, то це, в свою чергу, унеможливлює видачу їх дублікатів як таких; водночас, на думку позивача, виконавчі листи, видані 21 квітня 2011 року Господарським судом Запорізької області на виконання постанови цього ж суду від 27 травня 2010 року слід визнати такими, що не підлягають виконанню, у відповідності до статті 259 КАС України.

Ухвалою від 22 вересня 2017 року Запорізький окружний адміністративний суд відмовив у прийнятті вищевказаної заяви, мотивуючи відмову тим, що статті 55, 134 КАС України стосуються прав позивача у справі, що виникають у нього під час судового розгляду останньої; натомість подана позивачем 28 липня 2017 року заява стосувалась процесуальних питань, пов'язаних з виконанням вже прийнятого у справі судового рішення, й приписами цих норм КАС України не передбачено можливості заміни заявником під час розгляду таких заяв одних вимог іншими; до того ж, позивач не позбавлений права звернутись до суду з окремою заявою в порядку статті 259 КАС України, яка регулює питання визнання такими, що не підлягають виконанню, виконавчих листів.

Разом з тим, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року, в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред'явлення їх до виконання у справі №5/22/06-АП відмовлено.

Постановляючи зазначені ухвали, суди прийшли до висновку про відсутність підстав для видачі позивачеві дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання з огляду на недоведеність обставин, з якими статті 260, 261 КАС України пов'язують можливість вчинення судом таких дій, а також те, що рішення суду, на виконання якого оригінали виконавчих листів було видано, - постанову Господарського суду Запорізької області від 27 травня 2010 року було частково скасовано постановою Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2015 року.

Не погоджуючись з постановленими судами попередніх інстанцій ухвалами про відмову в задоволенні поданої ним заяви, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив вказані рішення судів скасувати та задовольнити подану ним заяву (з врахуванням заяви про уточнення її вимог).

В касаційній скарзі позивач посилався на безпідставну відмову Запорізького окружного адміністративного суду у прийнятті його заяви про уточнення вимог заяви про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, оскільки, виходячи з аналогії права (статті 51, 137 КАС України), він був вправі подати таку уточнюючу заяву протягом усього часу розгляду даного питання судом.

В подальшому, справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Відповідач та третя особа своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористались.

Прокуратура Запорізької області у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечила, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які вона просила залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Згідно із частиною 1 статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами при постановленні оскаржуваних ухвал норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Аналогічні положення закріплені й в частині 2 статті 14 та частині 1 статті 255 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), за змістом яких постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

За приписами частини 1 статті 258 КАС України за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Виконавчий лист видається судом першої інстанції. Якщо за результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без змін, ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи змінить судове рішення, то виконавчий лист видається судом апеляційної чи касаційної інстанції, за умови, що заява особи про видачу виконавчого листа надійшла до моменту повернення адміністративної справи до суду першої інстанції (частина 2 статті 258 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 260 КАС України замість втраченого оригіналу виконавчого листа адміністративний суд, який видав виконавчий лист, за заявою стягувача або поданням державного виконавця може видати його дублікат.

Стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина 1 статті 261 КАС України).

Отже, умовою для видачі особі, на користь якої прийнято судове рішення, дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання є відповідно втрата останнього та пропуск стягувачем строку пред'явлення його до виконання з причин, що визнані судом поважними.

Як встановлено судами, 21 квітня 2011 року на виконання ухваленої ним 27 травня 2010 року постанови Господарським судом Запорізької області видано виконавчі листи.

Разом з тим, Публічним акціонерним товариством "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" не подано документальних доказів в підтвердження того, що виконавчі листи ним було втрачено.

Крім того, постановою Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2015 року постанову Господарського суду Запорізької області від 27 травня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з листопада 2005 року по листопад 2006 року включно в сумі 38520449,00 грн. скасовано, прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, тобто фактично рішення, на виконання якого позивач просив видати дублікати виконавчих листів (постанова Господарського суду Запорізької області від 27 травня 2010 року), частково скасовано, внаслідок чого змінилась (зменшилась) сума, яка підлягає стягненню та на виконання якого Господарським судом Запорізької області 21 квітня 2011 року видавались виконавчі листи.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред'явлення їх до виконання у справі №5/22/06-АП.

Доводи ж касаційної скарги, які ґрунтуються виключно на обставині неприйняття Запорізьким окружним адміністративним судом поданої заяви про уточнення вимог заяви про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, таких висновків суду не спростовують.

До того ж, як правильно зазначив в ухвалі від 22 вересня 2017 року Запорізький окружний адміністративний суд, вказана заява з огляду на її зміст та вимоги не може бути розцінена як заява про уточнення вимог заяви про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, що подана заявником в порядку статей 260, 261 КАС України, оскільки порушене в ній питання - визнати такими, що не підлягають виконанню, виконавчі листи вирішуються в порядку статті 259 КАС України шляхом подання до суду окремої заяви.

Водночас, слід зазначити, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року за клопотанням позивача виконавчі листи вих.№09-116/2005 від 26 квітня 2011 року та вих. №09-116/2006 від 26 квітня 2011 року, видані 21 квітня 2011 року Господарським судом Запорізької області на виконання постанови суду від 27 травня 2010 року у справі №5/22/06-АП, визнано такими, що не підлягають виконанню.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на відсутність підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права при ухваленні судових рішень, підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду