ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2020 року

Київ

справа №826/9288/18

адміністративне провадження №К/9901/23554/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суд від 5 серпня 2019 року у справі № 826/9288/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Малтюроп Юкрейн» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Малтюроп Юкрейн» (далі - позивач, ТОВ «Малтюроп Юкрейн») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), у якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у м. Києві щодо невнесення до інтегрованої картки платника (далі - ІКП), на якій обліковуються розрахунки ТОВ «Малтюроп Юкрейн» з бюджетом за податком на прибуток підприємств, інформації про наявність надмірної сплати податку у розмірі 417413,00 грн;

- зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві внести до ІКП, на якій обліковуються розрахунки ТОВ «Малтюроп Юкрейн» з бюджетом за податком на прибуток підприємств, інформації про надмірну сплату податку на прибуток підприємств за наслідками 2013 року у розмірі 417413,00 грн шляхом відповідного збільшення сальдо розрахунків на користь ТОВ «Малтюроп Юкрейн»;

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у м. Києві щодо невиключення з ІКП, на якій обліковується розрахунки ТОВ «Малтюроп Юкрейн» з бюджетом за податком на прибуток підприємств, інформації про нарахування пені за несвоєчасну сплату податку на прибуток підприємств (включаючи авансові внески з цього податку) та інформації про сплату (списання, погашення) цієї пені;

- зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві збільшити у ІКП, на якій обліковуються розрахунки ТОВ «Малтюроп Юкрейн» з бюджетом за податком на прибуток підприємств, сальдо розрахунків на користь ТОВ «Малтюроп Юкрейн» на суму стягнутої (списаної, погашеної) пені у розмірі 414547,14 грн.

На обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що на численні звернення підприємства до податкового органу щодо приведення відомостей в ІКП у відповідність до встановлених обставин, відповідачем не були відкориговані дані в ІКП позивача, хоча коригування помилкових даних у ІКП прямо передбачено пунктом 6 Розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року № 422.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 19 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суд від 5 серпня 2019 року, позов задовольнив повністю. Визнав протиправною бездіяльність ГУ ДФС у м. Києві щодо невнесення до ІКП, на якій обліковуються розрахунки ТОВ «Малтюроп Юкрейн» з бюджетом за податком на прибуток підприємств, інформації про наявність надмірної сплати податку у розмірі 417413,00 грн. Зобов`язав ГУ ДФС у м. Києві внести до ІКП, на якій обліковуються розрахунки ТОВ «Малтюроп Юкрейн» з бюджетом за податком на прибуток підприємств, інформації про надмірну сплату податку на прибуток підприємств за наслідками 2013 року у розмірі 417413,00 грн шляхом відповідного збільшення сальдо розрахунків на користь ТОВ «Малтюроп Юкрейн». Визнав протиправною бездіяльність ГУ ДФС у м. Києві щодо невиключення з ІКП, на якій обліковуються розрахунки ТОВ «Малтюроп Юкрейн» з бюджетом за податком на прибуток підприємств, інформації про нарахування пені за несвоєчасну сплату податку на прибуток підприємств (включаючи авансові внески з цього податку) та інформації про сплату (списання, погашення) цієї пені. Зобов`язав ГУ ДФС у м. Києві збільшити в ІКП, на якій обліковуються розрахунки ТОВ «Малтюроп Юкрейн» з бюджетом за податком на прибуток підприємств, сальдо розрахунків на користь ТОВ «Малтюроп Юкрейн» на суму стягнутої (списаної, погашеної) пені у розмірі 414547,14 грн.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.

19 лютого 2014 року ТОВ «Малтюроп Юкрейн» подало до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік, у якій визначив податкове зобов`язання з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (рядок 16 декларації) у розмірі «-459180 грн», тобто задекларував надмірну сплату податку. Вказані показники були відображені у ІКП позивача.

У подальшому позивачем було подано уточнюючі податкові декларації від 21 березня 2014 року та від 2 липня 2014 року, відповідно до яких розмір податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, яке підлягає сплаті за наслідками 2013 року, було змінено «-417413 грн».

Актів камеральних перевірок чи інших документів, складених відповідно до положень податкового законодавства, які б містили заперечення щодо задекларованих в уточнюючих податкових деклараціях показників, контролюючим органом на адресу підприємства не направлялось.

Позивач звернувся до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві з листом від 20 січня 2015 року № 3169, в якому повідомив, що сума по податковій декларації з податку на прибуток в розмірі «-417413 грн» не відображена по особовому рахунку підприємства, що, в свою чергу призвело до помилкових нарахувань штрафних санкцій та пені.

Листом ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомила ТОВ «Малтюроп Юкрейн», що в автоматичному режимі було сформовано картку особового рахунку авансових внесків з податку на прибуток підприємства, сума сплачених авансових внесків у зв`язку з виплатою дивідендів з податку на прибуток у розмірі 417413,00 грн не сформована як надміру сплачена сума податку у звітному періоді, оскільки рядок 13.5.1 додатка 3П до декларації з податку на прибуток та відповідно рядок 13 декларації завищено товариством на 417413,00 грн.

11 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Малтюроп Юкрейн» звернулось до контролюючого органу з листом № 3181 для з`ясування правильності заповнення консолідованої декларації з податку на прибуток за 2013 рік в частині додатку ЗП, оскільки з моменту надання декларації до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві та на момент звернення товариства з цим листом відсутні рішення по відображенню на особових рахунках платника даних додатку ЗП в повному обсязі.

За результатами розгляду звернення позивача, контролюючий орган листом від 16 березня 2015 року № 4220/10/26-15-15-03-11 повідомив ТОВ «Малтюроп Юкрейн» про порядок заповнення додатку ЗП, з посиланням на лист ДФС України від 12 листопада 2014 року №10346/7/99-99-15-02-01-17 «Про надання методологічної допомоги».

10 березня 2015 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві сформовано податкову вимогу № 5900-25 про сплату ТОВ «Малтюроп Юкрейн» суми податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 425515,47 грн.

Посилаючись на протиправність дій контролюючого органу, що зумовили прийняття податкової вимоги № 5900-25 від 10 березня 2015 року, ТОВ «Малтюроп Юкрейн» звернулось з відповідним позовом до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року у справі № 826/7727/15, скасовано вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 10 березня 2015 року № 5900-25 про сплату ТОВ «Малтюроп Юкрейн» суми податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в розмірі 425515,47 грн. У цій справі суди зазначили, що під час розгляду справи відповідачем не спростована наявна переплата позивачем з авансових внесків за звітний період, а також переплата авансових внесків за 2013 рік.

Водночас, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив що контролюючий орган як суб`єкт владних повноважень, безпосереднім обов`язком якого є контроль за правомірністю нарахування та сплати податків і зборів суб`єктами господарювання, зобов`язаний був врахувати відомості, зазначені у податковій звітності, однак цього не зробив, що призвело до безпідставного визначення податкового боргу позивачу та направлення йому податкової вимоги. Також суди дійшли висновку, що скасування податкової вимоги є автоматичною підставою для здійснення коригування даних в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Малтюроп Юкрейн» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в розмірі 425515,47 грн.

Крім того, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з авансових внесків з податку на прибуток ТОВ «Малтюроп Юкрейн» за березень 2014 року - лютий 2015 року, за результатами якої складено акт від 22 травня 2015 року №322/26-59-15-06-94.

Згідно з Актом перевірки встановлено порушення платником термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: згідно з податковою декларацією з податку на прибуток підприємства від 2 липня 2014 року за 2013 рік платником задекларовано 843755,00 грн авансового внеску, що несвоєчасно сплачувався платником (затримка до 30 днів).

На підставі висновків Акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2015 року №0032941506, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за вказане порушення до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 10% від 4156104,86 грн, що становить 415610,49 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 серпня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2018 року у справі № 826/23621/15, позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 15 червня 2015 року № 0032941506. У цій справі судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що причиною виникнення недоїмки став факт неналежного адміністрування податків з боку контролюючого органу, а саме: невідображення по особовому рахунку позивача існуючої переплати податку на прибуток в розмірі 417413,00 грн.

Однак, всупереч висновків судів у справах № 826/7727/15 та № 826/23621/15 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві не було приведено відомості в інтегрованій картці платника, на якій обліковується розрахунки ТОВ «Малтюроп Юкрейн» з бюджетом за податком на прибуток підприємств, у відповідність до встановлених обставин.

У подальшому, з огляду на положення статті 19-3 ПК України та Порядку від 7 квітня 2016 року № 422, якими ведення інтегрованих карток платників віднесено до повноважень податкових органів вищого рівня, позивачем було направлено до Головного управління ДФС у м. Києві лист від 5 квітня 2018 року з проханням щодо приведення даних ІКП у відповідність до вимог податкового законодавства та встановлених при розгляді судових справ № 826/7727/15 та № 826/23621/15 обставин.

Листом від 17 травня 2019 року № 23175/10/26-15-17-02-39 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило позивача, що відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2015 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року у справі № 826/7727/15, позов задоволено частково. При цьому, відмовлено ТОВ «Малтюроп Юкрейн» в задоволенні позову про зобов`язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснити коригування даних в картці особового рахунку ТОВ «Малтюроп Юкрейн» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток. У зв`язку зі зверненням ТОВ «Малтюроп Юкрейн» до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 15 червня 2015 року № 0032941506 та його скасування в судовому порядку, нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток призупинено. Додатково повідомлено ТОВ «Малтюроп Юкрейн», що станом на 15 травня 2018 року заборгованість зі сплати податків, зборів та загальнообов`язкових платежів відсутня.

Задовольняючи позов у справі, що розглядається, суди виходили з того, що відповідач є спеціально уповноваженим органом, працівники якого є відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Враховуючи висновки та обставини, встановлені судовими рішеннями у справах № 826/7727/15 та № 826/23621/15, а також те, що контролюючим органом не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставин приведення інтегрованої карти платника ТОВ «Малтюроп Юкрейн» у відповідність з дійсними обставинами, суди погодилися з доводами позивача про допущення бездіяльності контролюючим органом та необхідність його зобов`язати вчинити дії.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, Головне управління ДФС у м. Києві подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій, посилаючись на те, що у справі № 826/7727/15 відмовлено в частині зобов`язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснити коригування даних в картці особового рахунку ТОВ «Малтюроп Юкрейн» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток, надали цьому неправильну правову оцінку, оскільки при відмові в позові про зобов`язання вчинити дії, у контролюючого органу не виникає обов`язок їх вчинити. Крім того, суди не надали належної правової оцінки усім обставинам у справі та не прийнято до уваги норми підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 ПК України (чинної на час виникнення спірних правовідносин), які є підставою для невідображення в ІКП відповідних відомостей щодо грошових зобов`язань позивача під час виплати дивідендів, що призвело до необ`єктивного розгляду цієї справи. На переконання скаржника, сума неврахованого у зменшення нарахованої суми податкових зобов`язань з податку на прибуток залишку авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у звітному періоді не формує надміру сплачену суму податку у звітному періоді згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України та підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 ПК України, а акумулюється у декларації звітного періоду та переноситься на зменшення податкових зобов`язань з податку на прибуток наступних податкових періодів.

23 жовтня 2019 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність викладених у скарзі доводів, він просить залишити скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни, зокрема, щодо меж касаційного перегляду, підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування судових рішень.

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частин першої - другої статті 341 КАС України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегією суддів визначено, що позиція відповідача про порушення судами норм права при ухваленні судових рішень обґрунтована двома доводами: 1) наявність судового рішення, яке набрало законної сили, яким відмовлено у задоволенні вимог в частині зобов`язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснити коригування даних в картці особового рахунку ТОВ «Малтюроп Юкрейн» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток (справа № 826/7727/15); 2) сума неврахованого у зменшення нарахованої суми податкових зобов`язань з податку на прибуток залишку авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у звітному періоді не формує надміру сплачену суму податку у звітному періоді, а акумулюється у декларації звітного періоду та переноситься на зменшення податкових зобов`язань з податку на прибуток наступних податкових періодів.

Отже, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у цій справі в межах зазначених доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанцій надавали оцінку встановленим обставинам справи.

Судами встановлено, що у справі № 826/7727/15 предметом спору було правомірність винесеної вимоги про сплату податкового боргу і, як наслідок, зобов`язання контролюючого органу здійснити коригування даних в ІКП шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу. Скасувавши вимогу про сплату податкового боргу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зазначив, що такий спосіб захисту прав позивача є достатнім для їх відновлення, а зобов`язання до вчинення дій є передчасним, оскільки скасування вимоги є автоматичною підставою для внесення змін до ІКП.

Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів касаційної скарги у справі, що розглядається, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про неприйнятність доводів відповідача, що внаслідок ухваленого рішення суду у справі №826/7727/15 у контролюючого органу не виникло обов`язку вчинити дії з коригування даних в ІКП.

Так, механізм ведення обліку сплати податків встановлено Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим Наказом №765 від 5 грудня 2013 року Міністерства доходів і зборів України (який був чинним на час набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/7727/15 втратив чинності 10.06.2016) (далі - Порядок №765).

Відповідно до положень пункту 1 розділу ІІ Порядку №765, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Пунктом 13 розділу ІІ Порядку № 765 встановлено, що занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації. Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку № 765 дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

У Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року № 422 зазначено, що інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 Порядку № 422 з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки «платник відсутній в реєстрі»; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування»; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов`язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від`ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП.

Пунктом 2 розділу 2 Порядку № 422 встановлено, що розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування». Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування» здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа №825/999/17) та від 26 лютого 2019 року (справа №805/4374/15-а).

У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами відсутність податкового боргу у позивача, що також встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, у справі № 826/7727/15, а також наявність переплати з податку на прибуток підприємств за підсумками діяльності у 2013 році у розмірі 417413,00 грн, що не спростовано відповідачем. За встановлених обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що у контролюючого органу не було передбачених чинним податковим законодавством підстав для відмови позивачу в зарахуванні наявної переплати в рахунок авансових внесків наступних податкових періодів у 2014 році та у невідображенні вказаної суми переплати в ІКП.

Безпідставними є доводи заявника касаційної скарги про те, що сума неврахованого у зменшення нарахованої суми податкових зобов`язань з податку на прибуток залишку авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у звітному періоді не формує надміру сплачену суму податку у звітному періоді, а акумулюється у декларації звітного періоду та переноситься на зменшення податкових зобов`язань з податку на прибуток наступних податкових періодів.

Зазначене питання було предметом розгляду Верховним Судом України у справі № 810/6086/13-а. Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України і пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу (чинними на час виникнення спірних правовідносин), колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що платник податку, у якого при сплаті авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів утворилося сума, що перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, вправі зменшити сплату внесків з цього податку на суму перевищення у наступних звітних місяцях до повного її погашення. Платник податку має право також очікувати від контролюючого органу дії щодо зарахування суми перевищення у рахунок зменшення авансових внесків з податку на прибуток у визначених законом наступних звітних місячних періодах.

Суди попередніх інстанцій встановили, та й самі сторони по суті не заперечували факту переплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів і право Товариства на їхнє зарахування в рахунок сплати аналогічних внесків з податку на прибуток, але контролюючий орган відмовився визнати таке зарахування.

З огляду на обставини справи та нормативне регулювання, зумовлене фактичною правовою природою цих обставин, Верховний Суд вважає правильним висновки судів попередніх інстанцій про те, що податковий орган як суб`єкт владних повноважень, безпосереднім обов`язком якого є контроль за правильністю нарахування та сплати податків і зборів суб`єктами господарювання, неправомірно відмовився зарахувати зазначену переплату в рахунок щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у наступних місячних податкових періодах.

Інших доводів касаційна скарга не містить.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим касаційна скарга, в межах її доводів, не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суд від 5 серпня 2019 року у справі № 826/9288/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду