ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2019 року

м. Київ

справа №815/4392/15

касаційне провадження №К/9901/25628/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т. М.,

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Южгазсервіс" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 (головуючий суддя - Ступакова І. Г., судді:

Бітов А. І., Милосердний М. М. ) у справі № 815/4392/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Южгазсервіс" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Білгород-Дністровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Южгазсервіс" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.2015 № 0002512100 та від 17.07.2015 № 0002522100.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 27.10.2015 адміністративний позов задовольнив повністю з підстави порушення органом доходів і зборів порядку проведення контрольного заходу.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 01.03.2016 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 скасував та прийняв нову - про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Южгазсервіс" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2015.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, пункту 80.2 статті 80, пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді апеляційної інстанції).

Зокрема, наголошує на тому, що фактично перевірка посадовими особами контролюючого органу не здійснювалась, а тому в нього були відсутні підстави для прийняття оспорюваних актів індивідуальної дії.

При цьому вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Южгазсервіс" реалізацію газу споживачам за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Салгани, вул. Шабська, 18-Б, не проводило, а тому вручити наказ особам, які могли б здійснити розрахункові операції, посадові особи податкового органу не мали змоги.

Також, позивач звертає увагу на недоліки складеного за результатами фактичної перевірки акта.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено фактичну перевірку автомобільної газозаправної станції, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Южгазсервіс", з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (підакцизними товарами), за результатами якої складено акт від 17.06.2015 № 598/15-05-21-00/36847691.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на здійснення розрахункових операцій при реалізації газу без використання реєстратора розрахункових операцій, а також неведення за місцем реалізації газу обліку товарних запасів. Зокрема, до перевірки не надано прибуткові накладні на товар, а також документи щодо залишків товару відповідно до бухгалтерського обліку, в той час як фактично на початок перевірки знаходилось 8200,00 л. газу за ціною 9,89 грн. на загальну суму 81098,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки органом доходів і зборів 17.07.2015 прийнято рішення: № 0002522100, згідно з яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн. ; № 0002512100, згідно з яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 162196,00 грн.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За правилами пунктів 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що
17.06.2015 посадовими особами контролюючого органу вручено оператору автомобільної газозаправної станції, що належить позивачу, ОСОБА_1 направлення на проведення перевірки від 15.06.2015 № 127/17-01, від 15.06.2015 № 128/17-01, від 15.06.2015 № 129/17-01, від 15.06.2015 № 130/17-01 та наказ від 12.06.2015 № 155 про проведення фактичної перевірки, що підтверджується особистим підписом про їх отримання. Будь-яких належних доказів на підтвердження того, що вказана особа фактично не проводила розрахункові операції Товариством з обмеженою відповідальністю "Южгазсервіс" не представлено.

Наведене свідчить про наявність у посадових осіб органу доходів і зборів законних підстав для початку проведення розглядуваної перевірки. Відтак, і сама перевірка фактично відбулась.

В свою чергу, платник, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки, зокрема фактичної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки суб'єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, оскільки фактично допуск до проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Южгазсервіс" відбувся, а контролюючим органом реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, то дії органу доходів і зборів щодо призначення та проведення розглядуваного контрольного заходу не є такими, що порушують права позивача.

Доводи товариства про те, що господарська діяльність із реалізації скрапленого газу на автомобільній газозаправній станції за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Салгани, вул. Шабська, 18-Б, у червні 2015 року не здійснювалась, оскільки строк дії договору від 01.06.2014 № 1/02 про її оренду закінчився 31.12.2014, а умов пролонгації без укладення додаткових угод цей договір не передбачає, також цілком обґрунтовано відхилено судом апеляційної інстанції, оскільки акта приймання-передачі (повернення) майна на підтвердження передачі позивачем орендованого майнового комплексу орендодавцю, як це передбачено пунктом 8.1 договору від 01.06.2014 № 1/02, Товариством з обмеженою відповідальністю "Южгазсервіс" не представлено.

За правилами частин 1 , 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до частин 1 , 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Предметом доказування відповідно до частини 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

В розглядуваній ситуації Товариство з обмеженою відповідальністю "Южгазсервіс", звертаючись з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень, на їх обґрунтування посилалось на допущені органом доходів і зборів порушення під час проведення контрольного заходу, а також недоліки складеного за його наслідками акта, що за наведених обставин не може бути єдиною та достатньою підставою для висновку про протиправність оспорюваних актів індивідуальної дії, не спростовуючи при цьому факту виявлених порушень вимог пунктів 1, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), та не надаючи відповідних належних і допустимих доказів.

Відтак висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Южгазсервіс" без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Южгазсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 у справі № 815/4392/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т. М. Шипуліна

Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк