ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2019 року

Київ

справа №810/1502/18

адміністративне провадження №К/9901/66405/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В. М.,

суддів: Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 у складі колегії суддів: Коротких А. Ю. (головуючий), Ганечко О. М., Сорочка Є. О. у справі №810/1502/18 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Фастівської міської ради про визнання дії та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Позивачі - ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2) та ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1) звернулися до суду з позовом до Фастівської міської ради (надалі - Міськрада), в якому просили:

1.1. визнати протиправними дії голови Міськради ОСОБА_3. та Виконавчого комітету Міськради, що полягали у невиконанні вимог позивачів протягом двох років і десяти місяців;

1.2. визнати протиправною бездіяльність голови Міськради ОСОБА_3. та Виконавчого комітету Міськради, що полягала у невжитті протягом 2015-2018 років заходів щодо приведення у відповідність до будівельних норм прибудованої до будинку конструкції навісу для накриття стоянки автомобілів;

1.3. зобов'язати голову Міськради ОСОБА_3. і Виконавчий комітет Міськради виконати рішення, зафіксовані в документах позовної заяви;

1.4. стягнути з Міськради та голови Міськради ОСОБА_3. моральну шкоду.

2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 позовну заяву повернуто позивачам на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2018 скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 та направлено справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

4.19.10.2018 до суду апеляційної інстанції надійшла заява позивачів про винесення додаткового судового рішення, яким стягнути з Міськради за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

5.05.11.2018 до суду апеляційної інстанції надійшов додаток до заяви про винесення додаткового судового рішення, підписаний ОСОБА_1, в якому останній, у зв'язку із неотримання довідки про сплату коштів на оплату правової допомоги Адвокатському об'єднанню "Вишневий і Партнери", просив долучити ці витрати до заяви про винесення додаткового судового рішення відповідно до додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 06.06.2018, а саме: вивчення матеріалів справи, з'ясування обставин справи, підготовка правової позиції та тактики захисту клієнта 500,00 грн. ; апеляційна скарга на судове рішення 2500,00
грн. ; клопотання, заява про винесення додаткового судового рішення 500,00 грн.

6. Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
05.11.2018 заяву ОСОБА_2, ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Міськради на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати в розмірі 1762,00 грн. В іншій частині - відмовлено.

6.1. Приймаючи оскаржуване судове рішення в частині відмови у задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до додатка до заяви про винесення додаткового судового рішення ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що підтверджується матеріалами справи.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. Позивач - ОСОБА_1, подав касаційну скаргу на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018, в якій просить скасувати судове рішення в частині відмови у задоволенні заяви позивачів про винесення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким заяву задовольнити.

7.1. Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Скаржник наполягає, що надав усі наявні в нього докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу. Вважає, що у разі недостатності цих доказів, суд повинен був постановити окрему ухвалу відповідно до вимог частини 3 статті 249 КАС України.

8. Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не подали.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

10. Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

11. Частиною 2 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

12. Частиною 3 цієї статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

13. Частиною 4 цієї встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

14. За змістом частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

15. Отже, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, складові якої визначаються частиною 3 статті 134 КАС України.

Водночас, необхідною умовою для відшкодування цих витрат є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, у строки, визначені частиною 7 статті 139 КАС України.

16. Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, до поданого ОСОБА_1 05.11.2018 додатку до заяви про винесення додаткового судового рішення було долучено виключно договір про надання правової допомоги від 06.06.2018 №1 з додатком №1, в якому зазначено загальний перелік робіт (послуг), що можуть бути надані в межах виконання відповідного договору та їх розрахункову вартість із вказівкою найнижчої і найвищої меж.

17. Тому, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо неподання позивачем 2 до суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги та, як наслідок, відсутності підстав для стягнення на користь позивача 2 витрат на правову допомогу адвоката.

18. Згідно з частиною 3 статті 249 КАС України, суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

19. Відтак, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується ним виходячи з власного переконання щодо неналежного виконання адвокатом професійних обов'язків, а тому доводи касаційної скарги в цій частині слід відхилити.

20. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2018 прийнята за результатами розгляду справи у відкритому судовому засіданні, в якому брав участь позивач - ОСОБА_1, який представляв також позивача - ОСОБА_2. Проте, заява позивачів про винесення додаткового судового рішення була подана до суду апеляційної інстанції
19.10.2018, а додаток до цієї заяви, що стосувався стягнення витрат на правничу допомогу, до якого долучені докази на підтвердження понесення цих витрат, -
05.11.2018, тобто з пропуском строку, встановленого частиною 7 статті 139 КАС України.

21. Враховуючи приписи частини 7 статті 139 КАС України, через пропуск позивачами цих строків, суд апеляційної інстанції повинен був застосувати процесуальний наслідок у вигляді залишення заяви позивачів без розгляду, а не відмови у її задоволенні.

22. Таким чином, суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення в частині відмови у задоволенні заяви позивачів про винесення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу допустив порушення норм процесуального права.

23. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

24. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.ст. 344, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

23. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

24. Додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
05.11.2018 у справі №810/1502/18 в частині відмови у задоволенні заяви позивачів про винесення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу - скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким заяву позивачів про винесення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу залишити без розгляду.

25. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя Шарапа В. М.

Судді Єзеров А. А.

Чиркін С. М.