ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №809/627/18

адміністративне провадження №К/9901/59503/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018 (колегія у складі головуючої судді Хобор Р. Б., суддів Онишкевича Т. В., Сеника Р. П. )

у справі № 809/627/18

за позовом ОСОБА_2

до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1.05.04.2018 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області при виконанні постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.09.2016 за позовом ОСОБА_2 у справі № 343/1383/16-а;

- скасувати розпорядження № 142132 від 01.02.2018, яке ухвалене безпідставно всупереч чинному законодавству;

- зобов'язати Калуське об'єднане управління ПФУ Івано-Франківської області забезпечити з 01.10.2017 виконання постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.09.2016 року по справі № 343/1383/16-а за позовом ОСОБА_2;

- здійснити судовий контроль за виконанням даного рішення відповідно до вимог статті 382 КАС України, встановивши дату для надання звіту про виконання судового рішення;

- прийняти окрему ухвалу стосовно порушення відповідачем законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.

2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано розпорядження Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області № 142132 від 01.02.2018.

3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018 скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

4. У касаційній скарзі представник позивача, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Калуському об'єднаному управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області та з 10.03.2002 отримує пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі-Закон № 1058-IV) зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі-Закон № 796-XII).

6. Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від
21.09.2016 визнано протиправними дії Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_2 із збільшенням її на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стаж роботи, а також зобов'язано Долинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 відсотків заробітку, починаючи з 12.01.2016.

7.01.02.2018 Калуським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України прийнято розпорядження № 142132, яким здійснено перерахунок пенсії на виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій" № 2148-VII від 03.10.2017.

8. У зв'язку із невиконанням, на думку позивача, постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області, позивач звернувся до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про забезпечення виконання вказаного рішення суду.

9. Листом від 26.03.2018 за № 142/с-15 позивачу відмовлено в задоволенні зазначеної заяви з посиланням на те, що у законодавство, яким керувався Долинський районний суд Івано-Франківської області при прийнятті постанови від
21.09.2016, а саме у ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 03.10.2017 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII внесено зміни. В листі зазначено, що виконання рішення суду від 21.09.2016 необхідно проводити в межах покладених судом зобов'язань, а починаючи з 11.10.2017 розрахунок розміру пенсії необхідно здійснювати відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", тому позивачу в жовтні 2017 року здійснено перерахунок пенсії. Також зазначено, що оскільки пенсія позивачу призначена відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і перерахована з 01.10.2017 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", то підстав застосовувати п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає.

10. Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до суду.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що постанова Долинського районного суду Івано-Франківської області є чинною та підлягає виконанню, а правовідносини встановлені цим рішенням не змінилися.

12. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки правове регулювання спірних правовідносин змінилось, то відповідач позбавлений можливості виплачувати передбачене ~law17~ збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 відсотків заробітку згідно з постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.09.2016, в якій при вирішенні спірних правовідносин щодо збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років була застосована редакції ~law18~ до внесення змін ~law19~ від 03.10.2017.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Представник позивача у касаційній скарзі наголошує на тому, що рішення суду апеляційної інстанції є незаконним. Посилається на постанову Верховного Суду від
24.07.2018 у справі 352/1009/16-а, яке на його думку прийнято у аналогічній справі.

14. Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

16. Згідно із ~law20~ (в редакції чинній на момент прийняття Долинським районним судом Івано-Франківської області постанови від
21.09.2016 року) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1,2,3,4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

17. ~law22~ від 03.10.2017 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" до ~law23~ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1,2,3,4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

18. Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", - відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

19. Отже правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв'язку зі змінами ~law29~ пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений ~law30~, з призначенням пенсії на умовах визначених ~law31~.

20. Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскільки позивач не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах ~law32~, а залишився на пенсії за віком на умовах ~law33~, то відповідач у зв'язку із зміною правового регулювання спірних правовідносин правомірно припинив виплату позивачу збільшення пенсії, передбачену ~law34~ у редакції до внесення змін ~law35~ від 03.10.2017.

21. Зазначене кореспондується із висновком Європейського Суду у справі "Великода проти України", в якому суд дійшов висновку, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому. Суд у цьому рішенні констатував, що подальша дія судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати, були внесені зміни.

22. Колегія суддів не бере до уваги посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 24.07.2018 у справі 352/1009/16-а, оскільки у останній надано аналіз правовідносин до внесення змін ~law36~ від 03.10.2017.

23. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

24. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

25. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі № 809/627/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб