Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2018 року

Київ

справа №804/8334/16

провадження №К/9901/4169/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у письмовому провадженні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 16 травня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Сидоренко Д.В., на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Дурасової Ю.В. (головуючий), Лукманової О.М., Божко Л.А.

І. Суть спору:

1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також - Управління, відповідач), в якому, просив визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів дорогами загального користування № 294 від 4 серпня 2016 року (надалі - Розрахунок, спірний розрахунок) до акту від 4 серпня 2016 року № 0003494 на суму 364,50 євро, платником якого є позивач.

2. Позов обґрунтовано тим, що, на думку позивача, при здійсненні перевезень вантажу жодних порушень допущено не було, а документи, на підставі яких проведено розрахунок, як і сам розрахунок, є незаконними, так як складені з порушенням вимог закону і відомості, викладені в них, не відповідають дійсності.

3. Також ОСОБА_1 у позові зазначив, що під час проходження зважування співробітники виявили несправінсть ваги, у зв'язку з чим транспортний засіб залишився поблизу пункту габаритно-вагового контролю. Через деякий час співробітники поліції повернули всі документи. Жодних документів в присутності водія не складалося, рух транспортного засобу припинений не був, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю містить невірне зазначення типу транспортного та про нереальність зважування свідчить також «розбіг» навантаження на здвоєну вісь. Також позивач посилається на незрозумілість визначення відстані з якої проводився розрахунок.

4. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що продовження транспортним засобом руху не звільняє позивача від відповідальності по оплаті всього шляху до місця призначення, оскільки саме з виявленим перевантаженням він продовжив рух дорогами України.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

5. 4 серпня 2016 року о 7 год. 17 хв. у пункті габаритно-вагового контролю а/д М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» км.203+500 посадовою особою Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль вантажного транспортного засобу, що належить ОСОБА_1 (тягач номерний знак НОМЕР_1), водій ОСОБА_5, про що в Журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів вчинено запис № 294 (4 серпня 2016 року, 07:17, 0003494).

6. За результатами габаритно-вагового контролю роздрукована квитанція №35281 та складено довідку такого від 4 серпня 2016 року про результати здійснення такого контролю.

7. Відповідно до пункту 6 вищезазначеної довідки («Результати вагового контролю») навантаження на осі, тони становлять: 1) 8,000. 2) 11,750. 3) 6,150. 4) 6,850. 5) 6,500, повна маса транспортного засобу 39,250. Довідка підписана посадовою особою Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль та майстром вагового комплексу.

8. Також 4 серпня 2016 року складено Акт №0003494 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, згідно з пунктом 10 «Осьові навантаження, тонн» зазначені - нормативно допустимі 16, фактичне 17,900. Акт підписаний посадовою особою, що здійснює габаритно-ваговий контроль та містить позначення у графі «підпис водія транспортного засобу» - від підпису відмовився.

9. Окрім того, посадовими особами відповідача складено Акт №000306 від 4 серпня 2016 року щодо проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно якого, при проведенні перевірки, виявлено порушення - водій здійснював перевезення вантажу з м. Дніпро до м. Миколаєва (молочна продукція), ТТН від 4 серпня 2016 року №Е277470. Вантажовідправник - ПАТ «Комбінат «Придніпровський), вантажоодержувач - ТОВ «АТБ Маркет». Водій надавав послуги з перевезення вантажів з порушенням відповідних обмежень. Порушено п.22.5 ПДР. Акт підписано посадовими особами, що провели перевірку, а також у графі «пояснення водія про причини порушень» зазначено, що водій з актом ознайомлений, від письмових пояснень та підпису акту відмовився.

10. Складено розрахунок № 294 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 4 серпня 2016 року №0003494 та нарахована плата за проїзд 364,50 ЄВРО.

11. Вважаючи Розрахунок протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач оскаржив його в судовому порядку.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

12. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено. Суди прийшли до висновку, що документи, які містяться в матеріалах справи, підтверджують проведення габаритно-вагового контролю 4 серпня 2016 року відповідно до вимог законодавства України, внаслідок проведення якого відповідачем встановлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Також вказали, що твердження позивача про несправність ваг та недостовірність результатів зважання є безпідставним, оскільки не найшли свого підтвердження.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

13. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи та надання неправильної оцінки доказам по справі, що стало підставою для прийняття неправосудних рішень. Наголошує на відсутності здійснення відповідачем габаритно-вагового контролю його транспортного засобу 4 серпня 2016 року внаслідок несправності вагової техніки. Окрім того зазначає, що складання актів, довідки та розрахунку відбувалось без участі водія транспортного засобу, із даними документами відповідач його не ознайомлював, а тому від підпису цих документів водій не мав можливості відмовитись.

14. У скарзі просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

15. Конституція України.

16. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

17. Закон України від 5 квітня 2001 року N 2344-III «Про автомобільний транспорт» (надалі - Закон N 2344-III).

18. Закон України від 8 вересня 2005 року № 2862-IV «Про автомобільні дороги» (надалі - Закон № 2862-IV).

19. Закон України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» (надалі - Закон № 3353-XII).

20. Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (надалі - Порядок № 879).

V. Позиція Верховного Суду

21. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Предметом оскарження в даній справі є розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів. У касаційній скарзі позивач вказує на протиправність даного розрахунку, акцентуючи увагу саме на відсутності факту здійсненні габаритно-вагового контролю відповідачем.

23. Частиною 2 статті 29 Закону № 3353-XII передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

24. Статтею 33 Закону № 2862-IV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

25. Статтею 48 Закону N 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

26. Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком №879.

27. Відповідно до пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотриманий визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; попередній габаритно-ваговий контроль - це визначення параметрів великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу для встановлення наявності перевищення нормативів на стаціонарних пунктах; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 4 серпня 2016 року здійснено габаритно-ваговий контроль вантажного транспортного засобу, що належить позивачу, та виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

29. Також суди вказали, що факт здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу ОСОБА_1 підтверджується наявність записів про його здійснення у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та наявністю документів (довідки, актів та квитанції), що були складені та підписані посадовими особами відповідача.

30. З касаційної скарги вбачається, що позивач не погоджується із Розрахунком не в частині нарахованої плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а стверджує про відсутність факту здійснення габаритно-вагового контролю, внаслідок несправності вагового пристрою.

31. Пунктом 13 Порядком №879 передбачено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

32. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що розміщені у пункті габаритно-вагового контролю а/д М-14 «Одеса-Мілітополь-Новоазовськ» км.203+500 стаціонарні автомобільні ваги пройшли метрологічну атестацію та періодичну повірку, про що зазначено у паспорті стаціонарних автомобільних ваг по осьового зважування та підтверджено свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 26.04.2016р. №75/М.

33. Отже, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до правомірного висновку щодо необґрунтованості та безпідставності доводів позивача стосовно несправності ваг та відсутності можливості у відповідача здійснити відповідні зважання.

34. За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

35. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди, під час розгляду справи, не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

36. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІ. Судові витрати

37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року у справі № 804/8334/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець